Вулиця Гончаренка Валерія

        Вулиця Пожарського була перейменована на Гончаренка Валерія (названо на честь). Проект розпорядження підготований Кіровоградською міською топонімічною комісією 17.02.2016.

        Вулиця знаходиться в Фортечному районі (Кіровський).

        Дмитро Михайлович Пожарський – московитський державний і військовий діяч, князь, боярин.

Гончаренко Валерій

        Валерій Васильович Гончаренко (23 квітня 1942 p., смт Мирна Долина, Попаснянський район, Луганська область – 9 червня 2000 p., Кіровоград (нині Кропивницький), Україна) – український поет. З 1984 року член Спілки письменників України.

        Валерій Васильович Гончаренко народився 23 квітня 1942 року в смт Мирна Долина, що на сучасній Луганщині (тоді це Ворошиловградська область). Писати вірші почав у віці п’яти років, а його перша збірка вийшла, коли поетові виповнилось двадцять два. Блискучий епіграміст, пародист.

        Здобувати вищу освіту поїхав до Кіровограда, де у 1967 році закінчив філологічний факультет Кіровоградського педагогічного інституту імені О. С. Пушкіна. Працював у редакціях газет Кіровограда та Миколаєва. Фундатор та керівник міської літературної студії «Сівач», яка виховала багато молодих кіровоградських поетів, в тому числі гумористів. «Валерій заряджав всіх своєю фанатичною любов’ю до поезії. Він пояснював, як треба слухати, чути і аналізувати поетичні тексти, відчувати найменші відтінки смислу, образу, звуку. Поет намагався передати свою пристрасну любов до живої і співучої української мови. Він притягував до себе якоюсь внутрішньою енергією душі, творчою фантазією і надзвичайно багатою уявою. Він зітканий із сонячного світла, з суму, з болю, з ніжності і любові до України і її природи. В ньому звучить музика», – дізнаємося зі спогадів колишньої студійки Ольги Хаменушко.

        У 1984 році вступив до Спілки письменників України. Автор поетичних книжок: «Червоний волосожар» (1967 р.), «Кроки» (1974 р.), «Дума про отчу землю» (1984 р.), «Шлях до джерела» (1986 р.), «На розі полудня» (1994 р.), «Парад химер» (2000 р.). У творчому доробку – п’єси: «Добро і зло», «Дитинство Тараса», «Сміх Іуди», «Необшліфовані діаманти», повість «Священний жук скарабей» та оповідання. Лауреат літературної премії імені Юрія Яновського. Його вірші перекладали болгарською, російською, осетинською, казахською та іншими мовами.

        Помер 9 червня 2000 року на 58 році життя. «Не страшно утратити голос – страшніше не мати його», – ці слова були не тільки поетичним, а і життєвим кредо Валерія Васильовича Гончаренка. В його віршах завжди жила любов до рідної землі:

                Коли вечір червоним колесом
                Мій поріг назавжди покине,
                Я хотів би вклонитись колосом
                В ноги рідної України.

        З 2001 року обласною організацією Національної спілки письменників України проводиться обласний літературний конкурс імені Валерія Гончаренка для молодих авторів.

Дізнатися більше:

Книги автора

Гончаренко, Валерій Васильович. Дума про отчу землю: поезії / Валерій Гончаренко. – Дніпропетровськ: Промінь, 1984. – 30 с.

Гончаренко, Валерій Васильович. Кажу ось: моменто морі!: поезії / Валерій Гончаренко; ред. Юрій Сердюченко. – Кіровоград: Обл. організація НСЖУ, 2001. – 59 с.: портр, іл.

Гончаренко, Валерій Васильович. Кроки: поезії / Валерій Гончаренко. – Київ: Молодь, 1974. – 48 с.

Гончаренко, Валерій Васильович. На розі полудня / Валерій Гончаренко. – Київ: Рад. письменник, 1991. – 118 с. : іл.

Гончаренко, Валерій Васильович. Лиш світитися Україною...: поезії / Валерій Гончаренко; упор. Ф. Шепель; за ред. Василь Бондар. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2015. – 324 с.: іл.

Гончаренко, Валерій Васильович. Парад химер: поема-пародія / Валерій Гончаренко; іл. В. Кир’янов. – Кіровоград: Центрально-Українське вид-во, 2000. – 71 с.: іл.

Гончаренко, Валерій. Цар Сонько і кіт Санько / Валерій Гончаренко; худож. Є. Павлович. – Кіровоград: Кіровоград. держ. вид-во, 1999. – 12 с.: іл.

Гончаренко Валерій Васильович. Червоний Волосожар: поезії / Валерій Гончаренко. – К. : Рад. письменник, 1967. – 47 с. : портр.

Гончаренко Валерій Васильович. Шлях до джерела: поезії / Валерій Гончаренко. – К.: Молодь, 1986. – 54 с.

Книги про автора

Бондар В. В. Гончаренко Валерій Васильович // Енциклопедія Сучасної України: В 25 т. / НАН України, Наукове т-во ім. Шевченка, Ін-т енциклопедичних досліджень; ред. І. М. Дзюба, А. І. Жуковський та ін. – Київ – 2001. – Т. 6: Го-Гю. – 2006. – С. 151.

Бондар, Василь Васильович. Валерій Гончаренко: «В мене ніколи не було творчого застою» // Бондар, Василь Васильович. У пошуках слова значущого: Статті, інтерв’ю, рецензії / Василь Бондар. – Кіровоград: Степ, 2008. – C. 117-122: фото.

Валерій Гончаренко // 15 х 15: Письменники Приінгулля: Автобіобібліографічний довідник / Укл. Василь Бондар. – Кіровоград: Центрально-Українське вид-во, 1999. – C. 13-16.

Гончаренко, Валерій Васильович // Літературний словник Кіровоградщини / Кіровоградська організація спілки письменників України; Автор-упор. Леонід Куценко. – Кіровоград: [б. в.], 1995. – C. 25-26.

Куманський, Броніслав. Валерієві Стожари // Куманський Броніслав Петрович. Під зорею степової Еллади / Броніслав Куманський. – Кіровоград: Видавець Лисенко В. Ф., 2015. – С. 72- 81.

Поет і місто в плині часу. Бібліографічний покажчик (до 75-річчя від дня народження Валерія Васильовича Гончаренка) // Департамент культури, туризму та культурної спадщини Кіровоградської обласної державної адміністрації, обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського, м. Кропивницький; укладачі: Нельга О. Е., Пивовар Н. П. – Кропивницький. – 2017. – 33 с.