Пропонуємо почитати Пропонуємо почитати
Буктрейлери Буктрейлери
Презентації Презентації
Періодичні видання I півріччя II півріччя
Нові надходження січень 2024
Безпека в Інтернеті Безпека в Інтернеті
Електронний каталог Електронний каталог
Державні закупівлі

Тищенко Микола Іванович

        Микола Іванович Тищенко (псевдонім Тен, Теn, Тэн) – художник, графік, карикатурист, що одним із перших у Східній Європі працював у жанрі коміксу (стрипу).

        Народився Микола Тищенко 25 лютого 1906 року в сім'ї офіцера в м. Новогеоргіївськ нашого краю (нині затоплене Каховським водосховищем). Батько, Іван Михайлович, служив помічником командира 8 запасного кавалерійського полку. Обирався міським головою Новогеоргіївська. 16 вересня 1919 року Іван Тищенко загинув під час нальоту банд.

        В листопаді 1920 року Микола у складі Кримського кадетського корпусу евакуювався з Ялти в Королівство Сербів, Хорватів та Словенців. Закінчив навчання в м. Бєла Црква (Югославія) в 1925 році. Захоплений малюванням кадет постійно з олівцем в руках: пише кілька ікон для церкви корпусу, ілюструє дитячий рукописний журнал, розважає друзів, малюючи шаржі. Займався живописом ікон для іконостасу однієї із церков міста. В 20-х роках жив у Бєлграді і навчався в Державній художній школі, а також на філософському факультеті Бєлградського університету. Але обставини життя склалися так, що його не закінчив. Потрібно було заробляти на життя. Відомість Миколі Тищенку принесла його діяльність карикатуриста. У тридцяті роки ХХ століття Тищенко працював в російськомовному сатиричному журналі «Бух!», а також співробітничав з сербської газетою «Політика» та з сербським сатиричним журналом «Osisanijez» («Стрижений їжак»), де згодом став провідним карикатуристом.

        Перший випуск «Стриженого їжака» вийшов 5 січня 1935 року. Видавцем було Бєлградське відділення Асоціації югославських журналістів, на чолі з Добричем Кузьмичем (DobricaKuzmic). Протягом Другої Світової війни, він випускався під назвами "Partizanskijez" (Партизанський їжак) і "Bodljikavijez" (Буцливий або Гострий Їжак), а у військовому таборі Osnabruck, в самому серці поневоленої Європи його випускали з назвою "Logorskijez" (Табірний їжак), що було унікальним способом опору проникненню фашизму в європейську і світову пресу.«Osisanijez» видається до цих пір і є найстарішим ілюстрованим журналом в Південно-східній Європі.

        Чіткі, лаконічні та впізнаванні карикатури Миколи Тищенка, які він підписував Тэн (з варіантами Тен, Ten) зацікавили югославського видавця коміксів Олександра Івковича, який запропонував Тищенко спробувати себе в новому жанрі. Мова йшла про комікси, а саме про стрип. Стрип (англ. Strip або англ. Comicstrip) – в перекладі з англійської означає смужка, стрічка. Сцени коміксу зазвичай розташовані горизонтально, але можуть бути у вигляді вертикальної смуги або квадрата. Спочатку стрипи з'явилися в газетах, на останній сторінці. Обсяг коміксу теж не перевищував однієї сторінки.


        Микола Тищенко опублікував у першій югославській газеті коміксів «Стрип» художні роботи: «Жартівливі пригоди слідчого Х-9» (пародію на відомий кримінальний комікс Алекса Реймонда «Детектив – Х-9» і комікс-жарт «Як Ера перехитрив Турка» (1935 p.). Вибираючи з багатої скарбниці народних легенд: героїчних, іноді страшних, але майже завжди величних, Тищенко, карикатурист за покликанням, все ж вибрав і розповів балканському читачеві зовсім не героїчну, а комічну історію про Ера-хитруна з герцоговинського фольклору, такого балканського Ходжи-Насреддіна, який з усіх ситуацій і життєвих невдач рятується не за допомогою меча, а використовуючи невичерпні запаси дотепності і оптимізму.

        Карикатурист створив для журналу коміксів «Мікаміш» О. Івковича і комікс про відомого героя сербського епосу «Бановича Страхньє» (1936 p.). Саме ця серйозна робота приносить митцю популярність і заглиблює в жанр ілюстрації: Миколу Тищенка запрошують ілюструвати книги для дітей і юнацтва в серії бібліотеки «Плава птица» («Синій птах»).

        У кінці 1930-х років проілюстрував книги для дітей і юнацтва в серії бібліотеки А. К. Толстой «Князь серебряный» (1939 p.), М. В. Гоголя «Вечера на хуторе близь Диканьки» і «Миргород» (1939 p.), Я. Ларі «Незвичайні пригоди Каріка і Валі» (1940 p.).

        Тищенко виробив свій особливий і оригінальний стиль, який дуже подобався тодішньому читачеві і є класичним прикладом сербської довоєнної ілюстрації.

        Ще до початку Другої світової війни, у квітні 1941 року, Микола Тищенко залишив Бєлград і переїхав до Берліну. Його перу належать найзлісніші і найвлучніші карикатури на Сталіна.

        Малюнки М. Тищенка (Тена) друкувалися в газетах «Нове слово» №80 від 7.10.1942; №86 від 28.09. 1942; №98 від9.12.1942; №104 від 30.12.1942; №21 від 14.03.1943; №43 від 30.05.1943; «Труд»: №17 від 11.10.1942; №36 від 24.02.1943; №38 від 7.03. 1943, №45-46 від 25.04.1943.

        На початку 1950-х років митець переїхав до Бразилії, де займався також художньою творчістю, співпрацюючи з виданнями газет. У 1990 роках в м. Сальвадор-Байя (Бразилія) художник закінчив свій земний шлях, але його ілюстрації та карикатури будуть вражати не одне покоління.

Дізнатися більше:

Твори про автора

Босько В. М. Визначні постаті Степової Еллади / В. М. Босько. – Кіровоград: Інформаційна мережа, 2004. – 377 с.

Босько В. М. Журналісти степового краю (1874-1939): біографічний довідник / В. М. Босько, В. Поліщук. – Кропивницький: [б/в], 2019. – 188 с.

Косик В. И. Русские краски на балканской палитре. Художественное творчество русских на Балканах (конец XIX – начало XXI века) / В. И. Косик. – М.: Институт славяноведения РАН, 2010. – 459 с.

Лейкинд О. Л. Художники Русского зарубежья: первая и вторая волна эмиграции: биографический словарь: в 2 томах. Том 2. Л-Я / О. Л. Лейкинд, К. В. Махров, Д. Я. Северюхин; Фонд им. Д. С. Лихачева. – Санкт-Петербург: Мiръ, 2019. – 851 с.: ил., портр.

Jaн Лари. Карик и Вала: Узбудлива пустоловина у свету инсеката (Необыкновенные приключения Карика и Вали) / Пер. М. Силе (M. Sile) и Б. Павич (B. Pavic). – изд. «Просвета» (Београд), 1940. – 320 с.

Novakovic S. Smehacrtaci. – Beograd:Udruzenjenovinara SRS, 1989. – 201 с.

Публікації

Антанасиевич И. Русские художники – иллюстраторы серии «Золотая книга» // Часопис Руски архив (1928–1937) и култура руске емиграције у Краљевини СХС / Југославији. Серија: Историја српске књижевне периодике. Књ. 27. – С. 577–605.

Рыбченков Геннадий. Тот, кто страшне всех рисовал Сталина / ГеннадийРыбченков // Украина-Центр. – 2021. – 25 марта. – С. 8: мал.

Ресурси Інтернет

Стрип (комікс) [Електронний ресурс] // Вікіпедія: вільна енциклопедія: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Стрип_(комікс). – (Дата звернення 1.04.2021). – Назва з екрана. – Мова укр.

Тищенко Микола Іванович [Електронний ресурс] // ОУНБ ім. Д. І. Чижевського: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://wiki.library.kr.ua/index.php?title=Тищенко_Микола_Іванович. – (Дата звернення 1.04.2021). – Назва з екрана. – Мова укр.

Тищенко Николай Иванович, псевд. Тэн, Тен, Ten [Електронний ресурс] // Искусство и архітектура руського зарубежья: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://artrz.ru/search/Тищенко/1804786850.html. – (Дата звернення 1.04.2021). – Назва з екрана. – Мова укр.