|
Вулиця Пилипа Хмари
Вулиця Піонерська була перейменована на Пилипа Хмари розпорядженням «Про перейменування вулиць, провулків та інших об’єктів топоніміки міста» №24 від 19.02.2016 р.
Вулиця знаходиться в Фортечному районі (Кіровський) м. Кропивницький.
Піонер – член масової дитячої комуністичної організації, що об’єднувала радянських школярів віком від 9 до 14 років.
Хмара Пилип
Хмара Пилип Панасович (1891 р., с. Цвітна, Чигиринського повіту (нині Олександрівського району Кіровоградщини) – 1921 р.) – військовий діяч часів УНР, Отаман Чорного лісу.
Хмара Пилип Панасович народився 1891 року в селищі Цвітна, Чигиринського повіту Херсонської губернії. Ріс сиротою, утримуючи менших братів та сестер.
За часів Першої світової війни – кіннотник, повний кавалер чотирьох Георгіївських хрестів, унтер-офіцер.
Юрій Горліс-Горський, який бачив Хмару на власні очі, в романі «Холодний Яр» залишив опис отамана: «Був це стрункий, міцно збудований чоловік років 28-30-ти. Одягнений був у темно-зелену чумарку черкеського крою, з дорогою срібною шаблею. Як я потім довідався, був він бувалий підстаршина-кіннотник, палкий націоналіст, досить добрий організатор і командир…».
У 1918 році на батьківщині створив загін самооборони, що швидко переріс у полк.
На осінь 1920 року чорноліський полк Хмари налічував вже до трьох тисяч козаків і старшин. Отаман мав печатку з гербом УНР і свою «валюту».
Збройне формування чорноліського отамана контролювало не лише населені пункти Чигиринщини, а й Олександрійський повіт, та «гуляло» у далекому Звенигородському.
3 вересня 1920 р., спільно зі Степовою дивізією Костя Блакитного, на чолі тисячі гайдамаків вибив з Олександрії регулярні частини Червоної армії.
У січні 1921 р. в с. Цвітній на з’їзді отаманів Чигиринщини був призначений командиром 2-го Холодноярського кінного полку.
У серпні 1921 року під тиском більшовиків залишив с. Цвітна та вирушив зі своїм загоном у ліси.
В квітні 1921 р. Хмара залишався впливовим повстанським ватажком, хоча чисельність його полку, що восени 1920 р. нараховував кілька тисяч повстанців, тепер значно зменшилася. В одному із запеклих боїв з більшовиками він дістав поранення, після чого серед повстанців Хмару більше не бачили. Без отамана Чорноліський полк припинив своє існування.
Якою ж була його подальша доля? За однією з версій Хмару, пораненого в бою, знайшли та вбили більшовики. Однак «Непитай», який в умовах другої хвилі колективізації, в 1931 р. отримав нове завдання повідомити про долю повстанців, навів іншу, підтверджену кількома свідками версію про те, що Пилип Хмара вижив та емігрував за кордон. І навіть навів цікаві деталі цієї втечі. Отаман Хмара виявився непоганим конспіратором. Він мав чимало документів більшовицьких вояків, захоплених під час боїв з червоними, та грошей, на яких іноді ставив свою печатку з прізвищем «Хмара», поруч з яким були рушниця та тризуб. Після поранення переховувався на хуторах, дочекався амністії та виїхав до Києва. А звідти з документами червоноармійця виїхав на більшовицьку частину Волині, звідки перебрався до Польщі. Подальша доля Пилипа Хмари невідома.
Вшанування пам’яті
- На честь отамана Пилипа Хмари було названо вулицю у місті Кропивницький.
- У 2006 році в селі Цвітному земляками Пилипа Хмари на місці, де знаходилася хата отамана, встановлено гранітний пам’ятний знак з табличкою: «На цій землі родився і проживав отаман Чорноліського полку Пилип Панасович Хмара. Слава отаманові та його славним козакам, які боронили Україну».
Дізнатися більше:
Публікації
Митрофаненко Ю. Невловимий Хмара. Історія отамана Чорноліського полку / Ю. Митрофаненко // Вечірня газета. – 2020. – 4 вересня. – С. 4-5.
Нічишина Наталка. Чиє ім’я носить твоя вулиця – Пилипа Хмари / Наталка Нічишина // Первая городская газета. – 2019. – 19 сентября. – С. 5: фот.
Орел С. Від «Гайдамацької Січі» до отаманів Холодного Яру / С. Орел // Наше місто. – 2016. – 20 жовтня. – С. 1-2.
|