У 1845-1853 роках статський радник Кирило Васильович Соколов-Бородкін збудував, як стверджується в одній із версій, за проектом архітектора Андрія Достоєвського власний будинок. Андрій Михайлович Достоєвський – рідний брат Федора Михайловича, письменника, з 1849 до 1858 року служив міським архітектором Єлисаветграда.
Насамперед новий архітектор взявся за профілактику пожеж. Жителі міста, як правило, будували будинки і лавки з глини і дерева, покриваючи їх соломою і очеретом. Житло було доступне, але недовговічне, до того ж пожежонебезпечне. З кінця ХVIII і до середини ХІХ століття Єлисаветград пережив сім великих пожеж, під час яких згоріли цілі квартали, а також дві церкви.
За розпорядженням нового головного архітектора почалося будівництво будинків із цегли та каменю. Так почав вимальовуватися елітний центр: на головній пішохідній вулиці – Дворцовій будували будівлі тільки ті, хто міг замовити їх за індивідуальними проектами, не нижче двох поверхів, з красивим обрамленням, обов’язково мармуровими сходами з парадного входу. Цікаво, що при однаковій кількості поверхів будинку могли істотно відрізнятися «за зростом». Висота будівель залежала лише від спроможності замовника.
Дорогу на Двірцевій вимостили каменем, і, так як нові сукні вже можна було не бруднити в грязі, вулиця стала улюбленим місцем прогулянок місцевих красунь. Одна з них, донька секретаря міської думи, Домініка Федорченко, стала дружиною молодого архітектора.
Будівлю було зведено у формах пізнього ампіру. Раніше її червоно-білі кольори слугували своєрідним орієнтиром закінчення вулиці Великої Перспективної. Після створення окружного суду Соколов-Бородкін запропонував новій установі своє приміщення за символічну плату, так як в інших місцях оренда була захмарною.
Кирило Васильович із 1865 до 1874 роки – повітовий предводитель дворянства, губернський гласний, за чесність і порядність неодноразово обирався мировим суддею. Так у нашому місті з’явився будинок Окружного (нині Апеляційного) суду. Будівля розташована за адресою вул. Велика Пермська 2.
Окружний суд утворений у м. Єлисаветграді (нині м. Кропивницький) у 1874 році за клопотанням міського громадського управління і повітового земства шляхом затвердження Російським Імператором рішення Державної Ради. Відкриття окружного суду відбулось 1 липня 1874 року.
Першим головою Єлисаветградського окружного суду був В. А. Арістов. Наступним головою окружного суду, до 15 січня 1897 року працював К. І. Алексєєв, після смерті якого посаду голови окружного суду обіймав дійсний статський радник В. К. Губер.
У 1939 році був утворений Кіровоградський обласний суд, який діяв до окупації німецькими військами у 1941 році м. Кіровограда. З 1944 року, після звільнення міста від окупації, обласний суд відновив свою роботу, і діяв у такому статусі до 5 липня 2001 року.
Дізнатися більше:
Книги
Босько В. М. Визначні постаті Степової Еллади: до 250-річчя заснування фортеці Святої Єлисавети, м. Єлисаветграда / В. М. Босько. – Кіровоград: Вид. центр "Інформаційна мережа", 2004. – 376 с.
Публікації
Пасічник Л. Соколови-Бородкіни у єлісаветградській історії / Л. Пасічник // Вечірня газета. – 2014. – 4 липня. – С. 6.
Босько В. Єлисаветградські свояки: Андрій Достоєвський і Семен Шмаков та їхні родини / В. Босько // Народне слово. – 2011. – 15 грудня. – С. 10: фото.
Ресурси Інтернет
Кропивницький апеляційний суд [Електронний ресурс] // Судова влада України: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: . – Назва з екрана. – (Дата звернення 15.08.2019). – Мова укр.
Степанова Ольга. Коли будівлі мали імена: Єлисаветградські будинки Соколова-Бородкіна [Електронний ресурс] // DOZOR: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: . – Назва з екрана. – (Дата звернення 15.08.2019). – Мова укр.
