Вулиця Дмитрян Ганни

        Вулиця Щорса була перейменована на Ганни Дмитрян розпорядженням «Про перейменування вулиць, провулків та інших об’єктів топоніміки міста» №24 від 19.02.2016 р.

        Вулиця знаходиться в Подільському районі (Ленінський).

        Микoла Олексaндрович Щорс – український радянський військовий діяч, один з військових командирів більшовиків під час радянсько-української війни. Учасник українських червоногвардійських повстанських формувань.

        Допоміг більшовикам завоювати Стародубщину й перетворити її в «російську територію». Обіймав посаду військового коменданта міста Києва (лютий 1919 р.) та несе відповідальність за військові злочини більшовиків проти цивільного населення української столиці. Зрештою, більшовицький комбриг Щорс загинув 30 серпня 1919 р. у боях саме з військом, яке боролось за незалежність України.

Ганна Дмитрян

        Ганна Дмитрян – знана в нашому краї меценатка з багатого грецького роду Мартакі. Народилася 1843 року в місті Новомиргород Єлисаветградського повіту Херсонської губернії. Юність дівчина провела в Новомиргороді. Коли їй виповнилося 20 років, вона вийшла заміж за Афанасія Дмитряна. Афанасій Федорович також мав грецьке походження, як і батько Ганни. Він був діловим партнером старого Мартакі, й за віком на тридцять років старший за дружину. Явище звичайне в грецьких родинах. Відомо, що ця діаспора завжди прагнула до неподільності й примноження родових багатств, тому й одружувалися виключно за своєю національною ознакою. Шлюб тривав понад двадцять років, а в 1884 р., на 41-му році життя, Ганна Михайлівна овдовіла. Невдовзі нова втрата підкосила жінку: померла від сухот (за іншими джерелами – від холери) її донька. Життя Ганни як до, так і після заміжжя було заможним і легким, поки не сталося горе, яке змінило її життя: втрата любої донечки Анни. Після її смерті Ганна Дмитрян віддає себе благодійності.

        За своє життя вона зробила чимало добрих вчинків: фінансувала будівництво православного храму Святого Пантелеймона (Дмитрянська церква) та Вознесенського собору у Бобринці, лікарні Святої Анни в Єлисаветграді та лікарні у Новомиргороді, а також підтримувала талановитих людей: архітектора Якова Паученка, інженера Євгена Тамма, лікарів Остапа Юцевича та Кміта.

        Зовнішнє та внутрішнє архітектурне оздоблення будівель, які фінансувала Ганна Дмитрян, було досить вишуканим та яскравим. Вона особисто заглиблювалася в проєкти, відбираючи найякісніші будівельні матеріали, наголошуючи на зведенні окремих приміщень житла для лікарів, священників, д’яків, вікаріїв.

        На схилі життя Ганна Михайлівна залишила заповіт, в якому потурбувалася й про своїх сестер, племінників, онуків, поклавши на їхні банківські рахунки чимало грошей.

        Померла Ганна Дмитрян 13 січня 1913 року на 70-му році життя від раку шлунка. За заповітом поховали її в родинному склепі, який було споруджено під зведеним її коштом собором Св. Пантелеймона.

        Щороку в січні, аж до революції 1917 р., на честь Ганни Михайлівни служили молебен у Ковалівській церкві м. Єлисаветграда та в Св. Пантелеймонівському храмі у Бобринці; роздавали милостиню, лікували немічних та хворих.

        Меценатка вкладала майже усі кошти зі свого спадку у благодійність аби залишити нам, майбутнім поколінням, чудові пам’ятки культури, якими пишається наш край.

        Найбільшим проєктом для Ганни Дмитрян стала лікарня Червоного Хреста в Єлисаветграді, яка за її заповітом була перейменована на честь її покійної доньки Анни. Для будівництва цього медичного закладу меценатка витратила значну кількість сил та коштів. Лікарня Св. Анни працює вже 120 років.

Дізнатися більше:

Книги

Босько В. Анна Дмитрян: Лікарня Святої Анни (165 років від дня народження) // Босько, Володимир Миколайович. Історичний календар Кіровоградщини на 2008 рік. Люди. Події. Факти. – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2007. – С. 30-32.

Лікарня Святої Анни // На крилах милосердя: науково-популярне видання / Кіровоградський мед. коледж ім. Є. Й. Мухіна; упор.: С. О. Бондарь, С. С. Присяжнюк. – Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2018. – 144 с.: фото. кол. – С. 20-21.

Матівос Юрій Миколайович. Ганна Дмитрян // З іменем Святого Луки. Історія незвичайного медичного закладу та його людей / Ю. М. Матівос. – Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2019. – 365 с.: фотокол. – С. 16-31.

Сидоренко П. І. Лікарня Святої Анни // Сидоренко Петро Іванович. Медична освіта на Кіровоградщині: сторінки історії / Петро Сидоренко, Світлана Присяжнюк. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2008. – 160 с.: фото, іл. – С. 53-56.

Публікації

Багацький Л. Таємниці роду Мартакі / Л. Багацький // Народне слово. – 2009. – 28 липня. – С. 6.

Багацький Л. Більшовик Петровський: таємниці зрілого віку / Л. Багацький // Кіровоградська правда. – 2011. – 1 лютого. – С. 6.

Багацький Л. Про собори, лікарні та Ганну Дмитрян / Л. Багацький // Кіровоградська правда. – 2010. – 11 червня. – С. 9.

Барвінок Світлана. На фасаді лікарні Святої Анни з’явився барельєф її засновниці / Світлана Барвінок // Первая городская газета. – 2018. – 12 июля. – С. 1: фот. кол.

Встановлять меморіальну дошку Ганні Дмитрян // 21-й канал. – 2018. – 26 квітня. – С. 18.

Козак Я. Кіровоград мусить зберегти історичний центр: Чию ж пам’ять вшановувати? / Я. Козак // Кіровоградська правда. – 2012. – 24 січня. – С. 3: фото.

Могилюк В. В. Святу Анну вже пошановано, а коли ж вшануємо пам’ять про щедру жінку?: Пологовому будинку №2 імені Святої Анни – 100! / В. Могилюк // Вечірня газета. – 2004. – 19 березня. – С. 5.

Могилюк В. Віхи становлення медицини степової столиці / В. Могилюк, Ю. Тютюшкін // Народне слово. – 2009. – 3 лютого. – С. 6-7.

Нічишина Наталка. Ганна Дмитрян / Наталка Нічишина // Первая городская газета. – 2019. – 5 сентября. – С. 5: фот.

У Кропивницьку з’явився барельєф на честь Ганни Дмитрян // Нова газета. – 2018. – 12 липня. – С. 11.