Вулиця Квітнева

        Вулицю Калузьку було перейменовано на Квітневу рішенням Кропивницької міської ради «Про перейменування вулиць, провулків, тупиків, проїзду» №1359 від 15.11.2022 р.

        Вулиця знаходиться в Подільському районі (Ленінський).

        Калуга – місто в Центральному федеральному окрузі Росії. Калуга розташована на обох берегах річки Оки на південний захід від Москви.

Квітнева

        Квітень – четвертий місяць року в юліанському та григоріанському календарях. Один із чотирьох місяців, що налічують 30 днів.

        На позначення четвертого місяця року слово «квітень» (у написаннях: цвітень, квітень, квитень, кветень) трапляється в староукраїнських джерелах з XVI століття. Назва пояснюється тим, що в цей час розцвітають весняні квіти, квітує земля. Можливо, саме праслов’янське «квіт» – «цвіт» було первісним найменням місяця в давньослов'янському календарі. Співзвучна назва вживається в польській мові, а в чеській словом кветень називають травень. Назва квітень етимологічно пов’язується з настанням весни як пори розквіту рослин. Мала ще фонетичний дублет – цвітень (від цвісти) з початковим сполученням цв-, що є історичним відповідником кв-. Борис Грінченко вніс до словника обидва найменування: квітень і цвітень.

        Назва квітень з'явилася в українській літературі у XVI столітті, а у просторіччі побутувала значно раніше. Проте у письменників кінця XIX – початку XX ст. більш широко вживалося слово апріль, у багатьох говірках, зокрема карпатських, і досі існує цвітень, а на Поліссі – красенець, або краснець. «Дослідники не дійшли згоди, звідки походить назва четвертого відрізку року – квітень, чи від квітнути, цвісти, чи від квитатися, зводити рахунки із зимою», – зазначається в народному календарі. Квітневе тепло ненадійне: може і мороз вдарити, і сніжком притрусити. За це квітень у народі іменують місяць-пустун, хитрюга, вередун, лукавець, обманщик, крутій. Квітень – це пробудження лісів, гаїв, цвітіння садків, яким поклонялися українці. Влучно передає назву квітня прислів'я: Цвітень-переплітень, по переплітає трохи зими, трохи літа.

        Найбільш прийнятна етимологія назви квітень – квітка.

        У давньоруських писемних пам'ятках, зокрема в Крилоському Євангелії, Студійському уставі (перекладеному в Києві близько 1070 року) та інших, квітень згадується під назвами: березозолъ, бр?зозолъ, бр?зьнъ, що пов'язано з періодом цвітіння берези, коли збирають березовий сік. У вжитку були й інші народні назви: цвітень, красенець, краснець, водолій, лелечник, пустун, капельник, а також: березень, лукавець, снігогін, дзюрчальник, травень, сочень.

        Для квітня характерне швидке наростання тепла.

Квітень у фольклорі

• У квітні ластівка день починає, а соловей кінчає;
• Хто у квітні не сіє, той у вересні не віє;
• Сон на зиму відклади, а діло в квітні зроби;
• Квітневої роботи на май не відкладай;
• Квітневий день рік годує;
• Добрий квітень, мокрий май в клуні в серпні зроблять рай.

Дізнатися більше:

Книги

Жайворонок, В. В. Знаки української етнокультури: словник-довідник / В. В. Жайворонок. – Київ: Довіра, 2006. – 703 с.

Квiтень, кветень, квитень // Словник української мови XVI – першої половини XVII ст./ Відп. ред. Д. Гринчишин, М. Чікало; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. – Львів, 2008. – Вип. 14: К-Кон. – С. 82.

Скуратівський В. Т. Український народний календар / В. Т. Скуратівський. – Київ: Техніка, 2003. – 384 с. – (Народні джерела).

Публікації

Квітень весну вже точно принесе // Кіровоградська правда. – 2013. – 26 березня. – С. 1.

Квітень кличе на город // Нова газета. – 2016. – 31 березня. – С. 7: фото. кол.

Міри часу // Розкажіть онуку. – 2019. – №12. – С. 25-26.

Фалько Ярослав. Назви місяців: пізнавальна етимологія: про походження назв слов'янського місяцеслову / Я. Фалько // Початкова школа. – 2017. – №1. – С. 52-54. – Бiблiогр. в кiнцi ст.

Чепур Олена. Ходить квітень по землі – вже кінець зимовій млі: конспект музичного заняття з елементами музикотерапії для дітей старшої групи / О. Чепур // Музичний керівник. – 2016. – №3. – С. 30-33: портр.; фот.

Чобіт Дмитро. Про російські та українські назви місяців року і днів тижня / Д. Чобіт // Культура і життя. – 2018. – 12 січня. – С. 6-8: мал.