Пропонуємо почитати Пропонуємо почитати
Буктрейлери Буктрейлери
Презентації Презентації
Періодичні видання I півріччя
Нові надходження Нові надходження
Конкурси, акції "Ось як це було..." "Майбутнє планети у наших руках!" "Відважним воїнам і рідній Україні – любов і шана!" "Охорона праці – запорука безпечного життя" "Символіка України: вивчаємо, шануємо, творимо" "ЗЕЛЕНЕ ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ: дитячий погляд" "Україна - мрія" "Лідер читання" "Творчі канікули" "Бібліотечні сервіси - дітям" «Конституція для всіх: і великих і малих» "Я і мої права" "Дітям світу – сонце й мир!" "Незалежна і єдина – моя Україна!" "Книга і діти, екологія і світ" "НА ОДНІЙ ХВИЛІ" "КНИГОМАНІЯ" "Україна читає дітям"
Безпека в Інтернеті Безпека в Інтернеті
Електронний каталог Електронний каталог

Вулиця Литвинова

        Вулицю 2-гу Поперечну перейменовано на Литвинова рішенням Кіровоградської міської ради від 25 листопада 2003 року №581 «Про затвердження уточнених назв і перекладу українською мовою площ, проспектів, вулиць, провулків, проїздів, тупиків м. Кіровограда». Перейменовано в 2011 році.

        Вулиця знаходиться в Фортечному районі (Кіровський). Новоолексіївка.

Литвинов Микола

        Микола Юхимович Литвинов (народився 1917 р., Підгайці – помер 30 серпня 1977 р., Кіровоград) – учасник Другої світової війни. Герой Радянського Союзу (1943 р.).

        Микола народився у 1917 році у родині селянина-бідняка. 3 1935 р. Працював токарем на заводі «Червона 3ірка». У Червоній Армії з червня 1937 р, де оволодів спеціальністю навідника гармати. Перше бойове хрещення отримав у Зимовій війні. Два поранення – в правицю і ліву ногу, контузія. Медсанбати, госпіталі… Під час радянсько-фінської війни удостоївся ордена Червоної 3ірки.

        І знову фронт. Спершу Західний, де Микола Литвинов воював з 23 червня по день поранення – 3 липня 1941 p. Потім – Сталінградський, звідки молодого артилериста вивезли в тил 6 грудня 1942 року з пошкодженою осколком ногою. Потім Центральний фронт, Перший Український. В тілі десятки осколків, а на злинялій гімнастерці навіть медаль не блисне – не могли відшукати Миколу Литвинова його заблукавши відзнаки. По війні працівниками Кіровоградського міськвійськомату було вручено 7 нагород.

        У жовтні 1943 р. Литвинов вже молодший лейтенант, командир взводу 45-міліметрових гармат, учасник битви за Дніпро. Був поранений, але команди його чітко доносились до артилеристів.

        Ведучи вогонь з відкритих вогневих позицій гармаші лейтенанта Литвинова розбили 3 дзоти, 6 бліндажів, 6 ручних і 8 станкових кулеметів з обслугою, 4 міномети і 2 75-міліметрові гармати. Розсіяли і частково знищили майже 3 роти фашистів. Відзначився при переправах через Сейм, Десну та Дніпро.

        Гармати молодшого лейтенанта Литвинова ніколи не відставали від наступаючих. Так і просувалися метр за метром, кілометр за кілометром піхотинці і гармаші.

        З бойового зведення: «Молодший лейтенант Литвинов першим з артилерійських підрозділів переправив свої гармати через ріки Сейм і Десну і досяг Лівого берега Дніпра. Спорядивши плоти з місцевих підручних матеріалів, першим форсував Дніпро І раптовим вогнем гармат приголомшив гітлерівців і змусив їх побігти. Завдяки його рішучим діям і винахідливості піхотні підрозділи 385-го стрілецького полку форсували Дніпро без найменших втрат.

Дізнатися більше:

Книги

Чабаненко В. В. Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу – уродженців Кіровоградської області / В. В.Чабаненко. – Дніпропетровськ, 1983 – С. 185-187.