Вулиця Чеботарьова

        Вулиця 60 років Жовтня була перейменована на Миколи Чеботарьова розпорядженням «Про перейменування вулиць, провулків та інших об’єктів топоніміки міста» №24 від 19.02.2016 р.

        Вулиця знаходиться в Подільському районі (Ленінський) м. Кропивницький.

        Вулиця 60-річчя Жовтня – названа на честь Жовтневого перевороту.

Чеботарьов Микола

        Микoла Григoрович Чеботарьoв – український і російський математик, член-кореспондент АН СРСР, заслужений діяч науки РРФСР, засновник Казанської алгебраїчної школи.

        Микола Чеботарьов народився в Кам’янці-Подільському в сім’ї юриста. Так, 1899 року вони з Кам’янця-Подільського переїхали в Одесу, згодом в Єлисаветград (нині Кропивницький). У 1903-1906 роках навчався в Єлисаветградській чоловічій гімназії. Дитячі та шкільні роки його минули у місті над Інгулом. Про це пізніше він писав у автобіографії: «Я визначив свою майбутню професію – математику – ще навчаючись у молодших класах гімназії. Пам’ятаю, як ще в Єлисаветграді (я переїхав з Єлисаветграда в Кам’янець-Подільський у 1907 р., перейшовши в четвертий клас) сестра моєї бабусі, тітонька Маша, з переконанням говорила, що з мене вийде математик».

        Гімназія відкрита у середині XIX століття. Знаходиться вона на вулиці Шевченка (тепер у цьому приміщенні розташовано відділ МНС). Строк навчання у гімназії встановлювався вісім років. її вихованці мали право вступати після закінчення закладу до університетів. Єлисаветградська гімназія – альма матер багатьох відомих учених. Разом з М. Г. Чеботарьовим у ній навчалися майбутній видатний радянський фізик, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державної премії СРСР та Нобелівської премії академік І. Є. Тамм та біолог Б. М. Завадовський. Випускник гімназії і талановитий військовий інженер, один із основних керівників розробки реактивних снарядів для знаменитих «катюш» Г. Є. Лангемак.

        Цікавими у цьому плані є спогади члена-кореспондента АН СРСР фізика С. А. Альтшулера, який довгий час працював з академіком Таммом. «Невдовзі після переїзду в Казань, – згадує він, – Ігор Євгенович Тамм попросив мене допомогти йому знайти М. Г. Чеботарьова – професора університету, одного із найзначніших радянських алгебраїстів. Миколу Григоровича я знав давно і був дуже здивований, коли з’ясувалося, що він вчився разом з І. Є. Таммом у Єлисаветградській гімназії».

        Інтерес до математики у М. Г. Чеботарьова проявився дуже рано. Як пише він у автобіографії, до цього його спонукали об’єктивні обставини. Річ у тому, що, згідно з твердими виховними принципами батьків, усі дії дітей, у тому числі й розваги, суворо контролювалися. Математика була єдиним притулком, куди не міг проникнути контроль старших іде Микола був повним господарем. Хлопець знаходив втіху у розв’язуванні задач. Ще в початкових класах він пройшов майже весь підручник Кисельова і розв’язав більшість задач із мішаного задачника Рибкіна. Миколі не було й п’ятнадцяти, коли він вивчив за підручником алгебри Полякова логарифми, біном Ньютона і невизначені рівняння. Через три роки він написав свою першу роботу «Формула геометрії Лобачевського».

        У 1912 році М. Г. Чєботарьов став студентом Київського університету. Це був період розвитку в цьому закладі алгебраїчної школи, якою керував відомий математик, у майбутньому академік Д. О. Граве. Роботи Чеботарьова цього періоду вражають широким діапазоном інтересів. В університеті ґрунтовно вивчав теорію Галуа. В 1915 року Київський університет, у зв’язку з Першою світовою війною, евакуювали в Саратов. 1916 року Микола Григорович захистив дипломну роботу і був залишений в університеті для підготовки до професорського звання.

        В 1918 році склав магістерські іспити і був обраний приват-доцентом університету. Крім основної роботи, також викладав у середніх навчальних закладах Києва.

        У 1921-1927 роках працював у вищих навчальних закладах Одеси.

        В 1927 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора фізико-математичних наук. Присвоєно вчене звання професора.

        Казанський університет зв’язаний з іменем геніального М. І. Лобачевського, проте в подальшому тут довгий час не вдавалося створити міцної традиції математики. Заслуга Чеботарьова в тому, що він заснував у Казані першокласний математичний центр. «Систематична робота з алгебри в Казані розпочалася з приїздом туди Миколи Григоровича Чеботарьова у 1927 році», – згадував пізніше відомий математик професор В. В. Морозов. Цей рік слід вважати роком народження Казанської алгебраїчної школи».

        Внесок М. Г. Чеботарьова у вітчизняну математику важко переоцінити. Ще 1929 року його було обрано членом-кореспондентом АН СРСР, а в 1947 році удостоєно Державної премії СРСР.

        Основні наукові праці Чеботарьова присвячено сучасній алгебрі.

        Чеботарьов установив критерії, при яких корені трансцедентних рівнянь дійсні, удосконалив доведення теореми Кронекера – Вебера, розв’язав проблему Фробеніуса. Праці Чеботарьова також стосуються теорії Галуа (проблема резольвент), діофантових наближень тощо.

Дізнатися більше:

Книги

Етимологічний словник української мови: В 7 т. – Т. 6: У–Я. – Київ: Наукова думка, 2012. – 568 с.

Іларіон (Огієнко І.; митрополит). Етимологічно-семантичний словник української мови = Etymological and semantic dictionary of the Ukrainian language: [у 4 т.] / Митрополит Іларіон; ред. й допов. М. Ласло-Куцюк. – Вінніпег: Волинь, 1979-1994. – (Інститут дослідів Волині; ч. 39). – Т. 4: П-Я. – 1994. – 557 c.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. – Київ, 1970-1980. – Т. 11. – С. 269.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. – Київ, 1907-1909. – Т. 4. – С. 444.