Пропонуємо почитати Пропонуємо почитати
Буктрейлери Буктрейлери
Презентації Презентації
Періодичні видання I півріччя II півріччя
Бібліотечні клуби Бібліотечні клуби
Бібліотеки в Інтернеті Бібліотеки в Інтернеті
Електронний каталог Електронний каталог

        Павло Прокопович Глазовий, відомий український поет і сатирик, народився 30 серпня 1922 року в історичному центрі козацького Дикого поля в смт Новоскелюватка, що тоді належало до Кіровоградщини, а тепер Миколаївської області, в родині хлібороба. Його предки мали козацьке прізвище Окань. Але хтось із багатого роду змінив його із «ока» на «глаз», щоб отримати певні привілеї. Існує думка, що слово окань пов’язане з мірою довжини у Київській Русі (доки сягає око).

        У десять років разом із односельцями пережив страшний голод, на його очах померла голодною смертю молодша сестричка, селян, що намагалися вибратися до міста за продуктами, солдати завертали iз залізничних станцій назад – на голодну смерть.

        Свої перші вірші Павло Прокопович спробував написати в третьому класі.

                         Тільки випав перший сніг,
                         Я гулять уже побіг.
                         Я не знав, що то є сніг,
                         Думав: пір’я. В нього ліг…

        Його перший вчитель Іван Гуцалюк давав хлопцеві книги з домашньої бібліотеки, познайомив із творчістю О. Вишні під великим секретом, адже сам поет-гуморист відбував заслання.

        Після закінчення семирічки навчався у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Мріяв бути вчителем української мови. Молодий Павло вже друкувався в альманасі.

        Після закінчення школи, один рік пропрацював учителем молодших класів, потім добровольцем пішов до армії. З початком німецько-радянської війни мав кваліфікацію авіаційного механіка.

        Згодом потрапив у блокадний Ленінград, нагороджений медаллю «За оборону Ленінграда». П. Глазовий рятував дітей, які не добігли до сховищ, адже недалеко у склад боєприпасів влучила бомба.

        На війні Павло Прокопович записував свої твори в маленький блокнотик, якого постійно носив у кишені біля серця. Намагався писати про все, що бачив, що думав, що турбувало. Тому й не дивною виглядала реакція старого вчителя, коли той ознайомився з Павловою творчістю тих літ. У тих віршах була описана жива правда про війну, яку так старанно приховували керівники партії. Павло Глазовий служив у авіації. Був механіком, мотористом, стрільцем-радистом. Коли не літав – прилаштовувався в кабіні літака і писав вірші. Писав дуже дрібним почерком хімічним олівцем. Як каже сам автор, якби й згубився блокнотик, то все одно ніхто б не розібрав оті «каракулі».

        Після війни Павло Прокопович згодом сам забракував більшість воєнних творів, а в 1947 році майстерно зробив книжечку на цьому матеріалі та й привіз її в Київ до редакції журналу «Молодий автор». Не забарилася відповідь, яку згодом отримав автор від редактора Шеремета, в ній писалося, що «за такі вірші можна загриміти до Сибіру».

                        Гримлять мої пісні,
                        Ви – діти часу нелегкого.
                        Нелегко, друзі, в наші дні
                        Здобути справжню перемогу.
                        «З військового блокнотика».

        А в ті часи вважалося, що наш народ «легко» здобував перемоги «з невеликими втратами бійців». Але у віршах Павла Глазового неозброєним оком можна було помітити й відчути правду.

        Навчаючись у Київському педагогічному інституті, він надіслав до журналу «Перець» кілька своїх гуморесок – без будь-якої надії на їх публікацію. І раптом через деканат молодого автора розшукали в гуртожитку і повідомили, що його просить зайти до себе Остап Вишня.

        Після повернення зі сталінських таборів Остап Вишня у редакції часопису займав посаду завідувача відділу листів, тож лист Глазового потрапив саме до нього.

        Позитивно оцінивши спроби гумориста початківця, він сказав: «Пишіть, пишіть ще і ще!» - і порекомендував його на посаду заступника головного редактора. До останніх днів життя Остапа Вишні П. Глазовий товаришував із цим видатним майстром сміху, якого вважав своїм учителем.

          Із 1968 року П. Глазовий член Спілки письменників України (тепер – НСПУ).

        Окремими виданнями вийшли: поема «Слався, Вітчизно моя» (1958), збірки сатири та гумору «Великі цяці» (1956), «Карикатури з натури» (1963), «Коротко і ясно» (1965), «Щоб вам весело було» (1967), «Мініатюри та гуморески» (1968), жартівлива поема «Куміада» (1969), «Усмішки» (1971), «Смійтесь, друзі, на здоров’я» (1973), «Вибране» (1974), «Байки та усмішки» (1976), «Весела розмова» (1979), «Хай вам буде весело» (1981), «Сміхологія» (1989), «Вибрані усмішки» (1993), «Веселий світ і чорна книга» (1993), «Байкографія» (1997), «Сміхослов» (1997), двотомник «Велика Сміхологія» (2000), «Сміхологія» (вибране) (2003), «Архетипи» (2003).

        Побачили світ і книжки для дітей «Пушок і Дружок» (1957), «Старі друзі» (1959), «Про відважного Барвінка та Коника-Дзвоника» (1958), «Іванець-Бігунець» (1963), «Як сторінка, то й картинка» (1964), «Про Сергійка-Нежалійка та клоуна Бобу» (1965), «Перченя» (1966).

        П. Глазовий працював у віршованих жанрах співомовки, байки, гуморески.

        «Гумор – це велика справа, – казав митець. – Але в житті не завжди весело. Хоча я і вважаю себе щасливою людиною. Адже пройшов пекельними дорогами війни і залишився живим. (А статистика свідчить: зі ста виживали троє). На війні було не до жартів. А по війні весь час смішу людей. Хоча, буває, рикошетом і самому дістається. Але нічого – писав, пишу знову й знову брався за перо».

        І твори його зворушували серця. Їх читали митці самодіяльні й професійні, їх цитували люди, передаючи із рук в руки, з вуст у вуста.

        Сатирик стає лауреатом премії ім. Остапа Вишні, нагороджується медалями та грамотою Президії Верховної Ради України, отримує звання Заслужений діяч мистецтв України.

        Але його внутрішньому світові якнайліпше відповідають слова Великого Кобзаря: «Щоб знать людей, то треба пожить з ними. А щоб їх списувать, то треба самому стать чоловіком, а не марнотратцем чорнила і паперу» (Передмова до нездійсненого видання «Кобзаря», 1847).

        Саме Тарас Шевченко з його прагнення до правди і волі був взірцем для П. Глазового.

                         В школі хлопчик ясноокий
                         Руку підійма.
                         – Чом в Шевченка у Тараса
                         Орденів нема?
                         Вчитель каже: – Як поета
                         Полюбив народ,
                         То йому уже не треба
                         Інших нагород.
                                                                         «Найвища нагорода»

        У квітні 1996 року на першому каналі Українського телебачення демонстрували прекрасний фільм «Хто такий Павло Глазовий». На це запитання тепло й людяно відповідав народний артист України Анатолій Нестерович Паламаренко, як вони обидва жартували, «випробовувач» творів П. Глазового.

        Плідною була багаторічна творча співдружність Павла Прокоповича Глазового з народними артистами України Андрієм Совою, Анатолієм Паламаренком, Анатолієм Литвиновим, Неонілою Крюковою.

        Він писав інтермедії для Штепселя і Тарапуньки, з якими його пов’язувала щира дружба.

           Товаришував із Юрієм Нікуліним: вони любили і розуміли гумор і часто обмінювалися ідеями.

        Павла Глазового цькували за те, що він відверто показував через промовисті художні деталі мовний суржик пристосуванців, обмеженість героїв, ситуаційну анекдотичність, грубість тощо. Твори гумориста були адресовані широким верствам українського громадянства – селянам, робітникам, інтелігенції.

        Від першого до останнього рядка в його гуморесках відчувається: він був, є і залишиться справжнім патріотом Батьківщини, яку любив і оспівував не лише в гумористичних, а й ліричних творах. Над усе глибоко любив наш народ, нашу мелодійну пісню, солов’їну мову, багату літературу, тонко відчував звучання слова.

        Сатирі та гумору П. Глазового властиві винахідливість, гострота, дотепність у викритті соціальних негараздів, проявів занепаду духовності та культури, відступництва від народної моралі та етики.

        Якщо комусь може прийти на думку, що смішні твори пишуться тому, що авторові хочеться сміятися, – це не зовсім так. Можливо, саме над рядками, котрі викликають у вас гомеричний регіт, серце автора обливається кров’ю. Або ж те, що у здорових людей викликало здоровий сміх, дуже часто оберталося роздратуванням і ненавистю у тих, хто впізнавав себе в негативних образах. А сатира Глазового завжди була гострою, дошкульною, нищівною.

        Його гумор залишився життєдайною силою для читачів і після смерті письменника 29 жовтня 2004 року:

                         Щасливі будьте та здорові,
                         Живіть у радості й любові.
                         Нехай від лих і бід усіх
                         Вас береже здоровий сміх.

 

Докладніше:

Твори автора

Глазовий, Павло Прокопович. Байки та усмішки [Текст] / Павло Глазовий. – К.: Рад. письменник, 1975. – 111 с.: іл.

Глазовий, П. П. Весела розмова [Текст]: гумор і сатира / П. П. Глазовий. – К.: Молодь, 1979. - 111 с.

Глазовий, Павло. Веселий світ і Чорна книга [Текст]: гумор, лірика, проза / Павло Глазовий. – К.: Укр. письменник, 1993. – 366 с.

Глазовий, Павло. Веселі гуморески [Текст]: збірка / П. Глазовий. - К.: Стебеляк, 2010. - 320 с.: іл.

Глазовий, Павло. Залізний характер [Текст]: гуморески / Павло Глазовий // Дніпро. – 2014. - № 2. – С. 65.

Глазовий, Павло. Гуморески. Старі й нові [Текст]: книжка для дорослих (і кілька жменьок дітям) / Павло Глазовий; худ. Кость Лавро. - Вид. 5-те. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2010. – 335 с.: іл.

Глазовий, Павло. Зі спадщини [Текст]: гуморески / П. Глазовий // Дніпро. - 2005. - № 11-12. - С. 138.

Глазовий П. Іванець-бігунець [Текст]: вірші: для дошк. віку / П. Глазовий; мал. В. Аптекарєва. – К.: Дитвидав УРСР, 1963. – 25 с.: ілюстр.

Глазовий, П. Карикатури з натури [Текст]: фейлетони та казки, вірші, жарти, баєчки, співомовки під баян в основному про бурьян / П. Глазовий. – К.: Молодь, 1963. – 144 с.

Глазовий, Павло Прокопович. Коротко і ясно [Текст]: сатира і гумор / Павло Глазовий. – К.: Рад. письменник, 1965. – 126 с.: іл.

Глазовий, Павло Прокопович. Мініатюри та гуморески [Текст]/ Павло Глазовий. – К.: Рад. письменник, 1968. – 79 с.

Глазовий П. Непрохана гостя [Текст]: гумореска / П. Глазовий // Наше місто. - 2017. – 5 січня. – С. 14.

Глазовий, Павло. Передвиборні гуморески [Текст] / Павло Глазовий // Березіль. – 2002. - № 1-2. – С. 188-191.

Глазовий, Павло. Про Пончика, Батончика та Білого Слоника [Текст]: вірші для дітей / П. Глазовий. - К.: Стебеляк, 2013. - 32 с.: іл.

Глазовий, Павло. Про Сергійка-нежалійка та клоуна Бобу: вірші для дітей / П. Глазовий. - К.: Стебеляк, 2014. - 56 с.: іл.

Глазовий, Павло. Свіжі усмішки [Текст]: (Гуморески) / Павло Глазовий // Березіль. – 2001. - № 3-4. – С. 188-191.

Глазовий, Павло. Сміхологія [Текст]: посібник для всіх, кому любий сміх: Сатира і гумор / Павло Глазовий. – 2-е вид., доп. – К.: Дніпро, 1989. – 573 с.: іл.

Глазовий, Павло. Сміхослов [Текст]: гумор і сатира / Павло Глазовий; Післямова В.Карпенко. – К.: Газета "Вечірній Київ", 1997. – 300 с.: іл.

Глазовий, Павло. Усмішки [Текст] / Павло Глазовий // Літературна Україна. – 2004. – 19 лютого. – С. 8.

Глазовий, Павло. Хай вам буде весело! [Текст]: байки, усмішки, жарти / Павло Глазовий. - К.: Рад. письменник, 1981. – 69 с.

Глазовий П. П. Чудний школяр[Текст]: [вірш] / П. П. Глазовий // Диво-Деревце. - 2014. - N 8/9. - С. 23: іл. кольор.

Глазовий, Павло. Школярикам. Гуморески, баєчки [Текст]: поезія / П. Глазовий. - К.: Стебеляк, 2011. - 232 с.: іл.

Україна сміється / Остап Вишня [та ін.]; укл. тексту Н. Д. Кусайкіна. - К.: Шанс, 2008. - 463 с. - Бібліогр.: C. 443.

Чалий, Богдан. Про відважного Барвінка і коника Дзвоника [Текст] / Богдан Чалий, Павло Глазовий; мал.: В. Григор’єва, К. Полякової. - К.: Держвидав, 1958. - 126 с.: іл.

Література про життя і творчість гумориста

Більчук, Маргарита. Українські та зарубіжні письменники: розповіді про життя і творчість / Маргарита Більчук. – Тернопіль: "Підручники і посібники", 2007. – 239 с.

Глазовий П. П. // Укр. літ. енциклопедія. – К., 1988. – Т. 1. – С. 428.

Глазовий Павло Прокопович // Мистецтво України: Біогр. довідник. – К., 1997. – С. 152.

Глазовий Павло Прокопович, поет – гуморист // Літературна Миколаївщина в особах: Бібліогр. покажчик. – Миколаїв, 2001. – С. 30-31.

Павло Глазовий // Письменники Радянської України. 1917 – 1987: Біобібліогр. довідник. – К., 1988. – С. 136.

Павло Глазовий: [Біогр. довідка] // Шингоф І. Л. Українська література. Хрестоматія. 6кл. – Донецьк, 1999. – С. 223 – 225.

Усі українські поети: збірник біографічної інформації / укл.: Юлія Хізова, Вікторія Щоголева. – Харків: Торсінг плюс, 2008. - 447 с.: портр. - (Сер. "Іду на урок"). - Словник літературознавчих термінів: C. 431-445.

Публікації

Білятинська, О. І. Вивчаємо гуморески Павла Глазового. 6 клас [Текст] / О. І. Білятинська // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2014. - № 30. – С. 7-10.

Борисова, А. М. Яскраві сторінки життя і творчості Павла Глазового [Текст]: урок позакл. читання / А. М. Борисова // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2011. - № 7. – С. 23-28.

Великі пересмішники: Письменники-гумористи України // Клас. – 2003. - № 11. – С. 7-8.

Гостре слово Павла Глазового [Текст] // Культура і життя. - 2012. - 7 вересня. - С. 13.

Дудар Е. "Тече вода, тече бистра"…[Текст]: Роздуми, навіяні 80-річчям Павла Глазового // Літ. Україна. – 2002. – 19 верес. – С. 6.

Зеленська А. П. Україна жартує: Літературне свято-зустріч / А. П. Зеленська // Розкажіть онуку. – 2005. - № 5-6, березень. – С. 40-43.

Зубко Л. Сміхотворець [Текст] / Л. Зубко // Шкільна бібліотека. – 2013. - N 13/14. – С. 39-41.

Євтушенко, В. Три години з Павлом Глазовим [Текст] / В. Євтушенко // Молодь України. – 2000. – 5 вересня. – С. 3.

Кіт, Данило. Патріарх українського гумору: Шкіц до портрета Павла Глазового [Текст]/ Д. Кіт // Дивослово. – 2005. - № 1. – С. 55-56.

Колоїз, Ж. В. З усього сказаного видно, що в нас характери м’які. Таки ми всі, тому що бідні. Тому ми бідні, що такі [Текст]: до 90-річчя від дня народження Павла Глазового / Ж. В. Колоїз // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2012. - № 22-24. – С. 71-77: фото. - Бібліогр. в кінці ст.

Кореневич Л. Казка про 80- ліття Сміхослова [Текст] // Уряд. кур’єр. – 2002. – 21 верес. – С. 8.

Кухар, Л. А. Старійшина українського гумору [Текст]: до 80-річчя від дня народження П. П. Глазового (1922) / Л. А. Кухар // Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2002. – 3-й кв. – С. 63-67: портр. – Бібліогр.: 28 назв.

Матвійчук, Лілія. Павло Глазовий. Гумористичні твори. Цикл уроків [Текст] / Лілія Матвійчук // Українська мова та література. – 2015. – № 7-8 (квітень). – С. 18-24.

Павлів І. Життєствердний сміх Павла Глазового [Текст]: урок позакласного читання у 6 класі / І. Павлів // Дивослово. - 2012. - N 4. - С. 25-27.

Павлів, Ірина. Уроки з української літератури для 6 класу: конспекти уроків (II семестр, 2-га частина) / І. Павлів // Бібліотечка "Дивослова". – 2014. - № 10. – С. 2-41.

Павло Глазовий. Слово як зброя [Текст]: 95 років від дня народження (1922 - 2004) // Шкільний світ. – 2016. – N 24. – С. 21-24.

Перший лауреат літературної премії ім. Петра Сагайдачного [Текст] // Літ. Україна. – 1996. – 24 жовт. – С. 2.

Парфьонов Л. Усмішки Глазового [Текст]: [про конкурс виконавців гумору та сатири, присвячений відомому гумористові] / Л. Парфьонов // Українська культура. - 2008. - N12. - C. 37.

Радченко, Наталія. Ознайомлення з римою. Павло Глазовий "Як Сергійко вчив клоуна Бобу складати вірші" [Текст]: Читання. 2 клас. / Наталія Радченко // Початкова освіта. – 2005. - № 6: Вкладка. – С. 1-2.

Решетняк Н. В. Про гумор: всерйоз і жартома / Н. В. Решетняк // Позакласний час. - 2010. - №3. - С. 32-36.

Рига В. Чарівники сміху: Усний журнал (Г.Бойко, П.Глазовий, С.Олійник, Є.Бандуренко, А.Гарматюк) / В. Рига // Шкільний Світ. - 2007. - № 10. - С. 4-8.

Сом М. Хто не любить Глазового? [Текст]: до 90-річчя від дня народження письменника / М. Сом // Літературна Україна. – 2012. – 6 вересня. – С. 1, 11.

Ресурси Інтернет

Глазовий Павло Прокопович [Електронний ресурс] // Вікіпедія: вільна енцикл. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/%C3%EB%E0%E7%EE%E2%E8%E9_%CF%E0%E2%EB%EE_%CF%F0%EE%EA%EE%EF%EE%E2%E8%F7. – Назва з екрана. – (Дата звернення 05.07.2017).

Глазовий Павло Прокопович: біографія [Електронний ресурс] // People: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://www.people.su/ua/28462. – Назва з екрана. – (Дата звернення 05.07.2017).

Глазовий Павло [Електронний ресурс] // Українська література: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://www.ukrlit.vn.ua/biography/glazoviy1.html. – Назва з екрана. – (Дата звернення 05.07.2017).

Глазовий П. Мова і Язик [Електронний ресурс] / П. Глазовий; читає А. Паламаренко // YouTubeua: сайт. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=cv1JhQJcCGg. – Дата публікації: 16.10.2014. – Дата перегляду: 05.07.2017.

Гуморист Павло Глазовий [Електронний рескрс] // Великі Українці: веб-сайт. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://velykiukrainci.livejournal.com/41479.html. – Назва з екрана. – (Дата звернення 05.07.2017).

Євтушенко В. Хто такий Павло Глазовий? [Електронний ресурс] // Письменницький портал Пилипа Юрика: веб-сайт. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://pilipyurik.com/index.php?option=com_content&view=article&id=581:2013-08-22-14-04-57&catid=52:2009-05-25-08-45-40&Itemid=77. – Назва з екрана. – (Дата звернення 05.07.2017).

Кушнір Л. Велетень сміху [Електронний ресурс] // Україна молода: сайт. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://www.umoloda.kiev.ua/number/2132/169/75966/. – Назва з екрана. – (Дата звернення 05.07.2017).

Павло Глазовий [Електронний ресурс] // Сміхологія, Павла Глазового: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://www.glazovoj.ru/. – Назва з екрана. – (Дата звернення 05.07.2017).

Павло Глазовий. Гумористика. Про таке та інше: аудіо книга // YouTubeua: сайт. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=QSGWLzKFjGo. – Дата публікації: 12.09.2014. – Дата перегляду: 05.07.2017.

Павло Глазовий – спорто-мотожарти [Електронний ресурс] // Гумор: сайт. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://www.gymor.com.ua/gymor/istorii/pavlo_glazovuy/glazovuy25.html. – Назва з екрана. – (Дата звернення 05.07.2017).

Павло Глазовий [Електронний ресурс] // Українські пісні: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://www.pisni.org.ua/persons/1425.html. – Назва з екрана. – (Дата звернення 05.07.2017).

Сміхотворець Павло Глазовий // YouTubeua: сайт. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=HEvUOZoJy-U. – Дата публікації: 26.07.2016. – Дата перегляду: 05.07.2017.

Шкуратенко Ю. Світоглядні позиції Павла Глазового [Електронний ресурс] // Інститут філософії КНУ ім. Тараса Шевченка: сайт. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://philology.knu.ua/files/library/lit_st/39-2/67.pdf. – Назва з екрана. – (Дата звернення 05.07.2017).