Пропонуємо почитати Пропонуємо почитати
Буктрейлери Буктрейлери
Презентації Презентації
Періодичні видання I півріччя
Нові надходження Нові надходження
Конкурси, акції "Ось як це було..." "Майбутнє планети у наших руках!" "Відважним воїнам і рідній Україні – любов і шана!" "Охорона праці – запорука безпечного життя" "Символіка України: вивчаємо, шануємо, творимо" "ЗЕЛЕНЕ ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ: дитячий погляд" "Україна - мрія" "Лідер читання" "Творчі канікули" "Бібліотечні сервіси - дітям" «Конституція для всіх: і великих і малих» "Я і мої права" "Дітям світу – сонце й мир!" "Незалежна і єдина – моя Україна!" "Книга і діти, екологія і світ" "НА ОДНІЙ ХВИЛІ" "КНИГОМАНІЯ" "Україна читає дітям"
Безпека в Інтернеті Безпека в Інтернеті
Електронний каталог Електронний каталог

Вулиця Юрія Краснокутського

        Вулицю Куйбишева було перейменовано на Юрія Краснокутського розпорядженням «Про перейменування вулиць, провулків та інших об’єктів топоніміки міста» №24 від 19.02.2016 р.

         Вулиця знаходиться в Фортечному районі (Кіровський).

        Валеріан Володимирович Куйбишев – російський революціонер, а потім радянський партійний і політичний діяч.

Краснокутський Юрій

        Краснокутський Юрій Вікторович (1967-1987 pp.) – командир мотострілкового відділення, молодший сержант, учасник бойових дій в Афганістані. Нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно). Народився 11 травня 1967 року. у сім'ї військовослужбовця. До призову на військову службу навчався в ПТУ №2. У квітні 1986 року мобілізований до Збройних сил СРСР. У серпні 1986 року відправлено до Афганістану. Служив командиром мотострілкового відділення. Неодноразово брав участь в бойових рейдах і в супроводі транспортних колон. 31 липня 1987 року загинув в бою в районі кишлаку Чаугані провінції Баглан.

        Похоронений на Лелековському кладовищі, місце поховання 583. У Кіровограді (нині Кропивницький) залишилася вдова і батьки.

                                                                 Пекуче сонце, сірі скелі,
                                                                 Пісок розпечений в пустелі
                                                                 Скрізь постріл, стогін, чути гаром
                                                                 Під Кандагаром, під Кандагаром.
                                                                 Хто був і бачив ці вогні –
                                                                 Не раз згадає уві сні,
                                                                 Як воював, і що зробила
                                                                 З людьми ось та страшенна сила.
                                                                 Чужа війна ламала долі
                                                                 Посеред гір, посеред поля.
                                                                 Ті чорні дні, ті чорні ночі
                                                                 Болем, слізьми шораз клекочуть.
                                                                                                    Юлія Хандожинська

Дізнатися більше:

Публікації

Демчук Т. Я впав на тій чужій війні. Прости, матусенько, мені / Т. Демчук // Наше місто. – 2014. – 13 лютого. – С. 1: фото.