Загальні відомості

        Вишня звичайна (Prunus cerasus) – листопадне дерево родини рожевих (Rosaceae). Один з найрозповсюджених і популярних видів плодових рослин. Невибаглива до грунтово-кліматичних умов. Дерево або кущ висотою 1,5-10 метрів. Ми звикли бачити вишню маленькою виточненою красунею у саду. Але не всі вишні такі. Деякі з них живуть не одну сотню років та досягають значних габаритів. Так в Англії є дерево заввишки в 13 метрів. А це приблизно висота п’ятиповерхового будинку! В дикій природі вишні не зустрічається. Листки черешкові, широко-еліптичні, загострені, темно-зелені зверху, знизу світліші, досягають 8 см завдовжки.

        Квітки білого кольору, зібрані в суцвіття по 2-3 квітки. Чашолистків та пелюстків – по п’ять, тичинок – 15–20, маточка – одна.

        Плід – кисло-солодкий, куляста кістянка, до 1 см в діаметрі. Цвіте з квітня до початку травня, плодоносить з другої половини червня. Квітує і плодоносить вишня на 2-4 рік. Тривалість життя вишні складає 15-30 років. Вишневі дерева – справжні чемпіони з морозостійкості. Їх можна зустріти навіть в дикій природі Гімалаїв. У світі налічується понад 60 видів вишневих дерев. Але не всі плоди їстівні! Звичні ж для нас плоди ростуть на дереві, яке називається «Вишня кисла». Хоча, насправді, плоди не кислі.

        Найвідоміший з давніх пір вид вишні – черешня, або вишня пташина. Як вважають, черешня була відома вже за 8000 років до н. е. в Анатолії і в Європі – на території сучасних Данії і Швейцарії (жителям пальових будівель). Стверджують, ніби ассірійський цар Саргон II (722-705 рр. до н. Е.) любив солодкий аромат квітучої вишні. За свідченням Геродота, що жив в V столітті до н. е., вишневі дерева на зиму вкривали товстим войлоком. З їх плодів готували густий сироп, який пили, розбавляючи водою, або вживали для поліпшення смаку печива. Є підстави думати, що перші вишні з Малої Азії привіз в Рим після походу проти Мітрідата (74 р. до н.е.) полководець і рабовласник Лукулл.

        Плодова вишня поширена в країнах Азії, Європи і на Півночі США. На сьогодні відомо 1500 сортів вишні і з кожним роком кількість їх росте. Одне дерево дає за сезон біля семи тисяч плодів. Найбільшу кількість вишень вирощують в Туреччині та Ірані.

        Вишня звичайна – цінна харчова, медоносна та технічна культура. Плоди вишні вживають свіжими. З вишень роблять також смачний вишневий сік, варять компоти, варення та джеми, готують плодове вино і лікери, вишневі морси і наливки. Свіжі і консервовані вишні використовують при виготовленні кондитерських виробів – в якості інгредієнта і для прикраси тортів і тістечок. Свіже листя вишневого дерева іноді додають в маринад при консервації овочів. Плоди, листя, камедь, насіння – використовують в народній медицині. З деревини виготовляють меблі.

        Плоди вишні багаті на вітаміни Е, С, РР, всього ряду вітамінів групи В, включаючи В9 (фолієву кислоту), каротин. Також містять фруктозу і глюкозу, пектин, кумарин, антоціаніди і інші речовини. З елементів: мідь, калій, кальцій, магній, натрій, фосфор, йод, залізо, цинк, марганець, фтор, хром, молібден, бор, ванадій, кобальт, нікель, залізо та ін. До складу входять органічні кислоти: лимонна, яблучна, янтарна, саліцилова. Їх поєднання забезпечує профілактику і лікування недокрів’я, артрозів, захворювання нирок, укріплює кровоносні судини, знижує згортання крові, очищає організм від шлаків. Ефективна вишня при деяких захворюваннях нервової системи. Споживання вишень перед сном сприяє засинанню. У народній медицині широко використовуються відвари на молоці при артрозах, інфекційної жовтяниці. Міцні відвари вишень народні цілителі використовували як протисудомний засіб при епілепсії. Безпечно з’їдати не більше 400 грамів вишні на добу.