Пропонуємо почитати Пропонуємо почитати
Буктрейлери Буктрейлери
Презентації Презентації
Періодичні видання I півріччя II півріччя
Анонси Оголошення
Бібліотечні клуби Бібліотечні клуби
Безпека в Інтернеті Безпека в Інтернеті
Бібліотеки в Інтернеті Бібліотеки в Інтернеті
Електронний каталог Електронний каталог

 

Нейгауза Генріха музей

        Нейгауза Генріха музей розташувався в будівлі міської музичної школи № 1 в центрі міста Кропивницького за адресою вул. В. Чміленка, 65.

        Експозиція, присвячена піаністу і педагогу, публіцисту і музично-суспільному діячеві, відкрита 12 квітня 1981 року. У багатогранній натурі Генріха Густавовича Нейгауза все втілювало єдину, динамічну спрямованість до прекрасного, до мистецтва справжнього, правдивого, натхненного.

        У 1990 році музей Г. Нейгауза отримав звання народного. Експозиція Музею Генріха Нейгауза складається з двох розділів:

        1. Життєвий і творчий шлях Генріха Нейгауза;

        2. Видатні учні великого музичного педагога.

        У відділах експозиції є унікальні матеріали, більшість з яких є оригінальними. Серед них, зокрема, – фотографії, документи родини Нейгаузів, особисті речі Генріха Нейгауза, нагороди, 16 видань на різних мовах світу головної теоретичної роботи Генріха Нейгауза «Про мистецтво фортепіанної гри», листи, прижиттєвий бюст. Стеля будівлі музею прикрашена авторською ліпниною відомого архітектора Якова Паученка.

        У 1988 році сюди приїхав з концертом всесвітньо відомий музикант Святослав Ріхтер на відкриття розширеного музею Генріха Густавовича. Зараз в музеї знаходиться його подарунок – відома книга Г. Нейгауза «Про мистецтво фортепіанної гри», видана французькою мовою.

        З ім'ям Генріха Нейгауза в Кіровограді пов'язано кілька адрес. Крім музичної школи № 1 та будинку по вулиці Шульгіних, де народився Генріх Густавович, існує ще будинок № 40 по вулиці Гоголя, названий в народі «Будинком Таранухи». Колись в цьому особняку розміщувалася музична школа, яку батькові Генріха, Густаву Нейгауза, вдалося відкрити в 1899 році за сприяння А. Глазунова і Ф. Блуменфельда.

        «Затверджена Міністерством внутрішніх справ» (як говорив «Статут»), школа стала одним з перших музично-педагогічних центрів півдня України.

        В цьому будинку батьки майбутньої зірки музичного світу прожили до 1931 року. Сюди Генріх приїхав забирати їх до себе в Москву, оскільки вони були дуже похилого віку.

        У 1931 році знаменитий піаніст дав прощальний концерт, під час якого виконував Шопена і був одягнений в приголомшливий білий смокінг, що викликало сенсацію в місті.

        Доля розпорядилася так, що перше кохання і друга дружина Г. Нейгауза – Міліца Генріховна Бородкіна теж родом із нашого міста.

        Першим учителем музики брата і сестри Нейгаузів був їх батько, який закінчив Кельнську консерваторію. Унікальний диплом про закінчення Густавом Вільгельмовичем цього навчального закладу зберігається в експозиції музею. Тут же розміщені матеріали про дебют молодого Генріха на Вестфальському музичному фестивалі в Дортмунді в 1904 році, про його виступи в Бонні, Кельні, Берліні та інших містах Європи. Є рідкісні документи і фотографії періоду навчання Генріха і Наталії Нейгауз у знаменитого Леопольда Годовського в Берліні.

        Через кілька років йому пощастило вступити до Віденської Академії музики, якою керував Л. Годовський. У 1914 році Генріх закінчує її, отримавши найвищу нагороду, а через рік складає екстерном всі іспити до Петербурзької консерваторії. Диплом і звання «вільного художника» дали йому право на концертну та педагогічну діяльність.

        Після такого багатообіцяючого старту перед молодою людиною відкривалися фантастичні перспективи. Але події 1917 року перевернули життя музиканта...

        В музеї представлені спогади та листи Г. Нейгауза та його двоюрідного брата К. Шимановського. Рік 1919 Г. Нейгауз згадує: «У Єлисаветграді, після відходу австрійців і поразки петлюрівців (ми всі ці принади відчули, навіть коротку махновську інтермедію, навіть погроми григор'євських банд), коли остаточно перемогли більшовики, ми з Карлом Шимановським, скрипалем Лип'янським, композитором В. Дешевовим і, незабаром померлим скрипалем Б. Гайсинським утворили – за розпорядженням уряду – музичний відділ при місцевому нарпросвіти.» Довгий час приховували, що наш земляк Генріх Нейгауз в 1942 році був заарештований і 8 місяців просидів на Луб'янці – розповідає Тетяна Фурлет, директор музею. Він був німцем і не евакуювався, ось його і заарештували за підозрою, що він – німецький шпигун, що, звичайно ж, було абсурдом. Його вислали і висадили прямо з поїзда в Свердловську, де він перебував у жахливих умовах. Друзі та учні змогли відстояти його...

        Світ довго насолоджувався геніальним виконанням творів Шопена, Бетховена, Шумана, Ліста, Брамса, Скрябіна, виконанням спрямованим на спілкування зі слухачем, гармонійністю і прозорістю звучання.

        Серед великих учнів Г. Нейгауза – Е. Гілельс, Св. Ріхтер, Я. Зак, які і після смерті не забували свого вчителя. Як писала учениця Нейгауза професор В. Горностаєва, вони збиралися в квартирі С. Ріхтера 12 квітня в день народження Генріха Густавовича, слухали записи в його виконанні.

         Музей традиційно проводить велику просвітницьку діяльність. Щорічно, в тому числі і зусиллями творчого колективу установи, відбуваються Нейгаузівські музичні зустрічі із запрошенням видатних музикантів-виконавців сучасності.

Дізнатися більше:

Книги

Босько В. М. Визначні постаті Степової Еллади: до 250-річчя заснування фортеці Святої Єлисавети, м. Єлисаветграда / В. М. Босько. – Кіровоград: Вид. центр "Інформаційна мережа", 2004. – 376 с.

Публікації

Алисова, Н. «Культура Нейгауза передаётся из рук в руки» / Н. Алисова // Украина-Центр. – 2013. – 21 марта. – С. 14: фото.

Бистрова, Віолетта. День пам'яті Генріха Нейгауза / Віолетта Бистрова // Первая городская газета. – 2017. – 19 октября. – С. 10: фот.

З Нейгауза почнеться алея особистостей // Кіровоградська правда. – 2013. - 16 квітня. – С. 1: фото. кол.

Лісниченко Ю. Два музеї під одним дахом / Ю. Лісниченко // Вечірня газета. – 2015. – 6 листопада. – С. 12.

Лісниченко Ю. Нейгауз у бронзі й творчості наступників [Текст] / Ю. Лісниченко // Вечірня газета. – 2013. – 19 квітня. – С. 1.

Лісниченко Ю. Невідомий Нейгауз / Ю. Лісниченко // Вечірня газета. – 2010. – 9 квітня. – С. 6.

Лісниченко, Ю. Посвята Генріхові Нейгаузу / Ю. Лісниченко // Вечірня газета. – 2018. – 13 квітня. – С. 12.

Лісниченко Ю. Тут ви дізнаєтеся все про видатного земляка / Ю. Лісниченко // Вечірня газета. – 2016. – 15 квітня. – С. 12.

Макей Л. Нейгауз повернувся до Єлисаветграда / Л. Макей // Народне слово. – 2013. – 18 квітня. – С. 1, 13.

Підвисоцький В. У Кіровограді є музей, вулиця та пам’ятник Нейгауза / В. Підвисоцький // 21-й канал. – 2013. – 18 квітня. – С. 3.

Степанова О. Генрих Нейгауз: бремя имени / О. Степанова // Украина-Центр. – 2013. – 18 апреля. – С. 12: фото.

Фурлет Тетяна. «Нейгаузівські музичні зустрічі» / Тетяна Фурлет // Первая городская газета. – 2017. – 27 апреля. – С. 10: фот.

Ресурси Інтернет

Долгих М. Прекрасные дамы мастера Генриха [Електронний ресурс] // liveinternet: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.liveinternet.ru/users/svetlana-k/post292050933/. – Назва з екрана. – (Дата звернення 16.08.2019). – Мова рос.

Музей Г. Г. Нейгауза [Електронний ресурс] / Музей Г. Г. Нейгауза: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://www.neuhausmuseum.region.in.ua/neig02_u.html. – Назва з екрана. – (Дата звернення 16.08.2019). – Мова укр.

Народный музей Генриха Густавовича Нейгауза в Кировограде [Електронний ресурс] // Шукач: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.shukach.com/ru/node/2379. – (Дата звернення 16.08.2019). – Мова рос.

Нейгауз Генрих Густавович [Електронний ресурс] // Нейгаузы: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://neuhaus.mariars.com/gg/. – Назва з екрана. – (Дата звернення 16.08.2019). – Мова рос.