|
Вулиця Гомберга Мозеса
Вулиця Кузнецова була перейменована на Мозеса Гомберга розпорядженням голови Кіровоградської ОДА №216-р «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки» від 19.05.2016.
Вулиця знаходиться в Фортечному районі (Кіровський).
Кузнецoв Микола Іванович (псевдоніми: Колоніст, Пух, Грачов та ін.; 27.07.1911, с. Зирянка, нині Свердлов. обл., РФ – 09.03.1944, похований у Львові) – радянський війсковик. Агент НКВС з 1932 року. У роки Другої світової війни вбив низку гітлерівських високопосадовців й офіцерів, зокрема президента Верховного суду окупованої України А. Функа, імперського радника Г. Галля та його секретаря А. Вінтера. У складі групи партизанів викрав генерала М. Ільґена. На місцях убивств спеціально залишав фальшиві речові докази, що свідчили про причетність до них членів ОУН. У відповідь німці здійснювали масові розстріли українців. Так у Львові було розстріляно 2000 мирних мешканців і 300 в’язнів.
Гомберг Мозес
Мoзес Гoмберг (8 лютого 1866 p., Єлисаветград (нині Кропивницький) – 12 лютого 1947, Енн-Арбор, Мічиган, США) – хімік-органік. Мозес Гомберг – один із найвидатніших у світі хіміків-органістів. Батьків звали Джордж та Марія Резнікові-Гомберг, а молодшу сестру – Соня. Навчався в Єлисаветградській чоловічій гімназії.
У 1884 році батько був звинувачений у таємній політичній діяльності. Через політичні переслідування родина Рєзніків-Гомбергів вимушена була емігрувати до США, залишивши все майно російським імперцям. Після переїзду сім?я Гомбергів оселилася у Чикаго, де батько й син перебивалися випадковими заробітками. І так як Гомберги не розмовляли англійською мовою, це була проста фізична праця. Очевидно, юний Гомберг працював біля худоби – робота, яка не підходила до його витонченої натури. Коли Ептон Сінклер відобразив у своїй книзі «Джунглі» неймовірно жахливі умови праці біля худоби, професор Гомберг говорив одному із своїх друзів, що може підтвердити, спираючись на власний досвід, що в описі Сінклера немає перебільшень.
Заробляючи на життя, Мозес вчив англійську мову, склав іспити і вступив до університету штату Мічиган у 1886 році. У 1890 році закінчив навчання, отримавши звання бакалавра з хімії. Згодом, у 1892 і 1894 роках отримав звання магістра і доктора філософії.
Після університету Мозес Гомберг стажувався в Німеччині (Мюнхенський та Гейдельберзький університети).
Під час Першої світової війни займався оборонними дослідженнями у військово-хімічній службі США. Член Національної академії наук США, Товариства хіміків Нідерландів. Президент Американського хімічного товариства, почесний доктор багатьох університетів. Відзначений медаллю Вілларда Гіббса. Під час спроб отримати ще більш стерично перевантажений вуглеводень гексафенілетан, він правильно ідентифікував трифенілметильний радикал, перший відкритий стійкий радикал, і тому відомий як засновник радикальної хімії. Пізніше цю роботу продовжив Вільгельм Шленк. Гомберг був наставником Вернера Еммануеля Бахмана, який також продовжив його роботу, і разом вони відкрили реакцію Гомберга-Бахмана.
Дізнатися більше:
Книги
Абліцов Віталій Григорович. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті / В. Г. Абліцов. – Київ : КИТ, 2007. – 436 с.: іл. – Бібліогр.: C. 419-420.
Єлисаветградська гімназія / відп. ред., авт. передм., комент., хронології, програми та прим. В. Громовий. – Кіровоград : Українська гімназія, 1997. – Кн.1 / автори: С. Литвин та ін.; пер. та ред. текстів Г. Ткаченко, І. Кривогуб. – 1997. – 190 с. : іл.
Наука України у світовому інформаційному просторі / НАНУ. – Київ : Академперіодика. – Вип. 4 : Вчені України – лауреати міжнародних премій і нагород / В. Г. Абліцов; редкол.: Я. С. Яцків [та ін.]. – 2011. – 190 с. : портр., іл.
Публікації
Босько, В. Видатні американці – уродженці нашого краю / В. Босько // Вечірня газета. – 2010. – 14 травня. – С. 7.
Декомунізували Колгоспні вулиці // 21-й канал. – 2016. – 2 червня. – С. 10.
Поліщук В. Антифриз винайшов єлисаветградець / В. Поліщук // 21-й канал. – 2008. – 31 січня. – С. 22.
Яловецький В. Один з найвидатніших хіміків світу / Яловецький В. // Народне слово. – 2001. – 4 травня. – С. 3.
|