Вулиця Фурманова була перейменована на Миколи Федоровського розпорядженням «Про перейменування вулиць, провулків та інших об’єктів топоніміки міста» №24 від 19.02.2016 р.
Вулиця знаходиться в Фортечному районі (Кіровський) м. Кропивницький.
Фурманов Дмитро Андрійович – російський радянський письменник, військовий і політичний діяч. До міста не мав відношення.
Федоровський Микола
Микола Федорович Федоровський – генерал-майор військово-навчального відомства, український освітній діяч, меценат.
Микола Федоровський народився 1837 року на Чернігівщині. В 1856 році закінчив спеціальні класи Петровського Полтавського кадетського корпусу, потім у офіцерській Тифліській школі. Служив на Кавказі в 16-му Кавказькому лінійному батальйоні, брав участь у військових подіях.
Співорганізатор театральної групи в Єлисаветграді з Петром Ніщинським, Тобілевичами та Марком Кропивницьким.
Заснував перше в усій Російській імперії Єлисаветградське безплатне ремісничо-грамотне училище, яке було відкрите 15 жовтня 1867 року. Таким чином, в Єлисаветграді було утворено першу професійну школу. М. Федоровський надовго став опікуном нового закладу. Ця школа мала приймати учнів, що закінчили міські та сільські школи, і робити з них не тільки добрих майстрів, але й викладачів ремесла в сільських школах. Для цього він мріяв ще про влаштування при навчальному закладі інтернату для селян. До школи вступали діти, що проходили там підвищений курс навчання теслярства, шитва. Крім ремісників, його школа мала випускати шовководів і пасічників, городників, садівників тощо.
М. Федоровський мешкав навпроти школи й проводив у ній увесь свій вільний час. Він намагався розбудити в дітях національну самосвідомість і любов до України й усього українського, «а як усі ми були з народу, це було легко зробити», – зауважувала П. Дворецька, одна з перших учениць і згодом учителька школи.
Уже під 50 років Федоровський одружився в Чернігові з молодою дівчиною, мав від неї доньку.
1894 року покинув службу в чині генерал-майора. Жив деякий час у Києві. Потім якесь комерційне товариство на Дону запросило Федоровського до себе за голову. Але така робота, що вимагала тільки генеральського підпису, не могла його вдовольнити, тож він її скоро покинув.
Оселившись у Петербурзі, Федоровський присвятив останні роки життя громадським і добродійним справам. Був головним ініціатором заснування українського Благодійного товариства видавання загальнокорисних і дешевих книг у Петербурзі, а також дійсним членом С.-Петербурзького товариства гомеопатії.
Крім того, Федоровський організував ще два товариства: «Народна самодопомога при хворобах» і «Всеслов’янське музичне коло для духовного підвищення народу».
Наприкінці життя з дружиною та донькою опинився у Бердянську, де 1918 року помер на вісімдесят першому році життя.
У Єлисаветградських вістях від 23 червня 1918 p. повідомлялося, що «Помер відомий український діяч генерал Микола Федорович Федоровський. Будучи подвижником української культури, він організував перші аматорські вистави, де розпочалася творчість М. Кропивницького, І. Карпенка-Карого, заснував міське Товариство грамотності та ремісничу школу».
Дізнатися більше:
Книги
Бракер Н. Микола Федорович Федоровський. Перший український діяч м. Єлисавет. Спогади. // За сто літ. Матеріяли з громадського і літературного життя України XIX і початків XX століття. Під ред. М. Грушевського. – Київ, 1928. – Кн. – 3. – С. 46-49.
Люта Оксана Миколаївна. М. Ф. Федоровський (1838-1918). Невтомний трудівник на народній ниві / О. М. Люта; Національний педагогічний ун-т ім. М. П. Драгоманова. – Кіровоград: [б.в.], 1999. – 32 с.
Ресурси Інтернет
Олізько О. В. М. Федоровський – засновник Єлисаветградського товариства поширення грамотності та ремесел [Електронний ресурс] / О. В. Олізько // Інноваційна педагогіка. – 2020. – Вип. 28. – С. 44-47. – Режим доступу: .
