Пропонуємо почитати Пропонуємо почитати
Буктрейлери Буктрейлери
Презентації Презентації
Періодичні видання I півріччя II півріччя
Нові надходження лютий 2020 січень 2020
Анонси Оголошення
Бібліотечні клуби Бібліотечні клуби
Безпека в Інтернеті Безпека в Інтернеті
Бібліотеки в Інтернеті Бібліотеки в Інтернеті
Електронний каталог Електронний каталог

 

Дворцова вулиця



        Дворцова – одна із найгарніших вулиць, її справедливо вважають візитівкою міста. Назва вулиці походить від спорудженого у 1848 році Миколаївського палацу на випадок приїзду високопоставлених гостей з 1829 до 1865 рр. Пригадаймо, Єлисаветград був адміністративним центром так званих військових поселень: частина армії була на самоутриманні, тобто військові, розселені поміж селян, мали працювати на землі, а коли починалася війна, брати до рук зброю замість серпів. Для підтримання бойової готовності військові поселенці доволі часто брали участь у навчаннях чи маневрах, на які приїздило командування та представники імператорської родини. Військові маневри відбувалися у 1842, 1845, 1847, 1850, 1852, 1859, 1874, 1888 роках за присутності коронованих осіб та головнокомандувачів. Такі огляди військ «проходили в серпні і вересні, коли хліб було зібрано». У маневрах було задіяно до 100 тисяч солдат.

        Для розміщення високопосадовців і побудували «Миколаївський палац», який 1847 року закладав імператор Микола І. Відповідно до плану забудови міста 1845 року, між містом та передмістям Ковалівка вирішили збудувати військове містечко – з плацом, казармами, стайнями, штабними будівлями, собором та палацом. Місцевість була вибрана не дуже вдало. Під час весняних паводків цю територію затоплювало. Тож її вирішили спочатку підняти на аршин (0,7 м). До Єлисаветграда прибув Тамбовський єгерський полк, солдати якого кілька місяців вручну насипали землю.

        За спогадами поета А. Фета, який служив у Єлисаветграді, спочатку будівництво палацу проводили петербурзький казенний архітектор Шокін та інженерний полковник Мельцер. Матеріали для будівництва триповерхової споруди піднімалися за допомогою спеціальних лісів, приставлених до великих віконниць. І через помилку у проектуванні стався казус: у палаці не виявилося дверей. Архітектор Шокін на цьому ґрунті збожеволів і за декілька днів помер.

        Далі розробником проекту став підданий Нідерландів архітектор Вільгельм Верлон, який жив у Єлисаветграді і Одесі, a керував проектними роботами одеський технік-будівельник Шумилін. Спорудженням лише одного палацу справа не обмежилася. Згодом було створено ціле військове містечко – палац, а під прямим кутом до нього – штабний та навчальний корпуси, манеж, стайні.

        У 1859 році у комплексі військового містечка розташували Єлисаветградське кавалерійське училище.

        Вулицю Дворцову по праву можна вважати культурним осередком нашого міста, оскільки колись на ній розташовувалося аж три театри і один кінотеатр.

        Театральна історія міста почалася у 1865 році, коли інженер-полковник Г. Трамбицький купив у міського управління ділянку землі, на якій збудував Зимовий театр (пізня класика). Офіційне відкриття відбулось у 1867 році. Це був перший стаціонарний театр у місті, на сцені якого виступали як гастролери, так і місцеві трупи. 27 жовтня 1882 року з виставою «Наталка Полтавка» на цій сцені показала свою майстерність перша українська професійна трупа під керівництвом М. Кропивницького. Від 1944 року у цьому приміщенні постійно працює трупа обласного українського музично-драматичного театру ім. М. Кропивницького, який у 2006 році одержав статус академічного.

        У 1897 році на вулиці було прокладено першу лінію Єлисаветградського трамвая.

        Більшовики, що прийшли до влади у місті, увічнили у назвах своїх вождів, і змінили назву вулиці на честь В. Леніна. Не влаштувала нових керівників і протяжність вулиці, тому вони ліквідували вулицю Верхнєдонську, а її частину віднесли до складу вулиці Леніна. Переіменовано вулицю Леніна на Дворцову 27 жовтня 2011 року. Перейменовано було лише фрагмент вулиці Леніна від вулиці Фрунзе до вулиці Кропивницького, а від вулиці Кропивницького до вулиці Світлої лишилася стара назва — вулиця Леніна. У 2016 році частина Дворцової від Великої Перспективної до Кропивницького приєднана до вулиці Архітектора Паученка.

        Перейменуванню передували протести професорсько-викладацького складу філологічного факультету ЦДПУ імені Володимира Винниченка, які вказували на те що слово «Дворцова» є суржиком й пропонували перейменувати вулицю на «Театральну». 10 листопада 2011 року в Кропивницькому представники громадських організацій, небайдужі містяни, освітяни та студенти організували флешмоб «Хто такий Дворцов?». Люди, взявши до рук таблички, пройшлися вулицею від театру до центральної площі. Хоча старослов’янське слово дворьцъ, на думку автора етимологічно-семантичного словника І. І. Огієнка, означало двір або палати. Дворъ також старослов’янського походження (вперше зустрічається у «Слові про похід Ігорів») і вживалося у значеннях господарство, палати, простір назовні (хати) [Див. т. 1; с. 234]. За словником Б. Грінченка слово дворець позначало «огороджену, замкнуту територію біля садиби (замку)», де проживало найближче оточення володаря: урядовці, боярство, духовенство, військо.

        У СУМ дворець – «те саме, що палац».

        Але треба сказати, що вулиця хоча й має суперечливу назву, але свого колориту не позбулася. Оригінальний архітектурний вигляд вулиці Дворцової сприяв появі асоціації нашого міста з маленьким Парижем.

Дізнатися більше:

Книги

Даценко В. В. Исторический очерк г. Елисаветграда: Печатается по изданию 1897 г. / Кировоградское обл. отделение всеукраинского музыкального союза; Составил и издал А. Н. Пашутин. – Кировоград, 1992. – 175 с.: ил.

Матівос Ю. М. Вулицями рідного міста: 70-річчю створення Кіровоградської області присвячується / Ю. М. Матівос. – Кіровоград: Імекс ЛТД, 2008. – 104 с.: фото.

Матівос Ю. М. Вулицями рідного міста / Ю. М. Матівос. – 2-е вид., оновл. та доповн. – Кіровоград: Імекс ЛТД, 2016. – 186 с.: фото.

Публікації

Авдєєв А. Тричі Дворцова / А. Авдєєв // Вечірня газета, 2014. – 25 липня. – С. 5.

Бажан В. Візитівки на Дворцовій / В. Бажан // Народне слово, 2012. – 18 жовтня. – С. 5.

Григорович І. Дворцова як історичний факт / І. Григорович // 21-й канал, 2011. – 27 жовтня. – С. 2.

Классова О. «На розі Дворцової та Миргородської...» / О. Классова // Народне слово, 2012. – 19 квітня. – С. 8.

Классова Олена. Історичний будинок на Дворцовій / Олена Классова // Народне слово, 2018. – 27 вересня. – С. 10.

Левінська Т. Із Дворцової зроблять Арбат? / Т. Левінська // Кіровоградська правда, 2011. – 22 листопада. – С. 2.

Любарський Р. І на Дворцовій вулиці я постою в тіні?.. / Р. Любарський // Народне слово, 2012. – 1 березня. – С. 1, 14.

Не Дворцова, а Театральна? // 21-й канал, 2011. – 20 жовтня. – С.1.

Несен Елена. На Дворцовой появилась «зонтиковая» аллея / Елена Несен // Украина-Центр, 2016. – 22 сентября. – С. 2.

Никитина Елена. Дворцовый переворот / Елена Никитина // Украина-Центр, 2012. – 31 мая. – С. 11.

Поліщук В. На Дворцовій була скульптура Аполона / В. Поліщук // 21-й канал, 2017. – 27 липня. – С. 18.

Ревчун Б. По главной улице с реестром / Б. Ревчун // Украина-Центр, 2013. – 31 октября. – С. 12-13.

Сідорова Олена. «Якби не двірник дядя Гриша Бондаренко, німці підірвали б усю Дворцову і театр...» / Олена Сідорова // Кіровоградська правда, 2018. – 20 квітня. – С. 9.

Семенюк Дмитро. Назва вулиці «Дворцова» відкидає нас в колоніальне минуле – Олександр Ратушняк / Дмитро Семенюк // Первая городская газета, 2019. – 24 января. - С. 3.

Степанова Ольга. Экскурсия за Дворцовую / Ольга Степанова // Украина-Центр, 2018. – 19 апреля. – С. 14.

Томашевська С. Сердечні ритми Дворцової / С. Томашевська // Народне слово, 2014. – 16 січня. – С. 4.

Тупчієнко Микола. Дворцова, Двірцева чи Палацова? / Микола Тупчієнко // Народне слово, 2016. – 4 лютого. – С. 9.

Якою буде Дворцова? // Народне слово, 2013. – 24 жовтня. – С. 11.

Ресурси Інтернет

Где отыскать улицу с голандским акцентом в Кропивницком [Електронний ресурс] // Depo. Кропивницкий: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://kr.depo.ua/rus/kr/palaci-v-ninishnomu-kropivnickomu-ta-vulichna-toponimika-20170209516597. – Назва з екрана. – (Дата звернення 2.07.2019). – Мова рос.

Дворцова вулиця (Кропивницький) [Електронний ресурс] // Вікіпедія: вільна енциклопедія: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Дворцова_вулиця_(Кропивницький). – Назва з екрана. – (Дата звернення 2.07.2019). – Мова укр.

Колесник Д. Мандруючи минулими століттями [Електронний ресурс] // Aкулаmedia Кропивницкий: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://akulamedia.com/mandrujuchi-minulimi-stolittjami. – Назва з екрана. – (Дата звернення 2.07.2019). – Мова укр.

Семенюк Д. Кропивницький: Назва вулиці «Дворцова» відкидає нас в колоніальне минуле – Олександр Ратушняк [Електронний ресурс] // Утренний город: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.ugorod.kr.ua/news/2019-01-26-68874.html. – Назва з екрана. – (Дата звернення 2.07.2019). – Мова укр.

Степанова Ольга. Для кого будували палац у Єлисаветграді і чому з'їхав з глузду архітектор Шохін [Електронний ресурс] //DOZOR: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://dozor.kr.ua/post/dlya-kogo-buduvali-palats-u-elisavetgradi-i-chomu-zihav-z-gluzdu-arhitektor-shohin--2674.html. – Назва з екрана. – (Дата звернення 2.07.2019). – Мова укр.

Тупчієнко М. Дворцова, Двірцева чи Палацова? [Електронний ресурс] // ОУНБ ім. Д.І. Чижевського: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://library.kr.ua/elib/tupchienko/dvortsova.html. – Назва з екрана. – (Дата звернення 2.07.2019). – Мова укр. – Назва з екрана. – (Дата звернення 2.07.2019). – Мова укр.

Шевченко Б. Дворцва. Історія однієї вулиці [Електронний ресурс] // Нова газета: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://novagazeta.kr.ua/index.php/klioterapiya/382-dvortsova-istoriya-odniyeyi-vulytsi. – Назва з екрана. – (Дата звернення 2.07.2019). – Мова укр.