Загальні відомості

        Цитрон (Citrus medica) – вид вічнозелених рослин роду цитрус родини рутових. Інша назва «цедрат». У Китаї його називають «фу шоу», тобто «рука Будди». Один з Трьох благословенних плодів поряд з персиком і гранатом.

        Слово «цитрон» в тому чи іншому контексті напевно чув кожен. Фармацевти активно використовують його в назвах всіляких протизастудних препаратів, кондитери випускають льодяники під назвою «Цитрон», а винороби цінують цитронові нотки в білих винах... Але на запитання, що ж таке цитрон, рідко хто дасть правильну відповідь. Справа в тому, що цей старовинний, може бути, найстаріший на землі вид цитрусів використовується виключно для приготування цукатів і практично ніде не вирощується в промислових масштабах, зустріти його можна в ботанічних колекціях. Справжні цитрони ніде не продаються, крім Ізраїлю, та й то в рідкісні передсвяткові дні. У наших магазинах можна знайти лише близьких родичів цього великоплідного цитруса – грейпфрута та помело. Але плоди справжніх цитронів, як правило, в рази більші за найбільше помело.

Загальна характеристика

        Це кущ або дерево 3 м заввишки. Має найбільші з усіх цитрусових плоди з шишкуватою горбистою поверхнею (народна назва «шишкан»). Їх довжина становить 12-40 см, діаметр 8-28 см. Форма плодів довгаста, нагадує гроно бананів, поверхня ребриста, шкірка товста (2,5-5 см), жовта наче лимон, іноді помаранчевого кольору з кислою або кисло-солодкою, трохи гіркуватою малосоковитою м'якоттю. Плоди містять багато насіння, на кінчику є невеликий сосочок. Зазвичай плоди важать ≈ 500 грамів, але іноді бувають і більш 1 кг. Сік кислуватий, дуже ароматний. Шкірочка середньої товщини, гладенька, злегка горбиста, дуже товста і ароматна.

        Цитрон Рука Будди. Той, хто одного разу побачив цю рослину, не забуде її ніколи. Уявіть собі невеликий кущ, обвішаний надутими гумовими рукавичками або пучками молодої моркви, які при найближчому спогляданні виявляються цитрусовими плодами лимонного або апельсинового кольору, кожна часточка яких захищена окремим чохлом цедри, а все разом це нагадує людську руку. Буддисти всього світу дуже поважають цю рослину і покладають її ароматні кисті (плоди всіх сортів цитрона неймовірно запашні) до вівтаря як квітки і фіміам одночасно. З ботанічної точки зору Рука Будди – це не сорт цитрона, а особливий тип плодоношення. Бувають помаранчеві і блідо-жовті екземпляри з дрібними «ручками» або величезними «лаписьками». При цьому самі кисті можуть бути з розчепіреними пальцями або зімкнутими в кулак. Причому всі ці ознаки залежать від агротехніки і передаються при вегетативному розмноженні. Ну а найголовніший факт, який вказує на те, що Рука Будди – це не сорт, а сортотип, дві його іпостасі: одна – з білими квітками і цукрово-солодкими плодами, інша – з інтенсивно-рожевими квітками і кислими плодами.

Цитрончики, цитрони і цитрониська

       Всі справжні цитрони (а їх близько 20 сортів) – досить давні садові форми (сучасники Колізею). Їх зображення зустрічаються на стінах римських вілл, лазень. Зазвичай назви у історичних цитронів подвійні: одна – вказує на місцевість зростання рослини, інша – каже про якість або призначення його плоду. Наприклад, сицилійський цитрон називають одночасно цедро сициліано і цедро монстрозо (що означає жахливий); цитрон корсиканський – цитроном комерційним, а цитрон з садів герцогів Орсіні – цитроном кондитерським. У різних кінцях світу з'явилися відгалуження цитронів, які іноді виділяють в окремі гібридні види. Саме до них відносяться китайські і ізраїльські помело і карибські грейпфрути, італійські лімонимедики (або, як їх називають італійці, «чедратто», тобто цитрончики). Ці рослини успадкували від цитронів гігантизм плодів, холодостійкість, але позбулися головного недоліку предків – надзвичайної чутливості коренів до застійної вогкості. Як найдавніші з європейських, а, може бути, і азіатських цитрусів, при насіннєвому розмноженні цитрони легко адаптуються до різних умов зростання. Але при цьому вони втрачають сортові особливості і змушують занадто довго чекати цвітіння і плодоношення (крім помело і грейпфрутів, які іноді зацвітають і в однорічному віці.

        У Китаї цитрон часто зберігають у домі як талісман. Вважають, що він приносить удачу, щастя і довгі роки життя.

          Цитрон має чудовий аромат, тому використовується для виготовлення парфумів.

          У свіжому вигляді шкірка цитрону йде в їжу як ароматна приправа до різних страв, особливо до круп'яних. З неї також варять варення, мармелад, цукати, готують маринади.

        З листя, квіток і кірки плодів отримують цінну ефірну олію, що використовується в лікувальних цілях. Звідси ботанічне ім'я цієї рослини «цитрус медика», тобто цілюща, лікувальна.

        Зацукровану цедру сушать на сонці або консервують для подальшого використання в кондитерських виробах – фруктових кексах, булочках, цукерках, драже і льодяниках. Інший метод збереження цедри – вакуумна сушка з подальшим відновленням при додаванні води. Правда в цьому випадку аромат цитрона дещо слабшає, і в сироп для варіння цукатів додають листя лимонів і апельсинів.

          Цукати з цитронів є найпопулярнішими у Великій Британії, їх використовують у різдвяній випічці.

          У Франції дистилятом з цитронів, «цитроновою водою», ароматизують лікери та вермути.

          В Іспанії сироп з цедри використовують для ароматизації медичних препаратів.

          В Індії цитрони солять і квасять.

       В Індонезії з ними готують рис. Якщо культурний сорт достатньо соковитий, сік використовують для приготування напоїв та десертів.

          У Гватемалі сік цитронів використовується як приправа для газованих безалкогольних напоїв.

          У Малайзії сік цитрона – замість соку імпортних дорогих лимонів.