Він був українцем. А до кожного українця, яку б посаду він не займав, ставилися упередженно…
Т. Стешенкова
Народився Іван Кіндратович Микитенко 6 вересня 1897 р. в родині селянина-середняка, що проживала у містечку Рівному Херсонської губернії (нині Кіровоградська область). Батько майбутнього письменника був мельником, на його честь у селі називали ставок і греблю. Сам хлопець наймитував. В Рівному Іван учився в двокласній міністерській школі, по закінченні якої в 1911 p. вступив до Херсонського військово-фельдшерського училища. У грудні 1914 p. сімнадцятилітнього «лікарського помічника» Микитенка відправляють на фронт.
Він брав участь у діяльності революційного полкового комітету, обраний його членом в дні Лютневої революції, – це згодом знайшло художнє відображення в його останній п'єсі «Як сходило сонце». Через три роки тяжко хворий, з обмороженими ногами, повернувся з фронту. Одужавши, бере активну участь у боротьбі з тифом в селах Єлисаветградщини, завідує лікпунктом у с. Нечаївці, а також пише вірші і короткі п'єси на злободенні теми. 1922 року Нечаївський комітет незаможників направляє І. Микитенка на навчання до Одеського медичного інституту. В Одесі він стає членом літературного об'єднання «Потоки Октября», де познайомився і потоваришував з Едуардом Багрицьким. В Одесі він знайомиться з В. Сосюрою, І. Дніпровським, М. Кулішем та ін.
Незабаром у місцевих газетах з'являються перші його публікації (вірші, фейлетони, нариси, оповідання і статті), випробовує себе і в прозі, насамперед у жанрі «малих форм» – новелах, оповіданнях: «Гордій» (1923 p.), «Більшовики» (1923 p.), «У вершині» (1923 p.), «Нуник» (1923 p.).
Микитенко пробує себе у різних жанрах: поезії, прозі, драматургії, літературній критиці та публіцистиці. Навчання в інституті, активне суспільне життя (наукові гуртки, лекції, організації літературних вечорів) він поєднує з активною співпрацею в одеських газетах та журналах. З першої публікації 7 листопада 1922 року вірші «Сьогодні свято» (газета «Известия») починається і триває протягом життя тісний зв'язок із пресою. Лише за чотири одеські роки він понад 250 разів виступив у місцевих газетах та журналах. Існують вірші, написані спільно І. Микитенко та Е. Багрицьким.
На ранню творчість Івана Микитенка вплинули, з одного боку, Микола Хвильовий, з іншого – Володимир Винниченко.
Як і багато письменників, Іван Микитенко розпочав свою творчість із поезії, але поступово перейшов на прозу. З розповідями, нарисами та фейлетонами виступає на сторінках одеської періодики. Центральне місце займає цикл оповідань «Етюди червоні» (1923-1925 pp.). Кожна з цих оповідань, які згодом увійшли до першої книги І. Микитенко «На сонячних гонах» (1926 p.), відображають життя в перші пореволюційні роки.
Аби мати кошти на прожиття, доводилося паралельно з навчанням підпрацьовувати двірником, вантажником у порту (про це йдеться зокрема в нарисі «На роботі», драмі «Кадри»).
Микитенко написав також безліч актуальних та дотепних фейлетонів та нарисів, багато з яких об'єднувалися у цикли: «Листи з Одеси», «На селі», «Сьогодні на селі». Вони були яскравими замальовками з натури, спостереження соціального та етнографічного характеру і стали цінними історико-літературними документами епохи.
Проживаючи в Одесі, І. Микитенко знайомиться з її багатими театральними традиціями та стає одним із активних прихильників створення постійного українського драматичного театру у місті. У 1924-1925 роках він, як керівник одеської філії Всеукраїнської спілки революційних пролетарських письменників «Гарт» (першої української літературної організації в Одесі), виступає з низкою статей, обстоюючи ідею створення такого театру.
У жовтні 1925 року Одеський державний український драматичний театр відкрився. Іван Микитенко стає першим завідувачем літературної частини нового театру, поєднуючи цю роботу з навчанням у медінституті, літературною творчістю та громадськими обов'язками. Він складає репертуар театру, пише та перекладає п'єси з російської мови, організовує пресу, сам виступає зі статтями про новий театр, перекладає «Мандат» Н. Ердмана, «Міщанина-шляхтича» Мольєра.
1929 року він створює соціальну драму «Диктатура», яка стала етапною і в його творчості, і у всій українській драматургії тієї епохи. Уривки з п'єси вперше було опубліковано в одеському журналі «Шквал».
1926 року І. К. Микитенко переїжджає з Одеси до Харкова, потім до Києва, що зумовлено його стрімким кар'єрним зростанням в українських письменницьких об'єднаннях. В результаті він очолив Спілку письменників України.
У 1926–1928 pp. з'являються п'єса «Іду», поема «Вогні», повісті «Антонів огонь», 50 «Брати», «Гавриїл Кириченко – школяр» (пізніша назва – «Дитинство Гавриїла Кириченка»), «Вуркагани». Невелика повість «Брати» (1927 p.) була помітним явищем у прозі 20-х років, неодноразово перевидавалася й перекладалася. «Гавриїл Кириченко – школяр» – перший значний автобіографічний твір І. Микитенка. Прозова збірка «Вуркагани» (1928 p.) містила ряд творів, – «Антонів огонь», «Над морем», «Homo sum» («Людина») та ін., – а також повісті про дітей. Під враженням поїздок до Німеччини, Польщі, Чехословаччини Микитенко пише книжку дорожніх нарисів і нотаток «Голуби миру» (1929 р., в російському перекладі – 1930 р.). Одночасно з прозовими творами з'являються п'єси: «Диктатура» (1929 p.), «Світіть нам, зорі» (1930 p.; друга назва «Кадри»), «Справа честі» (1931 p.), «Дівчата нашої країни» (1933 p.), соціальна драма «Бастілія божої матері» (1933 p.), побудована на матеріалі першого розділу роману «Ранок». З появою п'єси «Диктатура» прийшов перший серйозний успіх. В ці ж роки І. Микитенко активно працює як один з керівників ВУСППу, а в 1932 р. стає членом оргкомітету Спілки письменників СРСР. Останні роки життя виступає переважно в галузі драматургії: пише комедії «Соло на флейті» (1933–1936 pp.) і «Дні юності» (1935-1936 pp.); історичну п'єсу «Маруся Шурай» (1934 p.), яка є неопублікованою (але поставленою в кількох театрах) переробкою драми М. Старицького «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», героїчну драму «Як сходило сонце» (1937 p.; надрукована 1962 р.).
Брав участь у проведенні Міжнарародній конференції революційних письменників у Харкові (1930 p.); був головою укр. делегації на 1-му Всесвіт. конгресі письменників у Парижі (1935 p.); представляв українську літературу на 2-му Всесвітньому антифашистському конгресі письменників в Іспанії (1937 p.), де був обраний до бюро Міжнародної асоціації письменників на захист культури.
Певну цінність являють спогади («Про себе», «В хвилини спогадів» та ін.), які містять чимало автобіографічних свідчень, оцінок письменником власних творів, його літературні погляди. Загинув І. К. Микитенко 1937 р., ставши жертвою сталінського беззаконня. 3 жовтня 1937 р. на партійних зборах Спілки 51 радянських письменників України Івана Микитенка виключили з партії як «людину, яка приховувала від партії під час вступу і весь час перебування у партії своє куркульське походження, яка надала притулок своєму брату – куркульському бандиту, яка мала зв'язки з заклятими ворогами радянського народу – троцькистами і буржуазними націоналістами, який свідомо допомагав шкодити українській літературі».
Йому закидали навіть те, що в повісті «Брати» він, мовляв, вивів героями родичів-куркулів із села Рівного (хоча ми знаємо, що бать був мельником). Сам же письменник фігурував як петлюрівець і керівник антибільшовицького загону на Кіровоградщині. Наступного дня він повідомив дружину, що йде до НКВС здавати особисту зброю і не повернувся. За два тижні, 18 жовтня 1937 року, Івана Микитенка знайшли застреленим на околиці Харкова – за офіційною версією Іван Кіндратович Микитенко здійснив самогубство, хоча існують свідчення того, що смерть була насильницькою.
Брата Івана Микитенка, Григорія, звинуватили в участі у збройному повстанні і 23 березня 1938 p. розстріляли. А приводом для заведення на справи НКВС стало те, що в 1919 році на теренах нашого краю діяла банда Дубового, а Григорій Микитенко обрав у 20-х роках псевдонім Дубовий. Реабілітували 30 січня 1949 року.
Минали роки повного замовчування Івана Микитенка. Сім’я не знала – куди подівся чоловік і батько, із театральних репертуарів зникли вистави за творами письменника, твори прибрали з книжкових полиць.
У 1956 році парторганізація Спілки письменників України розглянула питання «Про посмертну реабілітацію в партії І. Микитенка». Але повна реабілітація, у зв’язку із надуманістю звинувачень, відбулася 14 червня 1990 року.
В історію української літератури І. Микитенко входить передусім своїми найкращими п'єсами – драмами й комедіями (чим не закреслюється й значення помітніших його оповідань і повістей). Твори: «Вогні» (1927 p.); «Над морем» (1927 p.); «Homo sum» «Людина» (1927 p.); «Антонів огонь» (1927 p.); «Брати» (1927 p.); «Дитинство Гавриїла Кириченка» (1928 p.); «Вуркагани» (1928 p.); «Голуби миру» (1929 p.); «Ранок» (1933 p.). П'єси: «Іду» (1926 p.); «Диктатура» (1929 p.); «Світіть нам, зорі» («Кадри», 1930 p.); «Справа честі» (1931 p.); «Бастілія божої матері» (1933 p.); «Дівчата нашої країни» (1933 p.); «Маруся Шурай» (1934 p.); «Соло на флейті» (1933–1936 pp.); «Дні юності» (1937 p.); «Як сходило сонце» (1937 p. опубліковано 1962 року).
Повісті «Брати» та «Гавриїл Кириченко – школяр», збірка повістей і оповідань «Вуркагани», 1933 – роман «Ранок» про перевиховання безпритульних і молодих правопорушників.
За творами І. Микитенка знято кінокартини: «Кінець Чирви-Козиря», «Соло на флейті» тощо. У с. Рівному йому відкрито Літературно-меморіальний музей. Письменнику присвячено документальні фільми: «Слово про письменника й громадянина» (1967 p.), «Іван Микитенко» (1969 p.).
1967 в с. Рівне відкрито літературно-меморіальний музей І. Микитенка та встановлено пам'ятник (скульптор А. Фуженко). На честь письменника названі вулиці в Києві й Кропивницькому.
Дізнатися більше:
Книги автора
Веселка. Антологія української художньої літератури для дітей: в 3-х т. / упор., підгот. тексти та біограф. матеріали: Іван Соболь, Богдан Чайковський. – К.: Веселка, 1967. – Т. 2: Література радянського періоду / Павло Тичина [та ін.]. – 1968. – 432 с.: портр.
Золоті рядки української репресованої драматургії: розстріляне Відродження / укл. О. В. Зав’якін. – Донецьк: БАО, 2009. – 688 с. – (Сер. «Розстріляне Відродження»).
Микитенко, Іван Кіндратович. Брати / Іван Кіндратович Микитенко. Вуркагани; Диктатура: повісті, п’єса / укл.: О. І. Микитенко. – К.: Дніпро, 1986. - 302 с.: іл. – (Бібліотека української класики "Дніпро").
Микитенко Іван Кіндратович. Вибрані твори / Іван Микитенко; упор. О. І. Микитенко; вступ. ст. П. І. Орлика. – К.: Дніпро, 1977. – 477 с.: іл.
Микитенко, І. К. Вуркагани: повісті / І. К. Микитенко. – Х.: Ранок, 2009. – 320 с. – (Українські класики). Микитенко Іван Кіндратович. П’єси / Іван Микитенко; Укл. Олег Микитенко. – К.: Дніпро, 1972. – 547 с.: портр.
Микитенко Іван Кіндратович. Повісті про дітей / Іван Микитенко. – К.: Молодь, 1956. – 160 с.
Микитенко, Іван Кіндратович Театральні мрії: Публіцистика. Листи / Іван Микитенко; укл. Олег Микитенко, авт. передм. Іван Піскун. – К.: Мистецтво, 1968. – 467 с.: 4 л. іл, портр.
Микитенко, Іван Кіндратович. Твори: в 4 т. / Іван Кіндратович Микитенко; Упоряд., підгот. текстів та приміт. Олег Іванович Микитенко, Редкол. С. А. Крижанівський (голова) та ін., Авт.передм. Є. С. Шабліовський. – К.: Дніпро, 1982. – Т. 1: Оповідання і повісті. Поезії. – 1982. – 471 с.: портр.
Микитенко, Іван Кіндратович. Твори: в 4 т. / Іван Кіндратович Микитенко; Упоряд., підгот. текстів та приміт. Олег Іванович Микитенко, Редкол. С. А. Крижанівський (голова) та ін., Авт.передм. Є. С. Шабліовський. – К.: Дніпро, 1982. – Т. 2: Голуби миру: Репортаж про подорож за кордон. Ранок: Роман. – 1982. – 485 с.
Микитенко, Іван Кіндратович. Твори: в 4 т. / Іван Кіндратович Микитенко; Упоряд., підгот. текстів та приміт. Олег Іванович Микитенко, Редкол. С. А. Крижанівський (голова) та ін., Авт.передм. Є. С. Шабліовський. – К.: Дніпро, 1982. – Т. 3: П’єси. – 1983. – 479 с.
Микитенко, Іван Кіндратович. Твори: в 4 т. / Іван Кіндратович Микитенко; Упоряд., підгот. текстів та приміт. Олег Іванович Микитенко, Редкол. С. А. Крижанівський (голова) та ін., Авт.передм. Є. С. Шабліовський. – К.: Дніпро, 1982. – Т. 4: П’єси; Публіцистика; Про себе і свою творчість. Листи. – 1983. – 558 с.
Про автора
Книги
Качуренко Лариса Іванівна. Вивчення творчості І. К. Микитенка в школі: посібник для вчителів / Лариса Качуренко,. – К.: Рад. шк., 1965. – 106с.: портр.
Кисельов, Йосип Михайлович. Майстри театральної літератури / Йосип Михайлович Кисельов. – К.: Мистецтво, 1976. – 238 с.
Куценко, Леонід Васильович. Музей І. К. Микитенка у Рівному: путівник / Леонід Куценко. – Дніпропетровськ: Промінь, 1984. – 39 с.: іл.
Сиротюк, Микола Йосипович. Іван Микитенко: Життя і творчість / Микола Сиротюк. - К.: Держлітвидав УРСР, 1959. - 195 с.: портр. - Бiблiогр. в пiдрядк. прим.; с. 191-193.
Сонячні гони: Спогади про Івана Микитенка / Упоряд. та примітки О.І.Микитенка; Вступ. ст. С.А.Крижанівського. – К.: Дніпро, 1967. – 263 с.: портр, факс.
Публікації
Іван Микитенко(1897-1937): біографічна довідка // Вітчизна. – 2004. – №7-8. – С. 76-78.
Кушнір Лідія. Трагедія долі Івана Микитенка / Лідія Кушнір // Народне слово. – 2017. – 14 вересня. – С. 8.
Любарський Роман. Він повернувся / Роман Любарський // Народне слово. – 2017. – 14 вересня. – С. 8. – Содержание: "Я була щаслива з тобою..." / Зінаїда Краян-Микитенко.
Орел С. «Бути виключно правдивим» / С. Орел // Дзеркало тижня. – 2012. – 22 вересня. – С. 16.
Орел, С. Ідеали змінюються, талант залишається / С. Орел // Наше місто. – 2017. – 14 вересня. – С. 4: фото. – Зміст: Я була щаслива з тобою... / З. Краян. Трагедія ідеалів: 1987-1937-1997.
Степанова, Ольга. Нерепресований і неповернутий Іван Микитенко / Ольга Степанова // Украина-Центр. – 2017. – 20 июля. – С. 8-9: фот. кол.
Туристичні маршрути Кіровоградщини // Народне слово. – 2011. – 30 червня. – С. 9.
Шевченко С. Автографи для Микитенків / С. Шевченко // Народне слово. – 2012. – 26 квітня. – С. 8: фото.
Шевченко С. Малий Микитенко на Великій Пермській / С. Шевченко // Вечірня газета. – 2009. – 27 березня. – С. 7.
Шевченко, С. Микитенкові «Голуби миру» / С. Шевченко // Кіровоградська правда. – 2006. – 28 березня. – С. 3.
Шевченко С. Сімейні фотографії: із архіву Микитенків / С. Шевченко // Народне слово. – 2010. – 9 вересня. – С. 7.
Ресурси Інтернет
Твори автора
Микитенко, Іван. Бастилія божої матері [Електронна копія] / І. Микитенко. – Електрон. текст. дані (1 файл: 78,8 Мб). – Харків: Держ. літ. вид-во, 1935 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2016). – Режим доступу: . – Назва з екрана. – Дата перегляду: 01.09.2022. – Мова укр.
Микитенко, Іван. Брати [Електронна копія] / І. Микитенко. – Електрон. текст. дані (1 файл: 55,4 Мб). – Харків; Київ: Літ. і мистецтво, 1934 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2016). – (Масова бібліотека художньої літератури). – Режим доступу: . – Назва з екрана. – Дата перегляду: 01.09.2022. – Мова укр.
Микитенко, Іван. Будні [Електронна копія] / І. Микитенко. – Електрон. текст. дані (1 файл: 40,0 Мб). – Харків; Київ: Держ. вид-во України, 1930 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2016). – Режим доступу: . – Назва з екрана. – Дата перегляду: 01.09.2022. – Мова укр.
Микитенко, Іван. Вибрані твори [Електронна копія] / І. Микитенко. – Електрон. текст. дані (1 файл: 189 Мб). – Київ; Харків: Держ. літ. вид-во, 1935 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2016). – Режим доступу: . – Назва з екрана. – Дата перегляду: 01.09.2022. – Мова укр.
Микитенко, Іван. Вогні [Електронна копія]: поема / І. Микитенко. – Електрон. текст. дані (1 файл: 9,86 Мб). – Харків: Держ. вид-во України, 1927 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2016). – Режим доступу: . – Назва з екрана. – Дата перегляду: 01.09.2022. – Мова укр.
Микитенко, Іван Кіндратович. Вуркагани [Електронна копія]: повість Івана Микитенка. – Електрон. текст. дані (1 файл: 108 Мб). – [Харків]: Укр. робітник, [19–?] (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2016). – (Дешева літературна бібліотека). – Режим доступу: . – Назва з екрана. – Дата перегляду: 01.09.2022. – Мова укр.
Микитенко, Іван Кіндратович. Голуби мира [Електронна копія]: подорож за кордон / І. Микитенко. – Електрон. текст. дані (1 файл: 213 Мб). – Харків: Держ. вид-во України, 1930 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2016). – Режим доступу: . – Назва з екрана. – Дата перегляду: 01.09.2022. – Мова укр.
Микитенко, Іван. Дівчата нашої країни [Електронна копія] / І. Микитенко. – Електрон. текст. дані (1 файл: 84,4 Мб). – Харків: Лім, 1933 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2016). – Режим доступу: . – Назва з екрана. – Дата перегляду: 01.09.2022. – Мова укр.
Микитенко, Іван. Диктатура [Електронна копія]: п’єса / І. Микитенко. – Електрон. текст. дані (1 файл: 91,3 Мб). – Харків: Літ. і мистецтво, 1931 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2016). – Режим доступу: . – Назва з екрана. – Дата перегляду: 01.09.2022. – Мова укр.
Микитенко, Іван. Дні юності [Електронна копія]: комедія на 4 дії, 6 картин / І. Микитенко. – Електрон. текст. дані (1 файл: 80,7 Мб). – Київ: Держ. літ. вид-во, 1937 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2016). – Режим доступу: . – Назва з екрана. – Дата перегляду: 01.09.2022. – Мова укр.
Микитенко, Іван. Іду [Електронна копія]: п’єса на 4 дії (5 картин) / І. Микитенко. – Електрон. текст. дані (1 файл: 75,7 Мб). – Київ: Маса, 1927 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2016). – Режим доступу: . – Назва з екрана. – Дата перегляду: 01.09.2022. – Мова укр.
Микитенко, Іван Кіндратович. Кадильниця [Електронна копія] / І. Микитенко. – Електрон. текст. дані (1 файл: 46,2 Мб). – Харків; Київ: Держ. вид-во України, 1930 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2016). – (Масова художня бібліотека). – Режим доступу: . – Назва з екрана. – Дата перегляду: 01.09.2022. – Мова укр.
Микитенко, І. На інтернаціональному фронті [Електронна копія]: доп. про укр. радян. літ. на другій світ. конф. революц. літ. / І. Микитенко. – Електрон. текст. дані (1 файл: 40,8 Мб). – Харків: ДВОУ: Літ. і мистецтво, 1931 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2016). – (Літературно-критична бібліотека журналу «Критика»; № 3). – Режим доступу: . – Назва з екрана. – Дата перегляду: 01.09.2022. – Мова укр.
Микитенко, Іван Кіндратович. На сонячних гонах [Електронна копія] / Іван Микитенко. – Електрон. текст. дані (1 файл: 91,7 Мб). – Харків: Держ. вид-во України, 1926 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2016). —(Бібліотека українських письменників). – Режим доступу: . – Назва з екрана. – Дата перегляду: 01.09.2022. – Мова укр.
Микитенко, Іван Кіндратович. Нуник [Електронна копія]: оповідання / І. Микитенко. – Електрон. текст. дані (1 файл: 37,0 Мб). – Харків; Київ: Держ. вид-во України, 1930 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2016). – (Масова художня бібліотечка). – Режим доступу: . – Назва з екрана. – Дата перегляду: 01.09.2022. – Мова укр.
Микитенко, Іван Кіндратович. Ранок [Електронна копія]: роман: [в 2-х ч.] / Ів. Микитенко. – Електрон. текст. дані (1 файл: 339 Мб). – Київ: Держ. літ. вид-во, 1935 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2016). – (Бібліотека художньої літератури). – Режим доступу: . – Назва з екрана. – Дата перегляду: 01.09.2022. – Мова укр.
Микитенко, Іван Кіндратович. Світіть нам, зорі [Електронна копія]: (кадри) / І. Микитенко. – Вид. 2-ге. – Електрон. текст. дані (1 файл: 73,5 Мб). — [Б. м.]: Радян. літ., 1933 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2016). – Режим доступу: . – Назва з екрана. – Дата перегляду: 01.09.2022. – Мова укр.
Микитенко, Іван Кіндратович. Тринадцята весна [Електронна копія] / І. Микитенко. – Електрон. текст. дані (1 файл: 39,8 Мб). – Харків: ГАРТ, 1930 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2016). – Режим доступу: . – Назва з екрана. – Дата перегляду: 01.09.2022. – Мова укр.
Микитенко, Іван Кіндратович. У Львові [Електронна копія] / І. Микитенко. – Електрон. текст. дані (1 файл: 27,4 Мб). – Харків: Літ. і мистецтво, 1930 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2016). – (Масова художня бібліотечка). – Режим доступу: . – Назва з екрана. – Дата перегляду: 01.09.2022. – Мова укр.
Микитенко, І. Шинка [Електронна копія] / І. Микитенко. – Електрон. текст. дані (1 файл: 25,8 Мб). – Харків: Радян. шк., 1931 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2016). – (Бібліотека малописьменного). – Режим доступу: . – Назва з екрана. – Дата перегляду: 01.09.2022. – Мова укр.
Микитенко, І. Штабісти [Електронна копія]: розділ з роману / І. Микитенко. – [2-ге вид.]. – Електрон. текст. дані (1 файл: 21,8 Мб). – Харків: Радян. літ., 1934 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2016). —(Бібліотека радянської літератури; № 4). – Режим доступу: . – Назва з екрана. – Дата перегляду: 01.09.2022.– Мова укр.
Про автора
Микитенко Іван Кіндратович [Електронний ресурс] / В. А. Бурбела // Енциклопедія Сучасної України / Гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.]; НАН України, НТШ. – К.: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. – Режим доступу: . – Назва з екрана. – Дата оновлення публікації: 2018. – Дата перегляду: 01.09.2022. – Мова укр.
Микитенко Іван Кіндратович [Електронний ресурс] // ОУНБ ім. Д. І. Чижевського: [вебсайт]. – Електон. дані. – Режим доступу:
. – Назва з екрана. – Дата звернення: 01.09.2022. – Мова укр.
1897 – народився Іван Микитенко, письменник [Електронний ресурс] // УІНП: [вебсайт]. – Електон. дані. – Режим доступу: .– Назва з екрана. – Дата звернення: 01.09.2022. – Мова укр.
Він брав участь у діяльності революційного полкового комітету, обраний його членом в дні Лютневої революції, – це згодом знайшло художнє відображення в його останній п'єсі «Як сходило сонце». Через три роки тяжко хворий, з обмороженими ногами, повернувся з фронту. Одужавши, бере активну участь у боротьбі з тифом в селах Єлисаветградщини, завідує лікпунктом у с. Нечаївці, а також пише вірші і короткі п'єси на злободенні теми. 1922 року Нечаївський комітет незаможників направляє І. Микитенка на навчання до Одеського медичного інституту. В Одесі він стає членом літературного об'єднання «Потоки Октября», де познайомився і потоваришував з Едуардом Багрицьким. В Одесі він знайомиться з В. Сосюрою, І. Дніпровським, М. Кулішем та ін.
