Вулиця Вінстона Черчилля

      Вулиця Хабаровська була перейменована на Вінстона Черчилля рішенням Кропивницької міської ради «Про перейменування вулиць, провулків, тупиків, проїзду» №1359 від 15.11.2022 р.

         Вулиця знаходиться в Подільському районі (Ленінський) м. Кропивницький.

   Хабаровськ – центр Хабаровського краю Російської Федерації, головне місто Далекого Сходу, адміністративний центр Хабаровського району та Хабаровського міського округу.

Вінстон Черчилль

        Вінстон Черчилль – двічі прем’єр-міністр Великої Британії, що привів країну до перемоги у Другій світовій війні, міністр у різних урядах, письменник і публіцист, удостоєний Нобелівської премії з літератури, автор близько 550 картин. За даними опитування, проведеного 2002 р. компанією «Бі-бі-сі», Черчилль визнаний найвеличнішим британцем в історії.

      Вінстон Леонард Спенсер-Черчилль народився 30 листопада 1874 року у палаці Бленгейм, Вудсток, Оксфордшир в заможній і впливовій сім’ї. Черчиль навчався у приватних школах. Найгірша поведінка в класі – такий невтішний запис мав на початку шкільний табель прем’єр-міністра. В рейтингу однокласників йому спочатку відвели 13-те місце з 13 можливих за відстоювання власної думки. Продовжив освіту у Королівській військовій академії у Сандгерсті, по закінченню якої отримав звання молодшого лейтенанта і відправився служити в Південну Індію.

      Недовго він проходив військову службу в гусарському полку – його відправили на Кубу. Там Вінстон був військовим кореспондентом, друкував статті. Потім вирушив на військову операцію з придушення повстання пуштунських племен. По закінченню військових дій вийшла книга Черчилля «Історія Малакандского польового корпусу», яка принесла йому не тільки успіх, але і солідний гонорар.

      Роком пізніше письменник вирішує піти з військової кар’єри і виставити свою кандидатуру на виборах до парламенту. Однак, виступаючи від партії консерваторів, він програє ці вибори і відправляється до Південної Африки в якості військового кореспондента газети «Морнінг пост». Там він потрапив у полон, але зумів звідти втекти.

      Потім він проводить якийсь час у США, де читає лекції, а на виручені гроші вирішує почати власну політичну кар’єру в Британії.

      У 1908 році Черчилль знайомиться зі своєю майбутньою дружиною – Клементиною Гозьє. У цьому ж році вони повінчалися, і згодом у подружжя було вже п’ятеро дітей.

      У 1911 році Вінстона призначають першим лордом адміралтейства. У роки першої світової війни він формує Королівські військово-повітряні сили Британії. У 1919 році він отримує посаду військового міністра і міністра авіації. У 1920-і роки Черчилль працює в основному в парламенті, займаючи різні посади, і захоплюється живописом.

      1929-1939 рр. – період політичної ізоляції та активної літературної праці. Критикує політику «замирення з Гітлером» прем’єр-міністра Чемберлена, намагається протистояти переозброєнню Німеччини.

      23 листопада 1932 року Черчилль виголосив свою віщу промову в парламенті. Зазначив, що «усі ті загони міцної тевтонської молоді, що марширували вулицями і дорогами Німеччини, із вогником готовності до страждань за свою Батьківщину в очах, не перебувають у пошуку якогось суспільного становища. Вони – у пошуку зброї». І коли у них буде зброя в руках, пророкував він, вони її застосують, вимагаючи повернення втрачених територій. Франція, Бельгія, Польща, Румунія, Чехословаччина, Югославія – усі вони в небезпеці, повідав Черчилль.

      1 вересня 1939 року з початком Другої Світової війни стає Першим лордом Адміралтейства.

      Нарешті наступила фаза, хоча й запізнілого, отверезіння англійських урядовців. У березні 1939 року витрати на переозброєння були збільшені вдвоє у порівнянні з минулим роком. Великобританія заявила про надання Польщі гарантій цілісності її території (березень 1939 року). Через місяць такі ж гарантії були надані Греції і Румунії. Зовнішньополітичний курс уряду Н. Чемберлена зазнав цілковитої поразки.

      1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу. Це стало причиною гострої внутрішньополітичної кризи та його відставки. 10 травня 1940 року, у день переходу нацистів до загарбання Франції, король призначив Вінстона Черчилля прем’єр-міністром Великобританії.

      У 1941 році Вінстон Черчилль стане ініціатором антигітлерівської коаліції, куди, крім Великої Британії, увійшли США та СРСР.

      У 1946 закликав європейські держави створити «Сполучені штати Європи», закликав приєднатися і Німеччину.

      У 1953 році сама королева Єлизавета удостоїла політика лицарським титулом, і він став сером Уїнстоном Черчиллем. Тоді ж він удостоївся Нобелівської премії в галузі літератури за мемуари про Другу світову війну. У 1955 році у віці 80 років він іде у відставку і присвячує багато часу живопису та літературі. Незабаром виходить у світ його чотиритомне творіння – «Історія англомовних народів».

      Помер Вінстон Черчилль у Лондоні 24 січня 1965 року в віці 90 років і був похований в Блейдоні, недалеко від Бленгеймського палацу.

      Він був ключовою особою в процесах, що заклали підвалини підвищення добробуту на початку ХХ століття. Сприяв отриманню британськими робітниками центрів працевлаштування, страхування у разі безробіття, перерви на чай. Винайшов танк, започаткував Королівські повітряні сили та відіграв абсолютно вирішальну роль у бойових діях Першої світової війни, які врешті-решт здобули його країні перемогу.

      Він ненавидів комунізм і вимагав щоб англійці допомогли розбити більшовиків у 1918 році, але у 1941 році попереджав Сталіна про майбутній напад німців, а потім робив все для підтримки СРСР. Головна заслуга Черчилля перед історією – це, безумовно, його далекоглядна ненависть до гітлеризму і його принципова позиція у 1940 році – ці його «мені нема чого вам запропонувати крім крові, сліз, праці і поту» та «ми битимемось на узбережжях, на морях і у повітрі, ми ніколи не здамося».

      Зате після війни саме Черчилль став ідеологом Холодної війни і місію «англомовних народів» як захисника цивілізації, свободи і демократії.

      Сер Вінстон стояв біля витоків створення сучасної держави Ізраїль. Був людиною яка не визнавала авторитетів, і за будь яких обставин чинила по-совісті. Б. Джонсон звертає увагу на виняткову хоробрість В. Черчилля. «Увесь пройдений ним кар’єрний шлях був свідченням … його безмірної фізичної та моральної відваги. Ще замолоду і, власне, все життя Черчилль виявляв лев’ячу хоробрість. Вона не була маскою, що вимагала зусиль. Він був такий. Дух відчайдушної хоробрості просто пульсував в його жилах…».

Дізнатися більше:

Книги

Ільченко О. Про Л. да Вінчі, К. Ліннея, Ж. Верна, Д. Рокфеллера, Л. Українку, В. Черчілля / О. Ільченко. – Київ: Грані-Т, 2007. – 96 с.: іл. – (Життя видатних дітей).

Костюченко І. Вінстон Черчилль: видатні особистості / І. Костюченко; худ. І. Рудовська. – Київ: ІРІО, 2020. – 136 с.: іл. – (Видатні особистості. Біографічні нариси для дітей).

Кривонос Р. Черчилль Вінстон // Політична енциклопедія. – Київ, 2011. – С. 776-777.

Сміт Д. Думати, як Вінстон Черчилль / Д. Сміт; пер. з анг. Н. Мочалової. – Київ: КМ-БУКС, 2018. – 224 с.