Провулок Андрія Ліпатова

        Провулок Декабристів було перейменовано на Андрія Ліпатова рішенням Кіровоградської міської ради №1477 «Про перейменування вулиць, провулків, тупика» від 09 лютого 2023 року.

           Провулок знаходиться в Подільському районі (Ленінський), центральний район міста Кропивницький.

      Декабристи – перші дворяни-революціонери, які 26 грудня 1825 року за допомогою зброї прагнули встановити в Російській імперії конституційний лад.

Андрій Ліпатов

        Андрій Ліпатов народився 29 травня 1960 році у м. Коломна Московської області в родині військовослужбовця. З 1966 року проживав у Кіровограді. Після закінчення середньої школи навчався в Кіровоградському інституті сільськогосподарського машинобудування, який закінчив у 1980 році.

        Під час навчання в інституті захоплювався карикатурою, друкувався в періодичній пресі. Поступово став пробувати себе в живописі. Після закінчення інституту працював інженером-конструктором на заводі «Гідросила».

        Захоплення живописом перейшло в потребу. З 1993 року цілком присвятив себе улюбленій справі. Художньої освіти не мав, тому відносив себе до наївних художників. У 1998 році прийнятий до Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

        У 2002 році він став призером Міжнародного арт-конкурсу в Йокогамі, Японія, 2007-го р. – переможцем ХІІ Салону Деогенес Таборда в Буенос-Айресі, Аргентина. Ліпатов брав участь у IV Бієнале наївного мистецтва в м. Андерсі, Франція, 2006 р., у II Міжнародному фестивалі наївного мистецтва «Фестнаїв», Москва, Росія, 2007 р., у ІІІ Міжнародному пленері наївного мистецтва Гуменне, Словаччина, 2007 р., ІІІ й IV Фестивалях наївного мистецтва Верней на Арві, Франції, 2007, 2008 рр., у Бірмінгемському арт-ярмарку, м. Бірмінгем, Великобританія, 2008 р. Його твори – у музейних колекціях Художньо – меморіального музею О. Осьоркіна (Кіровоград), обласних художніх музеїв Черкас і Кіровограда, у Музеї наївного мистецтва (Москва, Росія), Музеї наївного мистецтва (Беро, Франція), Вихорлатському музеї (Гуменне, Словаччина), у Фонді культури Volpe Stressens (Буенос-Айрес, Аргентина) та в численних приватних колекціях Росії, США, Канади, Великобританії, Франції, Італії, країн Балтії.

        Він не просто дивовижний, казковий, чудернацький. Він дуже теплий, навіть якщо в ньому йде сніг. І душевний. Створений з чогось глибинного, підсвідомого, що каже: я – це ти, а ти – це я. Що викликає не просто захоплення, а закохання.

        Андрій Ліпатов у своїх творах конструює життя суспільства. Він конструює місто, а воно змінюється і в його картинах. Єдине, що їх о об’єднує так це те, що це місто українське у всіх його проявах.

        Андрій Ліпатов пішов із життя 13 січня 2010 року. Похований у Кіровограді (нині м. Кропивницький).

Дізнатися більше:

Книги

Кіровоград. Образотворче мистецтво (минуле і сучасне): альбом / авт.-упор.: В. Добробатько, О. Сіома; літ. ред.: В. Бондар; авт. передм.: Б. Куманський. – Кіровоград: Мавік, 2008. – 309 с.: кол. іл.

Публікації

Агафонова, В. Наївний художник Андрій Ліпатов / В. Агафонова // Народне слово. – 2012. – 12 січня. – С. 11, 14: фото. кол.

Багацький, Л. Вищий пілотаж Андрія Ліпатова [Текст]: Виставка картин кіровоградського живописця демонструється в меморіально-художньому музеї О. Осмьоркіна / Леонід Багацький // Вечірня газета. – 1999. – 8 жовтня. – С. 12.

Багацький Л. «Фантастичне ріелті» або «Реальне фентезі»: ( Про художника Андрія Ліпатова) / Л. Багацький // Вежа. – 2002. – №12. – С. 240-244.

Бринза О. З ювілеєм тебе, Кіровоград! Барви наїву в сірості буднів / О. Бринза // Молодіжне перехрестя. – 2004. – 16 вересня. – С. 1, 3.

Кизименко, Ольга. Аби воскреснути з попелу / Ольга Кизименко // Кіровоградська правда. – 2013. – 11 січня. – С. 10: фото Кизименко, О. Синій птах Андрія Ліпатова / О. Кизименко // Наше місто. – 2015. – 29 січня. – С. 4: фото.

Корінь А. Персональна виставка / А. Корінь // Кіровоградська правда. – 2001. – 19 червня. – С. 1.

Куманський, Б. Різдво від Андрія Ліпатова / Б. Куманський // Народне слово. – 2007. – 11 січня. – С. 8.

Макей, Л. Андрій Ліпатов: життя після смерті / Л. Макей // Народне слово. – 2010. – 8 червня. – С. 8.

Різдво на Андрія Ліпатова: творчість // Народне слово. – 2006. – 11 січня. – С. 8.

Той, хто говорив правду...: 90 років від дня народження Віля Ліпатова // Шкільна бібліотека. – 2017. – №3. – С. 43-45.