Провулок Фастівський

        Провулок Абаканський було перейменовано на Фастівський рішенням Кропивницької міської ради «Про перейменування вулиць та провулків» №1693 від 28.09.2023 р.

        Провулок знаходиться в Подільському районі (Ленінський) м. Кропивницький.

        Абакaн (або Агбaн) – місто, столиця, економічний центр Республіки Хакасія Росія. Розташоване за 4218 км на схід від Москви.

Фастів

        Фaстів, раніше Хвaстів – місто в Україні, адміністративний центр Фастівської міської громади та Фастівського району Київської області. Важливий залізничний вузол та промисловий центр.

        Місто Фастів розташоване на Придніпровській височині над річкою Унавою, що є притокою Ірпеня. Річка загачена, утворюючи у межах міста Снігурівський (нижче за течією, на межі з Малою Снітинкою) і Унавський (вище за течією, є головним водосховищем міста).

        Наприкінці 1980-х років Фастів став одним з центрів національно-демократичного руху. Тут відбулося декілька масових мітингів і перший в області політичний страйк (працівники заводу «Факел»), видавалися поза цензурні газети «Позиція» та «У Хвастові». Лідерами антикомуністичної опозиції були С. Глембоцький, Б. Лучківська-Ситник, А. Черняк, В. Машков, В. Шевченко (очолював також демократичну опозицію в Київській обласній раді), В. Карпелюк, Ф. Безкидевич.

        Серед видатних вчителів міста – І. Коровай – колишній вчитель математики школи-інтернату, Герой Соціалістичної Праці, М. Крючкова – ветеран педагогічної роботи, перший президент клубу ветеранів війни та праці «Надвечір’я», а ще О. Цьопич – майстер спорту, тренер дитячо-юнацької школи, який підготував чимало спортивної молоді. Став Почесним фастівцем і заслужений майстер спорту, чемпіон Європи, володар Кубку світу з боксу Віталій Качановський.

        Свого часу у Фастові жив і навчався відомий український композитор-пісняр Анатолій Горчинський. Саме за це фастівчани й відзначили його званням – Почесний громадянин міста. Цим званням відзначений також письменник і громадський діяч, народний депутат України в парламенті 2, 3 і 4 скликань, голова Національної ради України з питань телерадіомовлення Віталій Шевченко.

        Сьогодні архітектурні особливості Фастова міцно пов’язані з іменем ще одного його Почесного громадянина – А. Древецький. Серед його робіт – скульптурна композиція воїнам-фастівцям на кургані Слави, які загинули в роки німецько-радянської війни, пам’ятник Герою Радянського Союзу, фастівцю Й. Чайковському. А ще Анатолій Анатолійович – автор пам’ятників великому Кобзареві та вченому-винахіднику М. Бенардосу. Сьогодні скульптор, член Національної спілки художників України. А. Древецький очолює міську школу народної майстерності.

        У Фастові засновано Літературно-мистецьку премію імені поета-земляка В. Косовського.

        1996 року відновила свою діяльність парафія УГКЦ.

        Історично головною містобудівною віссю Фастова є вул. Соборна, вздовж якої сформувався центр міста з системою площ різного функціонального призначення. Свою назву вулиця отримала від Воскресенської церкви (час зведення – 1868-1876 рр., архітектори: М. Юргенс, Ф. Гешвенд; час знищення – 1941 р.), розташованої на високому правому березі р. Унава, у місці, що відповідає сучасному будинку №77. У районі Заріччя, на лівому березі р. Унава дана композиційна вісь проходить повз ще одного архітектурного акценту – Покровської церкви. Вулиця Соборна у широтному напрямку поєднує всі житлові (планувальні) райони міста. У Заріччі її продовженням є вул. Димитрова, а в Завокзаллі – вул. Якубовського. Композиційною віссю другого порядку в меридіональному напрямку є вулиці Червоноармійська-Незалежності. По вулиці Червоноармійській, 4А розташовано ще одну містобудівну домінанту – римо-католицький костел Воздвиження Святого хреста. Характер забудови центральної частини міста значною мірою обумовлювався її ландшафтом, «порізаним» мальовничими ярами. Вул. Соборна вирішена системою 37 відкритих площ, підкреслених багатоповерховими житловими будинками від 5-7 поверхів і до 2-3 поверхів. Загалом для сучасного міста характерна неоднорідність архітектурного середовища у якісному, хронологічному та стильовому аспектах, відносно однакова низька щільність забудови, відсутність композиційних акцентів у рядовій забудові. Значна деградованість архітектурного середовища навіть вулиці Соборної стала наслідком забудови типовими невиразними будівлями у радянський період. Значні історичні будівлі та традиційна забудова збереглись у незначній кількості та переважно у поганому стані (за поодинокими винятками).

Дізнатися більше:

Книги

Букет Євген. Фастів козацький і гайдамацький / Євген Букет. – Київ: Вид-во Марка Мельника, 2021. – 503 с.: іл.

Вакулюк П. Г. Зелені скарби Фастівщини: історико-економічні нариси / П. Г. Вакулюк. – Фастів: Поліфаст, 2001. – 173 с.: іл.

Вортман Д. Я. Фастів // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. – Київ, 2013. – Т.10: Т-Я. – С. 268. – 784 с.: іл.

Де ля Фліз Домінік П’єр. Фастів // Медико-топографічний опис державних маєтностей Київської округи з зображенням деяких природних витворів рослинного і тваринного світу, разом із статистикою кожного села, їхнім виглядом, зробленим з натури, зображенням селянських костюмів та географічною картою Київської округи. – Київ, 1854. – С. 1144-1146.

Кравченко Надія Михайлівна. Фастівщина: сторінки історії: від давнини до 20-х років XX століття: Навч. посіб. для загальноосвіт. навч. закл. / Н. М. Кравченко [и др.]. – Фастів: Фастівський державний краєзнавчий музей, 2004. – 255 с., 8 арк. фотоіл.: фотоіл. – Бібліогр.: C. 247-252.

Фастівщина літературна: (хрестомат. зб.): навч. посіб. для загальноосвіт. навч. закл. / упоряд. В. Вецька [та ін.]; редкол. О. Неживий [та ін.]. – Фастів: Фастівський держ. краєзнавчий музей, 2004. – 195 с.: фотогр. – Бібліогр.: C. 193.

Публікації

Букет Євген. Портрети ватажків Коліївщини / Є. Букет // Українська культура. – 2016. – №3-4. – С. 42-43: кол. iл.

Кривобок О. О. Історія Фастівщини / О. О. Кривобок // Шкільна бібліотека. – 2016. – №7. – С. 47-51: фот.

Носаченко Л. М. З історії назв українських міст / Л. М. Носаченко // Я вивчаю українську. – 2011. – №8. – С. 20-23.