Вулицю Сєрова було перейменовано на Глушка Валентина розпорядженням підготованим Кіровоградською міською топонімічною комісією 17.02.2016 р.
Вулиця знаходиться в Фортечному районі (Кіровський).
Валентин Сєров (1855-1911 рр.) – російський художник-портретист.
Глушко Валентин
Глушко Валентин Петрович (1908-1989 рр.) – академік АН УРСР (1958 р.), творець багаторазового ракетно-космічного комплексу «Енергія» «Буран».
Його двигуни підіймали в повітря літаки (Як-3РД, Су-5, Су-7), космічні кораблі «Восток», ракети-носії «Протон». 1994 року його ім’я отримав кратер на видимому боці Місяця.
Глушко – автор 222 наукових праць і статей з питань ракетно-космічної техніки, зокрема двигунобудування, двічі Герой Соціалістичної праці, лауреат Державних премій, удостоєний золотої медалі імені Ціолковського. Це визнання славетного вченого, а яким був шлях до цього визнання? Валентин Глушко народився 2 вересня 1908 року в Одесі. Середню освіту отримав у 1924 році, закінчивши профтехшколу. Треба було обирати дорогу в житті. 1925 року Валентин Глушко вступає до Ленінградського університету і саме після закінчення його запросили на роботу в Ленінградську газодинамічну лабораторію (ГДЛ). Фактично з цього часу Валентин Петрович Глушко почав займатися ракетними двигунами. Перші практичні дослідження над створенням електричних реактивних двигунів (ЕРД) було проведено в газодинамічній лабораторії. Глушко створив електричний ракетний двигун. 15 серпня 1939 року його було засуджено Особливою нарадою при НКВС СРСР терміном 8 років. Не «залишив без роботи» Глушко Берія, направивши підсудного до конструкторської групи 4-го спецвідділу НКВС. У серпні 1944-го p. Глушка достроково звільнили зі зняттям судимості та призначили головним конструктором бюро, яке розробляло двигуни для ракет, які мали нести, зокрема, і ядерні боєголовки. У цьому КБ він працював до 1974 року. Вперше цей двигун було використано значно пізніше – в 1964 році – для забезпечення орієнтації та корекції траєкторії на кораблі «Восход» і автоматичної станції «Зонд-2».
Закінчилася війна, і в тому, що СРСР вийшов з неї переможцем, є немала заслуга використання неперевершеної на той час зброї - реактивних снарядів «катюш», створених конструкторським генієм Валентина Глушка.
«Катюша» – народна назва безствольних систем реактивної артилерії. Ця назва з’явилася в часі війни. Як стверджує Андрій Антонович Батрак, – «Катюша» – то витвір наукової думки Валентина Глушка. А згодом, у 1957 році, пріоритет на винахід цієї зброї розглядався (за згодою Хрущова) в судовому порядку. Глушко говорив так: «Є влада, то нехай розв’язує». Треба сказати, що сторону Глушка представляв Сергій Корольов. Суд визнав, що це винахід Глушка. Після війни, за погодженням зі Сталіним, Глушку дали можливість розширювати свої дослідження і він зі своїм КБ переїхав у Хімки під Москву.. Згодом 18 жовтня 1947 року в Радянському Союзі було успішно запущено першу балістичну ракету. А далі були двигуни серії РД для ракетоносіїв: «Восток», «Космос», «Протон», «Союз», «Енергія»… «Енергія» – найпотужніший на світі ракетоносій, що може доставити на орбіту вантаж вагою 100 тонн. Саме за ці фантастичні розробки Валентина Петровича Глушка було нагороджено тогочасною державою, а в1958 році – обрано академіком Академії наук СРСР. Академік, беззмінний керівник відділу рідинних і електричних двигунів і ракет Валентин Глушко був Головним конструктором потужних ракетних двигунів, які використовувалися на всіх радянських ракетах-носіях, що літали до останнього часу в космосі. Він створив школу ракетного двигунобудування. Вчений, конструктор, творець ракетно-космічних систем. Він очолював роботи із вдосконалення пілотованих космічних кораблів «Союз», вантажного корабля «Прогрес», орбітальних станцій «Салют», створення орбітальної станції «Мир».
1987 року став ініціатором створення у Полтаві Музею авіації та космонавтики.
В. П. Глушко не залишав роботу до останніх днів свого життя і помер 10 січня 1989 р. – через два місяці після успішного польоту «Бурана». Валентин Петрович Глушко є уособленням великого генія людини, яка реалізувала фантастичні мрії багатьох землян про завоювання далеких просторів Всесвіту. Сьогодні в нашій Українській державі це ім’я має бути знане, як ім’я Ціолковського, Корольова, Кондратюка, – великих українців. До останніх днів життя Валентин Глушко не залишав улюбленої праці, а помер вчений в 1988 році. Похований на Новодівичому цвинтарі в Москві. Пам’ятаймо і ми про нього, великого Конструктора, бо то наша національна гордість, то слава України.
Проспект Академіка Глушко є також в Одесі.
Дізнатися більше:
Публікації
Видатний український інженер: 110 років від дня народження Валентина Глушка // Шкільна бібліотека. – 2018. – №8. – С. 12-14 : портр.
Грабовський Сергій. Космічна одіссея Валентина Глушка / С. Грабовський // Сучасність. – 2008. – №10. – С. 77-84.
Ім’я моєї вулиці // Кропивницький вечірній. – 2023. – 8 червня. – С. 3 : фото.
Ресурси Інтернет
Гаврилюк Л. О. ГЛУШКО Валентин Петрович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: В-во "Наукова думка", 2004. – 688 с.: іл. URL: (останній перегляд: 13.05.2024).
