Пропонуємо почитати Пропонуємо почитати
Буктрейлери Буктрейлери
Презентації Презентації
Періодичні видання I півріччя II півріччя
Бібліотечні клуби Бібліотечні клуби
Бібліотеки в Інтернеті Бібліотеки в Інтернеті
Електронний каталог Електронний каталог

Чоловіча класична гімназія

        У 1878 р. комісія, до складу якої увійшли міський голова О. М. Пашутін, підприємці К. В. Соколов-Бородкін, І. М. Макєєв, І. І. Костін, Г. І. Коган подає клопотання і одержує дозвіл на створення в місті 4-класної прогімназії. Першим її інспектором був призначений А. І. Балик. Для прогімназії було вибране приміщення одного із будинків московських лавок. На думку членів комісії, це і було найбільш пристосованим і відповідало вимогам навчального закладу, до того ж, вимагало відносно невеликої орендної плати. На ремонт приміщення, за спогадами О. М. Пашутіна, містом було використано 21922 крб. Серед числа архівних документів зберігаються перші протоколи засідань педагогічних рад прогімназії. У них є детальні свідчення про відбір перших гімназистів, формування педагогічного колективу. Восьмого вересня 1879 року відбулось урочисте відкриття і освячення 4-класної прогімназії в Єлисаветграді. У перший же рік було набрано всі 4 класи, так як бажаючих навчатись було багато. Тому ще в грудні 1879 р. міська дума поновлює клопотання про перетворення 4-класної прогімназії в 6-класну, і в 1880-1881 навчальному році були вже набрані 5-й та 6-й класи.

        З 5 травня 1885 р. прогімназія була перетворена на повну 8-класну гімназію, її директором був призначений колезький радник І. Ф. Прокеш. Він очолював гімназію до 1901 р. Збільшення числа класів та кількості учнів вимагало і розширення приміщення, тому в 1886-1887 роках на приміщенні гімназії було надбудовано 2-й поверх, де розмістились актовий зал, квартира директора, інспектора та класних наставників.

         Будівельні роботи було виконано за проектом міського архітектора Є. С. Шостовського. Остаточного вигляду будинок гімназії набув, коли на добровільні пожертвування опікуна гімназії О. М. Пашутіна, інших добродіїв була освячена гімназійна церква в ім'я Різдва Богородиці, розбитий прогімназійний сквер, виставлена залізна огорожа з кам'яними колонами. Саме приміщення гімназії було побудоване у формах пізньої класики, якій притаманні економність, стриманість, врівноваженість. Головний фасад досить довгий, тому автор проекту виділяє три виступи ризаліти, які прикрасили центральний вхід. Вікна оздоблені декоративними тягами, причому оформлення 1-го та 2-го поверхів відрізняється, незважаючи на єдиний архітектурний стиль. Під великим балконом, який акцентує ризаліт, головний вхід до гімназії через вестибюль. Архітектурний акцент будівлі – сходи на 2-ий поверх. Вони розміщені асиметрично, що є рідкістю для класицизму.

         До коридору другого поверху виходять двері класів, учительської, гімназійної церкви. За своїм проектом домова церква гімназії не схожа на традиційний храм. Це просторий зал, пристосований до культових потреб.

         Навчальний процес Єлисаветградської гімназії будувався на основі «Статуту гімназій та прогімназій» 1871 р., циркулярів Міністерства освіти та розпоряджень опікуна Одеського навчального округу, до якого входив Єлисаветград. За час існування гімназії з 1879 по 1920 р.р. навчальний процес під впливом великих соціальних потрясінь у суспільстві зазнавав деяких змін. Гімназія мала 1-8-ий основні класи та 1(2)-й підготовчий. Відбір до гімназії здійснювався на основі складання екзаменів з мови (диктант) та математики (письмово). Випускникам підготовчого класу при вступі до гімназії пропонувалось розв'язати задачу типу:

         Купець продав 2 покупцям 24 аршини сукна. 1/6 всього сукна він продав по 6 карбованців за аршин, а решту – по 4 карбованці. Скільки грошей він одержав за 24 аршини сукна? Навчальний план гімназії складався з таких предметів: Закон Божий (всі класи), російська мова (всі класи), логіка (7 кл.), латинська мова (всі класи), грецька мова (3-8 класи), математика (всі класи), фізика (6-8 класи), космографія (8 кл.), географія (1-6 класи), чистописання (1-8 класи), законоведення, філософія, гімнастика, співи, малювання. З роками в незначній мірі він змінювався, але в цілому, як бачимо, освіта носила гуманітарну спрямованість. 40% навчального часу виділялось на вивчення стародавніх мов.

         Педагогічний колектив гімназії ставив завдання: за допомогою вивчення стародавніх мов познайомити учнів з пам'ятками античної культури. Крім того, стародавні мови були своєрідною гімнастикою для розуму, формували певний спосіб мислення. Але батьки мали право і відмовитись від вивчення їх сином грецької, французької чи німецької мов. Шкільна програма все ж відставала від вимог часу. Частина гімназистів одержувала додаткові знання шляхом самоосвіти.

         Навчальний рік розпочинався 1 серпня і поділявся на 4 чверті. Заняття розпочиналися о 9-й годині ранку і продовжувались до 15-ї години. Урок тривав 55 хвилин, перерва - 5-10 хвилин. У 1889 році велика перерва з 30 хвилин була збільшена до 1 години і використовувалась для занять гімнастикою у всіх класах.

         Вищим керівним органом у гімназії була педагогічна рада. На її засіданнях заслуховувались звіти наставників про успішність у класі, затверджувались теми і питання, які пропонувалось винести на засідання наступної педради: про використання в гімназії нових підручників, про перенесення вивчення окремих тем з одного класу в інший, про перерозподіл годин між латинською та російською мовами на користь російської мови (так як діти не встигають з російської мови), про список книг, необхідних для бібліотеки гімназії, про вибори депутата на учительський з'їзд і т.п.

         Викладання велось російською мовою. Вивчення української мови не передбачалось. Викладання її було запроваджено аж у 1918 р. і здійснювалось до 1920 р.

         Навчальний процес забезпечувався укомплектованою гімназійною бібліотекою, яка складалась із фундаментальної літератури та учнівських посібників. У 1914 р. фундаментальна бібліотека складалась з 3713 назв книг в 8055 томах, а учнівська – 2373 назв у 3431 томі.

         У 1881-1883 рр. директор Єлисаветградського земського реального училища М. Р. Завадський видавав журнал «Педагогический Вестник», яким могли користуватися всі педагоги гімназії.

         Викладачі гімназії мали можливість самостійно вибрати підручник, який, на їх думку, був кращим. Так, 3 липня 1885 р. педрада прийняла рішення про заміну книги для читання з російської мови Л. М. Толстого книгою «Детский мир» К. Д. Ушинського.

         Викладачі були досить вимогливими до учнів і недуже щедрими до позитивних оцінок. За спогадами, викладач латинської мови П. П. Дубняков вимагав від своїх вихованців на екзамені без підготовки робити переклад будь-якого уривка з латинської на грецьку. Вимоги виявляли в учнів їх природні здібності, а головне – вчили працювати. Далеко не всі діти, що вступили до підготовчого класу гімназії, закінчували її. Відомо, що за період з 1888 по 1893 р. гімназію закінчили всього 127 чоловік.

         У гімназії проводилась значна позакласна робота з навчальних предметів. Так, у графіку позакласних заходів за 1915 рік читаємо: захист рефератів, лекції викладачів для учнів, вечори, концерти, вистави, навчальні екскурсії, перегляд кінофільмів. Організовувались гімназійні свята, працювали хор, оркестр.

         Незважаючи на те, що класи в гімназії були переповнені (40 учнів і більше), керівництво її велику увагу звертало на відвідування гімназистами занять та їх успішність. Ті з них, які не пропускали жодного уроку, одержували подяку. Відмінники навчання заносились на червону дошку гімназії.

         У кінці кожного навчального року проводились екзамени: спочатку письмові, а потім усні. Але невиконання завдання з мови звільняло гімназиста від складання усних екзаменів.

         Опікун навчального округу в 1915 р. у своєму розпорядженні вимагав, щоб екзамени проходили з усією строгістю без послаблення, а учні, які одержали свідоцтва про освіту, дійсно володіли знаннями в межах програми.

         За екзамени оцінки виставлялись окремо головою комісії, екзаменатором, асистентом. Після чого виводився загальний бал.

         На літні канікули гімназисти одержували завдання написати твір. Серед запропонованих тем були і такі, які вимагали певної сміливості в думках та оцінках. Так, у травні 1912 р. для учнів VIII класу були запропоновані такі теми: «О. С. Пушкін як перетворювач нашої драматичної системи», пояснити вираз Гоголя: «Скучно на том свете, господа» з «Повісті про те, як посваривсь Іван Іванович з Іваном Никифоровичем», «Чи прийшов справжній день?» за романом І. С. Тургенєва «Накануне».

         Рівень підготовки випускників гімназії був достатньо високим. Тому випускники Єлисаветградської гімназії могли вступити до будь-якого університету країни без екзаменів. Гімназія знаходилась під опікою Единбурзького університету (Шотландія), і багато випускників продовжували там навчання, вступаючи без екзаменів. Кращі випускники гімназії одержували медалі і рекомендації педради для вступу до вищих навчальних закладів.

         Поширеною була система екстернату. Бажаючі могли скласти екстерном екзамени з окремих предметів, за декілька класів, на звання аптекарської учениці або навіть вчителя початкового народного училища. Для одержання звання вчителя початкового народного училища потрібно було скласти екзамени з рос. мови, арифметики та провести пробний урок. Якщо відповідь з рос. мови та математики була задовільною («3»), такому вчителю педрада відмовляла навіть давати пробний урок. Урок, оцінений на «3» і «2», права на викладання не давав.

         Деякі предмети, які не входили до складу плану гімназії, для бажаючих учнів викладались у позаурочний час. Так, наприклад, у протоколах педагогічної ради гімназії за 1901-1902 роки є рішення «... про організацію вечірніх курсів з креслення при гімназії». Питання було попередньо розглянуте на засіданні педагогічної ради, де створена комісія врахувала кількість бажаючих учнів, затвердила програму і визначила навіть досить-таки пізній час викладання курсу – з 6 до 8 годин вечора. Викладачеві курсу на кінець року була визначена виплата платні в розмірі 120 крб.

         Відмінне навчання учнів гімназії заохочувалось матеріально. З 1887 по 1918 роки були запроваджені іменні стипендії з коштів благочинних пожертвувань. Виплачувались 10 стипендій ім. О. М. Пашутіна, 6 стипендій ім. П. П. Тернецького, 2 стипендії ім. дворян Кривоносових, стипендія ім. «Надії» і стипендія в пам'ять Вітчизняної війни 1812 р.

         Діти з сімей службовців середніх та нижчих навчальних закладів Міністерства народної освіти від оплати за навчання звільнялись, як вказано в рішенні педагогічної ради – ...в рахунок 10% як дітей і батьків з низьким рівнем прибутків.

         Сам же рівень плати за навчання був досить високим і становив у 1879 році 40 крб. з учня. Несвоєчасне внесення плати за навчання каралось виключенням з гімназії.

         У 1918 році під керівництвом директора Т. В. Калєніченка проходить українізація гімназії – документація перекладається українською мовою, замість російської обов'язковим предметом стає українська. У 1919 р. гімназія отримує назву «Єлисаветградська Українська Державна Гімназія». У липні 1920 р. гімназія закривається, замість неї у місті влаштована єдина трудова школа.

         У Єлисаветградській класичній гімназії навчався не тільки майбутній голова уряду УНР Володимир Винниченко, але й композитори Кароль Шимановський та Юлій Мейтус, письменники Ярослав Івашкевич і Дон Амінадо, видатні фізики Ігор Тамм та Борис Гессен, винахідник антифризу Мозес Гомберг та винахідник «Катюші», один з піонерів ракетної техніки Георгій Лангемак.

         Нині у будівлі гімназії обласне управління Державної служби надзвичайних ситуацій.

Дізнатися більше:

Книги

Єлисаветградська гімназія / Відп. ред., авт. передм., комент., хронології, програми та прим. В. Громовий. – Кіровоград: Українська гімназія, 1997. – (Б-чка гімназиста і викладача гімназії). Кн. 1 / автори: С. Литвин та ін.; пер. та ред. текстів Г. Ткаченко, І. Кривогуб. – 1997. – 189 с.: іл.

Публікації

Любарський Роман. Той, що «розтинав рубежі» / Роман Любарський // Народне слово. – 2016. – 13 жовтня. – С. 16.

Поліщук В. Ці стіни пам’ятають Володимира Винниченка / В. Поліщук // 21-й канал. – 2014. – 25 грудня. – С. 18.

Степанова Ольга. «Антимарксистские» аксиомы Гессена / Ольга Степанова // Украина-Центр. – 2018. – 1 марта. – С. 8-9: фот. кол.

Степанова Ольга. Самый скромный профессор химии / Ольга Степанова // Украина-Центр. – 2018. – 5 апреля. – С. 9: фот. кол.

Шепель, Федір. Ім'я, яке пережило віки / Федір Шепель // Народне слово. – 2019. – 28 лютого. – С. 6: фото.

Ресурси Інтернет

Степанова О. Школа геніїв у Єлисаветграді: Історія «Дому офіцерів» [Електронний ресурс] // DOZOR: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу:
https://dozor.kr.ua/post/shkola-geniiv-u-elisavetgradi-istoriya-domu-ofitseriv-foto-4037.html. – (Дата звернення 3.08.2019). – Назва з екрана. – Мова укр.

Єлисаветградська чоловіча гімназія [Електронний ресурс] //Вікіпедія:вільна енциклопедія: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Єлисаветградська_чоловіча_гімназія. – (Дата звернення 3.08.2019). – Назва з екрана. – Мова укр.