|
Провулок Береста Олекси
2й Більшовицький провулок перейменовано на провулок Олекси Береста в межах закону про декомунізацію розпорядженням «Про перейменування вулиць, провулків та інших об’єктів топоніміки міста» від 19 лютого 2016 року №24.
Більшовизм (від більшовик) – революційна марксистська течія політичної думки і політичний режим, пов’язаний з формуванням жорстко централізованої, згуртованої і дисциплінованої партії соціальної революції, яка орієнтована на повалення існуючого капіталістичного державного ладу, захоплення влади і встановлення «диктатури пролетаріату».
Олекса Берест
Український радянський військовий, що встановив, разом з Михайлом Єгоровим та Мелітоном Кантарією, Прапор Перемоги на даху німецького Рейхстагу о 21.50 30 квітня 1945 року.
Олекса (Олексій) Берест народився на Сумщині 11 дитиною у родині. Голодомор забрав обох його батьків та 8 братів та сестер. Тож 11-річний Олекса ще дитиною пішов працювати до колгоспу, а у 1939 році пішов до армії добровольцем. Пізніше закінчив Ленінградське військово-політичне училище. Брав участь у Зимовій війні проти Фінляндії, де врятував життя командира, за що дістав подяку.
З 22 червня 1941 Олексій Берест воює проти німецьких загарбників як зв’язківець, з 1942 – командир відділення. З грудня 1943-го по вересень 1944-го навчається в Ленінградському військово-політичному училищі. Після випуску направлений на 1-й Білоруський фронт. Його призначили заступником з політчастини командира батальйону. Берест брав участь у боях за Польщу, в боях на річці Одері, в боях за Берлін.
30 квітня 1945 року у боях за Рейхстаг Олексій Берест воював у 150-й стрілецькій дивізії. Для кожної із дев’яти дивізій, які вели бої у центральній частині Берліна, виготовили прапори для можливого підняття їх над Рейхстагом, проте саме прапор під п’ятим номером, що був переданий батальйону, де служив Берест, був встановлений на Рейхстагу.
В офіційній радянській історіографії зазначено, що Прапор Перемоги встановили сержанти М. Єгоров і М. Кантарія. Факт, що серед героїв був Олексій Берест, приховувався. Проте у протокольному документі тих років «Боевая характеристика знамени», підписаному командуючим військами 3-ї ударної армії, генерал-полковником Кузнєцовим та членом Військової ради армії генерал-майором Литвиновим, зазначено: «Відважні воїни комуніст лейтенант Берест, комсомолець сержант Єгоров та безпартійний молодший сержант Кантарія встановили прапор над будинком німецького парламенту».
Тож 30 квітня саме лейтенант Олексій Берест та сержанти Єгоров і Кантарія підняли над Рейхстагом Прапор Перемоги. Пізніше Берест особисто вів переговори з залишками гарнізону Рейхстагу, примушуючи їх до капітуляції.
Досі не відомо, хто і навіщо викреслив Олексу Береста із списку «прапороносців Перемоги». Чи то маршал Жуков, чи сам Сталін, але за бойові подвиги Олексія Береста нагородили лише орденом Червоного Прапора. Тоді як інші два прапороносці Єгоров і Кантарія стали Героями Радянського Союзу з відповідним вшануванням та повагою.
Невизнання військових подвигів Олекси Береста відіграло трагічну роль у його подальшому житті. Демобілізований у 1948 році разом з дружиною він оселився в Ростові-на-Дону. А за 5 років був звинувачений у розтраті і під час слідства побив слідчого. Бо той не повірив, що перед ним справжній герой війни. Вирок – 10 років пермських таборів, з яких амністований через 5 років.
Але герой завжди буде героєм. Олекса Берест трагічно загинув у віці 49 років, рятуючи з-під потяга дівчинку, яку натовп зіштовхнув з перону.
Лише в травні 2005 року Указом Президента Віктора Ющенка Олексію Бересту посмертно присвоєно звання Героя України. Того ж року в Охтирці встановили пам’ятник.
Дізнатися більше:
Публікації
Зятьєв Сергій. Чому забули про Береста? / Сергій Зятьєв // Демократична Україна. – 2015. – 8 травня. – С. 9.
Мотренко Микола. Прапороносець Перемоги Олексій Берест / Микола Мотренко // Сільські вісті. – 2005. – 28 квітня. – С. 1-2 : портр.
Сумський О. Олексій Берест : життя героя у затінку / О. Сумський // Урядовий курєр. – 2010. – 8 травня. – С. 8,9.
Чичкань І. В. Герой України Олексій Берест : про встановлення Прапора Перемоги над Рейхстагом / І. В. Чичкань // Країна знань. – 2007. – №4-5. – С. 55-56.
|