Вулиця Юрія Липи

        Провулок Бєлінського було перейменовано на Юрія Липи рішенням Кіровоградської міської ради №471 «Про перейменування вулиць, провулків та інших об’єктів топоніміки міста» від 30.07.2016 р.

        Провулок знаходиться в Фортечному районі (Кіровський).

        Віссаріон Бєлінський – російський революційний демократ, літературний критик і публіцист, філософ-матеріаліст. Бєлінський не шкодував критики на адресу українців, звавши їх «малороським плем'ям», що нібито немає власної минувшини й заслуговує на скніння. Бєлінський бачив історичну перспективу лише за московством. Виправдовував територіальні загарбання Російської імперії проявом московського національного духу. На його думку, москвини несли відсталим народам культуру, тому асиміляція всіх підкорених народів – позитивне явище, чинник їх повноцінного культурного розвитку. Українську мову Бєлінський вважав не існуючою, і радив «некоторым писателям малороссийским» облишити писати на незрозумілій говірці.

Юрій Липа

        Юрій Іванович Липа (5 травня 1900 р., м. Одеса – 20 серпня 1944 р., с. Шутова, Яворівський район, Львівська область) – громадський діяч, письменник,поет, публіцист, лікар, автор української геополітичної концепції, один з визначних ідеологів українського націоналізму.

        Батьком Юрія був видатний український письменник, лікар і борець за самостійність України Іван Липа – комісар Одеси від Центральної Ради (1917 р.), міністр культів і віросповідань Директорії УНР та автор проекту її першої Конституції (1918 р.), міністр здоров’я уряду УНР в екзині (1921 р.).

        Початкову освіту майбутній письменник здобув у гімназії №4 м. Одеси. Тут же вступив до Новоросійського університету.

        У 1917 р. молодий юнак робить свої перші кроки на літературній ниві – він є редактором часопису «Вісник Одеси», пише свої перші брошури. Тоді ж, з огляду на загрозу більшовицького перевороту в м. Одесі, вступає до лав організованої полковником І. Луценком та підполковником В. Змієнком Гайдамацької дивізії, у перший курінь. Пізніше вступив до куреня Морської піхоти Збройних сил УНР, бере участь у січневих боях з більшовиками на вулицях Одеси.

        Після вступу у місто союзних німецько-австрійських та українських частин Юрій Липа стає заступником командира одеської «Січі» Т. Яніва. В той час він редагує українську щоденну газету, видає останню, написану в Одесі, книжку «Табори полонених українців».

        Вступивши 1922 р. До Познанського університету на медичний факультет, він не полишає громадсько-політичної діяльності. Зі студентів, колишніх вояків армій УНР і ЗУНР, за почином хлопця утворюється таємне товариство, корпорація «Чорноморе». По закінченні університету у 1929 році разом з Є. Маланюком Юрій стає натхненником і організатором літературної групи «Танк». Друкувався в альманасі «Сонцецвіт».

        Велика віра у вищу ідею України, її традиції, духовні сили, орієнтація на Європу, праця над власним стилем, боротьба з провінційністю, малоросійським шароварництвом і сльозливою ліричністю – ось основні гасла і принципи, за якими творили молоді письменники.

        У вкрай несприятливий час воєнного лихоліття Юрій Липа разом із Левом Биковським та Іваном Шовгенівим у 1940 році утворюють у Варшаві Український Чорноморський інститут- науково-дослідну установу вивчення політичних і економічних проблем, що постануть перед Україною після здобуття незалежності. Протягом 1940-1942 років ними було видано 40 актуальних праць. Головною працею всього життя для Юрія Липи стала філософсько-політологічна трилогія «Призначення України» (1938 р.), «Чорноморська доктрина» (1940 р.) і «Розподіл Росії» (1941 р.). У ній він сформулював геополітичну доктрину про необхідність створення Антиросійського блоку причорноморських країн – України, Туреччини, Грузії, Болгарії, Румунії, Дону, Кубані. Лідером такого об’єднання, на думку автора, мала стати Україна, враховуючи велику площу її території, чисельність і працьовитість населення.

        Розвиваючи свої ідеї, Юрій Липа запропонував створити Балтійсько-Чорноморську вісь, долучивши до цього союзницького блоку такі країни, як Білорусь, Польщу, Литву, Латвію, Естонію. Усі вони зацікавлені в тому, щоб успішно протистояти російській експансії на захід. Балтійсько-Чорноморська вісь у такий спосіб повторювала б середньовічний шлях «із варягів у греки», надійно відокремлювала Центральну й Західну Европу з її цивілізаційними цінностями від «російської азійщини», забезпечувала збереження незалежності й сталий економічний розвиток країн-учасниць союзу.

        Слід зазначити, що вже у новітні часи, 1997 року була створена міжнародна організація ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова), яка є альтернативою проросійській Співдружності Незалежних Держав (СНД) і покликана обмежити економічний вплив Росії на інші пострадянські країни. Перспективи поглиблення співпраці України з Польщею і країнами Балтії також є предметом постійних обговорень. Отже, ідеї Юрія Липи продовжують зберігати актуальність навіть у XXI столітті.

        Після переїзду влітку 1943 до Яворова (тепер Львівська область) став одним з активних учасників українського руху Опору. Працюючи як лікар, Липа організував підпільні курси по підготовці медичних кадрів для Української Повстанської Армії, готував тексти листівок та відозв до населення і німецьких солдат.

        З липня 1944 р. – інструктор першої Старшинської школи УПА в Карпатах. 19 серпня 1944 р. Юрій Іванович був захоплений підрозділом НКВС в селі Іваники, Яворівського району, а на світанку 20 серпня 1944 р. Юрія Липу було по-звірячому замордовано в с. Шутова Яворівського району, що на Львівщині. Похований в с. Бунів, Яворівського району.

Дізнатися більше:

Книги

Липа Ю. Бій за українську літературу / Ю. Липа. – Київ: Дніпро, 2003. – 352 с.

Липа Ю. Козаки в Московії: роман із ХVІІ століття / Ю. Липа. – 4-те вид. – Київ: Дніпро, 2000. – 175 с. – (Дослідна фундація ім. О. Ольжича в США).

Липа Ю. Призначення України / Ю. Липа. – Київ: Фундація ім. О. Ольжича, 1997. – 267 с.

Липа Ю. Проклятий скарб: роман, новели / Ю. Липа. – Донецьк: БАО, 2014. – 448 с. – (Історія в романах та повістях).

Липа Ю. Твори: в 10 т. Т. 2: Проза: Нотатник: Новели / Ю. Липа. – Львів: Каменяр, 2005. – 357 с.: портр. – (Спадщина).

Стамбол І. І. Іван та Юрій Липи / І. І. Стамбол, С. В. Кучеренко. – Харків: Фоліо, 2016. – 121 с. – (Знамениті українці).

Публікації

Скочко Олена. Чиє ім'я носить твоя вулиця: Юрій Липа / Олена Скочко // Первая городская газета. – 2019. – 21 ноября. – С. 3: фот.

Шепель, Федір. «Оце Єлисавет – моя столиця», або коли прочитаємо «Рубана» вслід за «Байгородом» / Федір Шепель // Народне слово. – 2018. – 6 вересня. – С. 9.

Янчук О. Юрій Липа: Одеський та Варшавський періоди життя / О. Янчук // Слово і час. – 2000. – № 11. – С. 17-20.