|
Вулиця Козака Мамая
Московський провулок було перейменовано на Козака Мамая розпорядженням Кіровоградської міської топонімічної комісії 17.02.2016 р.
Провулок знаходиться в Фортечному районі (Кіровський).
Москвa – столиця Росії, місто федерального значення, адміністративний центр Центрального федерального округу і центр Московської області, до складу якої не входить.
Козак Мамай
Козaк Мамaй – народна картина із зображенням козака-бандуриста, один із найпоширеніших фольклорних героїв в Україні. Картину створено за традиційною схемою – в її центрі у статичній позі сидить козак з бандурою. Ця найулюбленіша картина відбивала світогляд українського народу. Бандурист уособлював козацтво: одбиваючись від усяких нападників, він плекав одвічну надію – не воювати, не грабувати, не гнобити нікого, а в себе вдома – будувати, працювати.
У XVII-XIX ст. картина козака-бандуриста була найпопулярнішою на українських землях, особливо на Полтавщині, Чернігівщині, Харківщині, рідше на Правобережжі.
Оповіді про козака-бандуриста зустрічаються серед народних легенд, переказів та приказок. На картинах малювали в супроводі сакральної для українців символіки – кобзи, що є символом національних традицій та співучої душі народу; коня, що є символом війни, некерованого гніву та хоробрості; дуба, котрий символізує могутність та генетичну чистоту роду. Часто на малюнках присутнє зображення списа з прапором, козацького штофа і чарки. Це були речі, пов’язані з життям та смертю козака – спис ставили на місці поховання, штоф і чарку клали в могилу – вони нагадували про скороминущість життя та козацьку долю, в якій загроза смерті в бою була повсякденною реальністю.
Козак у думах і помислах українців уособлював народну силу духу, незламність волі в боротьбі з поневолювачами. Зображення козака на народних картинах в час, коли запорозького війська вже не існувало, сприймалося як своєрідний пам’ятник героїчному минулому українського народу. Малювали «Козака Мамая» на полотнах і на стінах хат, на дверях і віконницях, на кахлях і скринях. Подібних «Мамаїв» можна було зустріти чи не в кожній оселі в Україні.
Дослідників завжди цікавило питання: чому картину, на якій зображено українського козака, названо чужомовним ім’ям Мамай. Найвідомішим персонажем, що носив це ім’я був беклярібек Улусу Джучі, чиї володіння охоплювали степи Північного Причорономор’я. Його нащадком був Богдан, князь Глинський, який теж називав себе Мамаєм. Богдан був призначений намісником великого князя у Черкасах і відзначився набором перших козацьких загонів з українців, які з 1492 року вирушали в походи на південь. Саме Богдана Мамая і називають найвірогіднішим прототипом персонажу.
Козак Мамай – це ідеал українського народу, це образ людини, яка має власну гідність, і яка створила власний духовний простір. Це возвеличує душу українського народу.
Козаки, кобзарі, характерники України, історично узаконені офіційним документами XIV–XVII–XX століть, спромоглися створити з прабатьківських, ще дохристиянських, традицій образ національного Спасителя й нарекли його Козаком Мамаєм. Це збірний образ, в якому уособлювалося все козацтво, так би мовити – «пам’ятник невідомому козакові».
Ім’я Мамай означає «ніхто». Це захисне ім’я, яким називалися при зустрічі з випадковими людьми в Дикому Полі. Той, хто знає твоє справжнє ім’я, моє доступ до тебе, зокрема, може на тебе впливати через магічні дії.
Водночас, окрім «ніхто» ім’я Мамай означає «будь-хто». Він ніхто, і він – усе. Тотем, вояк-жрець, волхв, спаситель і мандрівний кобзар, характерник. Це він зберігає дерево роду. Страж і охоронець, спаситель і мандрівний самотній лицар. Його образ – вічний.
Дізнатися більше:
Книги
Козак Мамай // Українська музична енциклопедія: у 2 т. – Т. 2. [Е-К]. – Київ, 2008. – С. 463-465.
Ласка І. М. Козак Мамай, козак-бандурист // Енциклопедія історії України: у 10 т./ редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. – Київ, 2007. – Т. 4: Ка-Ком. – С.404.
Середюк О. Козак Мамай – український спаситель. Козаки-характерники Байда і Сірко: публіцистичні статті / О. Середюк, С. Лис. – Київ: Стебеляк, 2017. – 80 с.: іл.
Щербаківський Д. М. Козак Мамай: мистецько-етнографічні праці / Д. М. Щербаківський. – Харків: Факт, 2008. – 512 с.: іл.
Публікації
Бушак Станіслав. «Козак Мамай» – легендарна картина українського народного живопису: (До проблеми вивчення твору та історії формування пластичного образу козака-бандуриста) / Станіслав Бушак // Народне мистецтво. – 2010. – С. 55-64.
Гнатюк О. В. Козак – душа правдивая: бесіда за картиною невідомого художника «Козак Мамай» у 5-му класі / О. В. Гнатюк // Українська мова та література. – 2007. – №19-20. – С. 3-7.
Дігтяр Наталія Миколаївна. Вивчення народної картини «Козак Мамай» на уроках образотворчого мистецтва / Н. М. Дігтяр // Мистецтво та освіта. – 2017. – №1. – С. 29-37: мал.
Завалова Ірина. Козак Мамай: бесіда за картиною Івана Горобчука / І. Завалова // Джміль. – 2014. – №4. – С. 18-19.
Козак Мамай у космосі: мурал // Нова газета. – 2019. – 6 червня. – С. 16.
Кривцун Клавдія. Козак Мамай: матеріали до уроку про народний живопис / Клавдія Кривцун // Шкільний Світ. – 2012. – №4. – С. 14-15 (вкладка).
Скочко Олена. Козак Мамай – духовний символ в Україні чи народна картина?: чиє ім’я носить твоя вулиця? / Олена Скочко // Первая городская газета. – 2020. – 21 травня. – С. 4: iл.
|