Пропонуємо почитати Пропонуємо почитати
Буктрейлери Буктрейлери
Презентації Презентації
Періодичні видання I півріччя
Нові надходження Нові надходження
Конкурси, акції "Ось як це було..." "Майбутнє планети у наших руках!" "Відважним воїнам і рідній Україні – любов і шана!" "Охорона праці – запорука безпечного життя" "Символіка України: вивчаємо, шануємо, творимо" "ЗЕЛЕНЕ ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ: дитячий погляд" "Україна - мрія" "Лідер читання" "Творчі канікули" "Бібліотечні сервіси - дітям" «Конституція для всіх: і великих і малих» "Я і мої права" "Дітям світу – сонце й мир!" "Незалежна і єдина – моя Україна!" "Книга і діти, екологія і світ" "НА ОДНІЙ ХВИЛІ" "КНИГОМАНІЯ" "Україна читає дітям"
Безпека в Інтернеті Безпека в Інтернеті
Електронний каталог Електронний каталог

Вулиця Віктора Френчка

        Вулиця Бєляєва була перейменована на Віктора Френчка рішенням Кропивницької міської ради №1556 «Про перейменування вулиць, провулків, тупиків» від 04.05.2023 р.

        Вулиця знаходиться в Фортечному районі (Кіровський), Озерна Балка, Черемушки, м. Кропивницький.

        Бєляєв Павло Романович – радянський космонавт першого набору ВПС.

Віктор Френчкo

        Френчко Віктор Васильович – відомий український скульптор.

        Народився 6 серпня 1949 року в селі Підзамочок Бучацького району Тернопільської області в родині колгоспників. Батько художника народився на території колишньої Польщі, мати – з Дніпропетровщини. У воєнні роки їх обох забрали до Німеччини на примусові роботи. Там вони і одружилися. В сім’ї після війни народилося троє синів. Віктор був середнім сином.

        З дитинства хлопчик захоплювався малюванням і ліпленням. Першими його «скульптурними» роботами були фігурки з хлібного м’якуша, які ліпив, випасаючи худобу. Згодом десятирічний Вітя вступив до дитячої художньої школи в районному центрі Бучач. Чотири роки хлопець охоче ходив туди пішки, щораз долаючи п’ять кілометрів від рідного села.

        Улюблений вчитель художньої школи О. В. Ментус, виявивши природні здібності учня, порадив Віктору продовжити навчання. Закінчивши Бучацьку дитячу художню школу в 1964 році, Френчко ще три роки (1964-1967 рр.) навчався на скульптурному відділенні Київської державної художньої школи імені Т.Г. Шевченка, яка стала стартовим майданчиком для вступу на скульптурний факультет Київського державного художнього інституту, де Віктор зустрівся з чудовим педагогом – академіком М. Г. Лисенко, заслуженим діячем мистецтв України, членом Академії мистецтв СРСР, народним художником.

        Френчко був останнім – 106-м учнем видатного українського скульптора Михайла Лисенка, який навчався у Леонори Блох – учениці видатного французького скульптора кінця ХІХ – початку ХХ століття Огюста Родена. Лисенко вчив і любив Віктора, як свого сина, часто підгодовував і залишав ночувати у себе. У червоному дипломі Віктора Васильовича зазначено три спеціальності, що він одержав: художник, скульптор, педагог. 13 років свого життя Френчко освоював ремесло художника, таких заповзятих до науки називали «академістами».

        У столиці Віктор зустрів свою долю – росіянку з Уралу, студентку відділення російської філології Київського університету. Молоді люди одружилися, а згодом стали батьками доньки і сина.

        Закінчивши інститут у 1973 році, В. Френчко був запрошений на роботу до Кіровоградського художньо-виробничого комбінату художнього фонду України. З того часу художник жив і працював у Кіровограді (нині м. Кропивницький), де створив багато художніх робіт у різних жанрах.

        Дуже скоро роботи молодого художника, які вирізнялись високим відчуттям пластики, гармонійної експресії, прагненням краси і правди в зображенні, привернули до себе увагу творчої громадськості обласного центру. У своїх роботах Віктор Френчко фіксував історію, увічнював події й імена у скульптурах, меморіальних дошках і медалях. Перша творча робота скульптора в тодішньому Кіровограді (спільно з Аркадієм Мацієвським) – пам’ятник-стела червонозорівцям – працівникам заводу «Червона зірка», загиблим у роки Другої світової війни. У майбутньому у такому творчому тандемі скульптори створи ще кілька робіт, зокрема пам’ятник козаку – захиснику Вітчизни (козаку Сірку) у селі Торговиці Новоархангельського району.

        Спільна скульптурна композиція В. Френчка та А. Мацієвського «Юнак та дівчина» прикрашає стаціонарну експозицію Кіровоградського обласного художнього музею.

        Віктор Френчко був також автором пам’ятників захисникам правопорядку, чорнобильцям, козаку Головку – засновнику села Головківка Олександрійського району, стели, присвяченої Надії Тобілевич-Тарковській на Хуторі Надія, погруддя академіка Костянтина Скрябіна в Новомиргороді, композиції на честь льотчика Петра Вересоцького, котрий на німецькому літаку вирвався з фашистського полону.

        Віктор Васильович багато років активно співпрацював з обласним Товариством охорони пам’яток історії та культури; в результаті такої співпраці художником було створено багато меморіальних дошок, серед них – Арсенію Тарковському, Юлію Мейтусу, Миколі Смоленчуку, Генріху Нейгаузу, Каролю Шимановському, Євгену Маланюку, Валерію Гончаренку… Однією з останніх робіт Віктора Васильовича стала меморіальна дошка Почесному громадянину міста Кропивницький Семену Сороці – політв’язню, людині великої мужності і високої духовності, незламному патріоту України. Для Кіровоградського обласного товариства охорони пам’яток історії та культури в останні роки створив близько 30 меморіальних дощок.

        Не цурався майстер і малих форм – пам’ятних медалей. У його доробку – зображення корифеїв першого українського професійного театру та постатей відомих українців, що прославили країну в різних сферах діяльності – Василя Сухомлинського, Дмитра Чижевського, Володимира Винниченка, Анни Ахматової, Степана Бандери та В’ячеслава Чорновола. На долю скульптора випало завдання увічнити пам’ять далеких у часі і ще недавно живих земляків-кропивничан, що він робив охоче, з натхненням, нерідко фактично безоплатно. Він справді був байдужим до грошей, не виставляв високих цін за свої роботи, зате майстерня його завжди збирала багато друзів.

        Пам’ятні дошки майстра, як правило, виконані у техніці рельєфу (власне, барельєфа), на полі довільної форми, з лаконічним текстом і скупим набором атрибутів, котрі характеризують людину. Їх на рахунку Віктора Васильовича далеко за півсотні. Він увічнив колег, літераторів, журналістів, музикантів.

        У 2009 році В. Френчко став лауреатом обласної премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна у номінації «Національна традиція».

        В останні роки життя Віктор Васильович займався ще й педагогічною діяльністю – викладав скульптуру на педагогічному факультеті Центральноукраїнського державного педагогічного університету ім. Володимира Винниченка.

        «Хочеться не підсумовувати зроблене, а творити, – говорив скульптор. – Втрата історичної пам’яті – це втрата поступу вперед. Треба зуміти у дзеркалі минулого побачити майбутнє». («Вечірня газета». – 1999. – 6 серпня. – С. 12)

        Віктор Френчко брав участь в обласних та всеукраїнських художніх виставках. З художньо-меморіальним музеєм О. О. Осмьоркіна скульптора завжди пов’язували теплі, дружні стосунки та творча співпраця. Пам’ятною для багатьох художників, архітекторів, мистецтвознавців, журналістів, фотографів і просто шанувальників образотворчого мистецтва стала проведена у 2016 році музеєм разом зі скульптором в його творчій майстерні оригінальна культурно-мистецька акція до Дня художника, окрасою якої була авторська серія фотопортретів майстра, виконана відомим фотографом, членом Національної спілки журналістів України Олександром Шулешком. Головною подією тоді стала презентація підготовленого музеєм каталогу «Мовою пластики. Віктор Френчко про життя і мистецтво» із серії «В майстерні художника». На сьогодні це єдине комплексне видання про творчість скульптора Віктора Френчка, який віддав нашому краю свій талант, вкладаючи частинки душі та серця в кожний мистецький витвір.

        За одноголосним рішенням конкурсної комісії першим лауреатом міської художньої премії імені Бориса Вінтенка у 2018 році став член Національної Спілки художників України (2012 р.) скульптор Віктор Френчко. Мер міста Андрій Райкович вручив переможцю диплом і грошову премію та побажав йому нових творчих успіхів у важливій справі творення прекрасного.

        Твори Віктора Френчка, більшість з яких присвячена видатним землякам, зберігаються в обласному художньому музеї, художньо-меморіальному музеї О. О. Осмьоркіна, приватних колекціях в Україні та за кордоном. Це свідчення неабиякого значення творчості митця для Кіровоградщини.

        Талановитий скульптор з Поділля, котрий душею приріс до нашого краю і став корінним степовиком, зустрівши свій 70-річний ювілей, раптово пішов із життя 13 вересня 2019 року. Поховали Віктора Васильовича Френчка на Почесній алеї Лелеківського кладовища у Кропивницькому.

Дізнатися більше:

Книги

Босько, В. М. 65 років від дня народження (Тернопільщина) Віктора Васильовича Френчка / В. М. Босько // Історичний календар Кіровоградщини на 2014 рік: Люди. Події. Факти: історико-краєзнавче видання: довідник / В. М. Босько; Департамент освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації, КЗ «КОІППО ім. В. Сухомлинського». – Кіровоград: Центрально-Українське вид-во, 2013. – С. 165: фото.

Босько, В. М. 70 років від дня народження (Тернопільщина) Віктора Васильовича Френчка / В. М. Босько // Історичний календар Кіровоградщини на 2019 рік. Люди. Події. Факти: історико-краєзнавче видання: довідник / В. М. Босько; КЗ «КОІППО ім. В. Сухомлинського». – Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2018. – С. 149: фото.

Кіровоград. Образотворче мистецтво (минуле і сучасне): [альбом] / авт.-упор.: В. Добробатько, О. Сіома; літ. ред.: В. Бондар; авт. передм.: Б. Куманський. – Кіровоград: Мавік, 2008. – С. 192-195: кол. іл.

Публікації

Бєлов Олександр. Великому земляку / Олександр Бєлов // Народне слово. – 2015. – 1 жовтня. – С. 16: фото. кол.

Бондар Василь. Живе кремінне серце: Портрет скульптора Віктора Френчка / Василь Бондар // Вежа. – 2007. – № 21. – С. 240-244.

Гончаренко В. Віктор Френчко: «Як би я не захоплювався шедеврами Родена, як митець, хочу залишатися тільки Френчком» / В. Гончаренко // Вечірня газета. – 1999. – 6 серпня. – С. 12.

Горло Ольга. Меморіальна дошка на честь Міхала Грабовського / Ольга Горло // Вперед. – 2014. – 30 вересня. – С. 2.

Ковпак В. У вирі життя / В. Ковпак // Народне слово. – 1999. – 7 серпня. – С. 2.

Корінь Антоніна. Пам’яті скульптора Віктора Френчка: вірш / Антоніна Корінь // Первая городская газета. – 2019. – 19 сентября. – С. 1.

Корінь А. «Я не бог, але виліплю все, що захочу»: Скульптору Віктору Френчкові виповнилося 50 років / А. Корінь // Кіровоградська правда. – 1999. – 7 серпня. – С. 2.

Кулик Аліна. Віктор Френчко: Натхнення вигадали лінивці / Аліна Кулик // Первая городская газета. – 2019. – 1 августа. – С. 2.

Кулик Тетяна. Лишив усе, щасливі дні і мрії... / Тетяна Кулик // Народне слово. – 2015. – 2 квітня. – С. 12: фото.

Куманський Броніслав. Меморіал Віктора Френчка / Броніслав Куманський // Народне слово. – 2019. – 19 вересня. – С.10: фото.

Куманський Б. Митець, що увічнює історичну пам’ять: На здобуття премії імені О. Осмьоркіна / Б. Куманський // Народне слово. – 2009. – 10 листопада. – С. 4.

Крятенко А. У творчості – його щастя / А. Крятенко // Вечірня газета. – 2004. – 6 серпня. – С. 6.

Крятенко А. Творці краси і слави / А. Крятенко // Сільське життя плюс. – 2004. – 23 вересня. – С. 3.

Левочко В. Віктор Френчко: «Як підмайстер біля Мікеланджело...» / В. Левочко // Нова газета. – 2011. – 28 липня. – С. 12: фото. кол.

Макей Л. Віктор Френчко: І тоді ми з Леонідом Макаровичем випили по келиху шампанського... / Л. Макей // Народне слово. – 2009. – 13 серпня. – С. 3.

Маковей Павло. Про життя і творчість Віктора Френчка / Павло Маковей // З перших уст. – 2016. – 13 жовтня. – С. 1: фото.

Маринець Наталка. Пішов із життя відомий скульптор Віктор Френчко / Наталка Маринець // Кіровоградська правда. – 2019. – 19 вересня. – С. 2: фото.

Матівос Ю. І постане Надія на хуторі свого імені / Ю. Матівос // Кіровоградська правда. – 2007. – 19 жовтня. – С. 3.

Матівос Ю. Не стало Віктора Френчка / Ю. Матівос // Наше місто. – 2019. – 19 вересня. – С. 3: фото.

Матівос Ю. Талант не знає старіння: скульптора Віктора Френчка привітали із сімдесятиріччям / Ю. Матівос // Наше місто. – 2019. – 15 серпня. – С. 2.

Матівос Ю. Тут творчості витає дух / Ю. Матівос // Кіровоградська правда. – 2000. – 29 липня. – С. 2.

На гостини до Віктора Френчка // 21-й канал. – 2016. – 13 жовтня. – С. 2.

Пам’яті Віктора Френчка // 21-й канал. – 2019. – 24 жовтня. – С. 3.

Пам’ятник Т. Г. Шевченку у районі повинен бути! // Новомиргородщина. – 2009. – 12 червня. – С. 1.

Тільнова Інна. Активісти встановили пам’ятник Юрію Горліс-Горському / Інна Тільнова // День. – 2017. – 13 квітня. – С. 2: фото.

Френчко Л. Вдохновленные Роденом / Л. Френчко // Ведомости. – 2007. – 26 января. – С. 7.

Чернова Віта. В творческой мастерской Виктора Френчко / Віта Чернова // Первая городская газета. – 2016. – 10 ноября. – С. 10: фото.

Чернова В. У творчій майстерні скульптора Віктора Френчка / В. Чернова // Вечірня газета. – 2016. – 28 жовтня. – С. 12.

Шверненко О. 106-й учень академіка Лисенка / О. Шверненко // Кіровоградська правда. – 2007. – 26 січня. – С. 1, 2.