Пропонуємо почитати Пропонуємо почитати
Буктрейлери Буктрейлери
Презентації Презентації
Періодичні видання I півріччя
Нові надходження Нові надходження
Конкурси, акції "Ось як це було..." "Майбутнє планети у наших руках!" "Відважним воїнам і рідній Україні – любов і шана!" "Охорона праці – запорука безпечного життя" "Символіка України: вивчаємо, шануємо, творимо" "ЗЕЛЕНЕ ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ: дитячий погляд" "Україна - мрія" "Лідер читання" "Творчі канікули" "Бібліотечні сервіси - дітям" «Конституція для всіх: і великих і малих» "Я і мої права" "Дітям світу – сонце й мир!" "Незалежна і єдина – моя Україна!" "Книга і діти, екологія і світ" "НА ОДНІЙ ХВИЛІ" "КНИГОМАНІЯ" "Україна читає дітям"
Безпека в Інтернеті Безпека в Інтернеті
Електронний каталог Електронний каталог

Вулиця Івана Миколайчука

        Вулицю Дзержинського (с. Гірниче) було перейменовано на Івана Миколайчука розпорядженням «Про перейменування вулиць, провулків та інших об’єктів топоніміки міста» №24 від 19.02.2016 р.

        Вулиця знаходиться в Подільському районі (Ленінський), селище Гірниче.

        Фелікс Едмундович Дзержинський – радянський політичний польського походження. Засновник і голова ВНК, один з організаторів «червоного терору» в Радянській Росії. У радянському оточенні мав прізвиська Залізний Фелікс, ФД, та партійні псевдоніми: Яцек, Якуб, Палітурник, Франек, Астроном, Юзеф, Доманский. За походженням польський шляхтич гербу «Сулима».

Іван Миколайчук

        Іван Васильович Миколайчук (15 червня 1941 р., Чортория, Кіцманський район, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР – 3 серпня 1987 р., Київ, Українська РСР, СРСР) – український кіноактор, кінорежисер, сценарист, письменник. Лауреат Шевченківської премії 1988 року (посмертно). Зіграв 34 ролі в кіно, написав 9 сценаріїв та має дві режисерські роботи. В УРСР носив тавро «неблагонадійного», його називали «душею українського кіно».

        Народився у багатодітній селянській родині одним із 13 дітей; дехто з його братів і сестер досі мешкає в с. Чортория. До повноліття дожило десятеро. У селі відбудували батьківську хату Миколайчуків, облаштувавши під музей-садибу. Старша сестра Фрозина Грицюк та її син Василь нині доглядають меморіальний Музей-садибу Івана Миколайчука, відбудованого на місці старої батьківської хати в Чорториях.

        З 12 років грав у сільському самодіяльному театрі, була це роль старого Івана, батька Софії у виставі «Безталанна» за п’єсою Михайла Старицького. Закінчив середню школу в с. Брусниця (її дерев'яне приміщення збереглося, а в новому приміщенні тепер діє музей І. Миколайчука).

        1957 року закінчив Чернівецьке музичне училище, 1961-го p. – театр-студію при Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. О. Кобилянської.

        29 серпня 1962 року одружився з акторкою того ж театру Марією Карп'юк.

        У 1963-1965 роках навчання на кіноакторському факультеті Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (майстерня Віктора Івченка).

        В кіно дебютував ще студентом – у курсовій режисерській роботі Леоніда Осики «Двоє». Іван Миколайчук прийшов у кіно через ворота кіностудії імені Олександра Довженка разом зі своїм учителем Віктором Івченком. Той привів його, аби студента взяли в картину «Тіні забутих предків». Загальне визнання Миколайчукові принесли ролі молодого Тараса Шевченка фільмі «Сон» та Івана Палійчука у «Тінях забутих предків». Знімався в них одночасно, також навчаючись на 2-му курсі. «Тіні забутих предків» здобули 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них – 24 Гран-прі) у 21 країні й увійшли до Книги рекордів Гіннеса. В кінці 1970-х років почалися гоніння на діячів української культури. Випровадили з кіна, а потім заарештували Сергія Параджанова. Зі звинуваченням у націоналізмі зіткнувся й Миколайчук. Вперше це сталося ще 1968 року, під час зйомок фільму «Анничка». У відповідь Миколайчук спалахнув. Інцидент закінчився доносом у Київ, де Миколайчука кваліфікували як «людину ворожої ідеології».

        Помер від раку 3 серпня 1987 року. Похований на Байковому цвинтарі у Києві.

Дізнатися більше:

Книги

Воронина Л. Про Брюса Лі, Махатму Ганді, Жорж Санд, Фридеріка Шопена, Івана Миколайчука: оповідання / Л. Воронина; худож. Н. Клочкова. – Київ: Грані-Т, 2010. – 128 с.: іл. – (Життя видатних дітей).

Миколайчук Іван Васильович // Капельгородська Н. М. Кіномистецтво України в біографіях / Н. М. Капельгородська, Є. С. Глущенко, О. Р. Синько. – Київ, 2004. – С. 393.

Миколайчук Іван Васильович // Мистецтво України: біографічний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. – Київ, 1997. – С. 411.

Публікації

Аристократ духу: кіноактор Іван Миколайчук // Шкільна бібліотека. – 2011. – №5. – С. 12-13.

Душа українського поетичного кіно: 15 червня – 78 років від дня народження кіноактора, кінорежисера, сценариста, лауреата Шевченківської премії Івана Миколайчука (1942-1987) // Позакласний час. – 2019. – №5. – С. 22-23 (вкладка): портр.

Краснопольська Ірина. «Кіно для нього було всім...». Життєвий і творчий шлях Івана Миколайчука: урок мови в 9 класі / І. Краснопольська // Дивослово. – 2013. – №2. – С. 21-23.

Орлова Є. «Легенда українського кіно»: Іван Миколайчук / Є. Орлова // Мистецтво в школі. – 2010. – №11. – С. 23-28.

Спогади про Івана Миколайчука // Українська культура. – 2013. – №5. – С. 60-61.