Вулиця Нінелі Бокій

        Вулицю Рум’янцева було перейменовано на Нінелі Бокій рішенням Кіровоградської міської ради №1477 «Про перейменування вулиць, провулків, тупика» від 09 лютого 2023 року.

        Вулиця знаходиться в Подільському районі (Ленінський) м. Кропивницький.

        Петро Олександрович Рум’янцев-Задунайський – граф, російський державний діяч, полководець, генерал-фельдмаршал.

Бокій Нінель Михайлівна

        Нінель Михайлівна Бокій – відомий український історик та археолог, кандидат історичних наук, дослідник багатьох археологічних пам’яток Центральної України.

        Нінель Михайлівна Бокій народилася 29 червня 1937 року в селищі Ново-Миколаївка Запорізької області в родині службовців. Навчалася у середній школі м. Костопіль, де й відчула потяг до історії, наслідком чого стало навчання на історичному факультеті Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. По закінченню, в 1959 році, працювала науковим співробітником у Київському державному архітектурному заповіднику «Софіївський музей» та лаборантом в археологічних експедиціях Інституту археології НАН УРСР. 1966 року переїхала в Кіровоград, де очолила відділ археології обласного краєзнавчого музею.

        Велику роль у її житті зіграла зустріч ще на початку 1960-х рр. з Олексієм Івановичем Тереножкіним, який став її науковим керівником і наставником. Саме він спрямував зусилля своєї аспірантки на вивчення заповідної для скіфологів території – порубіжжя Степу і Лісостепу на Дніпровському Правобережжі. Тут Н. М. Бокій дослідила багато пам’яток передскіфського та скіфського часів.

        Тут Н. М. Бокій у басейнах верхів’їв Тясмину, Інгульця, Синюхи, Великої Висі дослідила багато пам’яток передскіфського та скіфського часів, які вперше після розкопок О. О. Бобринського кінця ХХ – початку ХХ ст. репрезентували археологічні комплекси на сучасному рівні дослідження. Багато пам’яток було розвідано й обстежено разом із визначним краєзнавцем В’ячеславом Євгеновичем Шкодою. Окрема тема – охорона пам’яток. Медерово, Защита, Куцеволовка, Чечеліївка, Івангород – ці вже класичні нині пам’ятки потрібно було не лише знайти, а й уберегти від остаточного руйнування, дослідити, тобто довести справу до кінця. Нелі з її наполегливістю і завзятістю, а також дуже розвиненим почуттям відповідальності це вдавалося. Вона навіть вивчилася їздити на мотоциклі, щоб контролювати стан археологічних пам’яток, або, як жартували, наводити жах на деяких голів колгоспів.

        Зі створенням в Кіровоградському педінституті історичного факультету в 1978 році Нінель Михайлівну запросили на викладацьку роботу. Захистивши дисертацію, вона викладала археологію України, історію України, основи демографії, антропологію. Згодом стала заступником декана історичного факультету з наукової роботи.

        У 1978 р. Н. М. Бокій очолила студентський археологічний гурток, члени якого та студенти історичного факультету щороку проходили археологічну практику під керівництвом свого наставника, а також у багатьох експедиціях Інституту археології НАН України, де на них завжди чекали.

        У ті роки Нінель Михайлівна масштабно дослідила такі пам’ятки, як ґрунтові могильники Світловодський та біля с. Заломи, здійснила новітні розкопки відомого Мельгунівського кургану, а також унікального комплексу – золотоординського міста і могильника ХIV ст. у м. Новоархангельськ (Торговиця), який Н.М. Бокій досліджувала в 1997-2007 рр. разом зі своєю ученицею і вже також відомим археологом І.А. Козир. В останні роки Нінель Михайлівна активно вивчала проблеми новітньої історії України, постійно опрацьовувала архівні й бібліотечні матеріали в Інституті археології і Національній науковій бібліотеці ім. В. І. Вернадського НАН України, була активним членом історико-культурної асоціації «Україна-Туреччина». Нінель Михайлівна встигла опублікувати не дуже багато праць, але небагато сучасних археологів можуть звітувати такою кількістю першорядних досліджених пам’яток і людей, які завжди згадуватимуть її із вдячністю та приязню. Здавалося, так буде ще багато-багато років… Але Нінель Михайлівна пішла з життя 1 липня 2008 року.

        З нами назавжди залишиться її світлий образ, сповнений природженого оптимізму, життєвої стійкості та мудрості.

        22 червня 2011 року у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка відкрито Археологічний музей імені Нінель Бокій.

        З 2016 року в Світловодську існує вулиця Нінелі Бокій.

Дізнатися більше:

Книги

Бокій Н. М., Козир І. А. Середньовічна пам’ятка біля с. Торговиця на Кіровоградщині. – АВУ, 2002. – С. 90 – 93, 2 іл.

Бокій Н. М., Брайченко О. Д., Куценко Л. В. До джерел історії краю з найдавніших часів до кінця XVIII ст.: навч. посібник / Н. М. Бокій та ін. – Кіровоград: Кіровоградський держ. педагогічний ін-т ім. В. К. Винниченка. – 1994. – 192 с.

Нінель Михайлівна Бокій // Лауреати обласної краєзнавчої премії ім. В. М. Ястребова. – Кіровоград, 2014. – С. 48-49.

Чорний О. В. Нінель Михайлівна Бокій – дослідник Мельгунівського кургану / О. В. Чорний // Наук. зап. Сер.: Іст. науки. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. Винниченка, 2014. – Вип. 21: Актуальні проблеми археології та історії раннього залізного віку. – С. 73-79.

Публікації

Білошапка В. Золотоординське місто відкриває свої таємниці: Студентська експедиція біля с. Торговиці / В. Білошапка // Народне слово. – 2003. – 14 серпня. – С. 3.

Бондар О. Перший в області / О. Бондар // Народне слово. – 2011. – 30 червня. – С. 2: фото.

Костенко Світлана. Невтомний дослідник, чуйна людина...: до 80-річчя Нінелі Бокій / Світлана Костенко, Віктор Горовий // Народне слово. – 2017. – 29 червня. – С. 6: фото.

Музей на честь краєзнавця // Освітянське слово. – 2011. – серпень-вересень. – С. 10.

«Пам’яті Нінелі Михайлівни Бокій» // Археологія. – 2008. – №4. – С. 5-16.

Пшеничний В. Історія – у знахідках розкопок / В. Пшеничний // Кіровоградська правда. – 2011. – 24 червня. – С. 2.

Томашевська С. Істфак пам’ятає / С. Томашевська // Народне слово. – 2012. – 5 липня. – С. 20.