Загальні відомості

        Лимон належить до родини Рутові (Rutaceae L.) підродини Помаранцеві (Citrus aurantium L.) і роду Цитрус (Citrus L.). Лимон (Citrus Limon L.) – багаторічне невелике плодове дерево. Висота рослини залежно від сорту коливається в межах від 2-3 до 8 м у висоту. Плоди залежно від сорту мають різну форму та вагу. Листки подовженояйцеподібні, шкірясті, світло-зелені. Квітки крупні, поодинокі або парні, мають багато тичинок [2]. Численні сорти лимона в культурі поділяються на дві групи – деревовидні (високорослі – висотою до 6 м – дерева, плоди утворюються в середині крони) та кущові (невеликі до 3-4 м у висоту, плоди на яких утворюються на кінцях гілок) [16]. Для лимона характерна така біологічна особливість, як ремонтантність, тобто здатність до квітування декілька разів на рік. Основні цвітіння відбуваються навесні і восени, але в більшості випадків рослина квітує періодично впродовж усього року.

        Квітки з’являються в пазухах листя поодиноко або парами, утворюючи на кінцях гілок суцвіття. Пелюстки білі, невиразно-овальні, зазвичай дуже відігнуті назад. Бутони, як і зовнішній бік пелюсток, мають фіолетове забарвлення різної інтенсивності. Чашечка спаяно-листкова, з ледве помітною рубчастістю. Тичинок 20–30. В окремих сортах квітки з’являються цілий рік. Ці якості лимон зберігає і при контейнерно-кадковій культурі. Оптимальною температурою для квітування, яке в середньому триває 7-14 діб є 14-17 °C [12]. У сприятливих умовах середовища рослина розвивається, квітне і плодоносить впродовж року. Одночасно на рослині можуть бути ростові пагони, плоди, 222 бутони, квітки і зав’язі. Для оптимального росту і розвитку пагонів необхідний вегетаційний період 200-220 діб при середньодобовій температурі 17-18 °C. Рослина має чотири етапи росту: Перший етап (40-45 діб) – кінець квітня, травень. У цей час пагони ростуть по всій кроні. Довжина приросту досягає 5-15 см. Другий етап росту є коротким (15-25 діб) – друга половина липня. Довжина приросту коливається від 10 до 30 см, бокові пагони утворюються із пазушних бруньок, а інтенсивність їх росту залежить від вологості повітря і ґрунту. Третій етап росту (25-40 діб) проходить у другій половині серпня – першій половині вересня. Спочатку відрізняється слабким ростом, а потім відростання підсилюється. Довжина пагонів, у середньому, становить 9 см. Четвертий етап росту починається з другої половини вересня і продовжується майже до кінця грудня. Ріст пагонів у довжину може бути перерваним при низьких температурах, при цьому довжина приросту коливається від 5 до 17 см [3]. Листки еліптичної форми. Однорічні листки мають світло-зелене забарвлення, а старші 1-2 річного віку темно-зеленого кольору. Молоді листки є органом дихання, а старші – сховищем поживних речовин для коріння, пагонів та плодів. Життєдіяльність листків триває впродовж 2-3 років. Потім відбувається заміна на новий приріст [11]. Лимон – теплолюбна рослина із всіх цитрусових культур та є найбільш чутливою до морозів. Квітки, бутони та зав’язі гинуть при температурі -1…-1,5°C, зрілі плоди при -1,5…-2,8°C, листки при температурі нижче -4°C; обмерзання молодих пагонів спостерігається при температурі -4-6°C, товсті пагони сильно обмерзають при температурі нижче -6…-8°C; при температурі нижче -8°C рослина гине [14]. Лимон світлолюбний, при недостатній кількості освітлення рослини починають погано рости, квітувати та плодоносити. Однак, слід зазначити, що лимон володіє гарною тіньовитривалістю, що дозволяє культивувати його в траншеях та кімнатних умовах [17]. Також лимони є дуже вологолюбними рослинами. Оптимальна вологість ґрунту в період вегетації має становити близько 60 %; найбільшу кількість вологи потребує під час бутонізації, цвітіння і формування зав’язі [10]. Коренева система мичкувата, і не заглиблюється глибоко в ґрунт. В контейнерах і кадках вона, як правило, розташовується по краях. При таких умовах вирощування через два-три роки спостерігається загущення коренів, що має поганий вплив на стан рослини. Тому періодично необхідно робити пересаджування рослини до більших за розміром контейнерів та кадок [19]. Плід – багатогніздова ягода, еліпсоподібної або яйцеподібної форми, з середньою масою від 40 до 100 г, довжиною 6-7 см і діаметром 5-6 см, шкірка плода товста або тонка, залежно від сорту, лимонно-жовтого кольору, гладенька або опукла з маслянистими залозами. М’якоть плода складається з 8-12 частинок, дуже кисла, має зеленкуватий світло-жовтий колір, дрібнозерниста. Насіння крупне, овальне, світле, гладеньке із слабко помітним зеленкуватим зародком. У плоді міститься близько 20 і більше насінин [15]. 223 Успіх вирощування лимонів багато в чому залежить від ґрунтовокліматичних умов. Це рослини субтропічного клімату, які є дуже вимогливими до складу ґрунту. Найкращими для вирощування є пухкі, розсипчасті, багаті гумусом, водопроникні ґрунти. В якості підживлення для рослин використовують органічні та мінеральні добрива, які забезпечені необхідними хімічними елементами для забезпечення життєдіяльності рослин. Непридатними вважаються змиті, важкі, надмірно вологі, засолені та дуже лужні ґрунти.

        «Коли життя «підсуне» вам лимон, зробіть з нього лимонад», – якось порадив Дейл Карнегі. Чудова порада, та й напій вітамінний. Однак лимон – це ще той фрукт! Про використання лимона в кулінарії знають всі. А ще він екологічний засіб для виведення плям та відбілювання тканин, особливо якщо у вас алергія на хімічні засоби. Фарфорові вази та статуетки, вимиті холодною водою з додаванням лимонного соку, блищатимуть, наче нові. Крани в ванній і на кухні засяють, якщо ви почистите їх цедрою лимона, а потім вимиєте мильним розчином і насухо витрете. Потріть металічну каструлю шкіркою лимона, на якій залишився м’якуш, сполосніть її водою – вона теж засяє. Якщо лимон тримати разом з іншими фруктами, вони дов­ше залишатимуться свіжими. Декілька дольок лимону поглинуть запахи у холодильнику, мікрохвильовій печі, позбавлять запаху руки господині після чищення риби, цибулі. А на додаток – справжнє джерело енергії!

        Мешкає в нашій державі цікава людина – інженер за освітою, за покликом – селекціонер Анатолій Патій, який збирає декілька врожаїв цитрусових на рік. У 70-ті роки він працював робітником у Нікітському ботанічному саду в Криму, згодом разом з ученими займався селекцією сортів для нашого клімату. Результат – лимон сорту «Київський», плоди якого сягають до 1,5 кг! 36 років вирощує Анатолій Васильович під Києвом тропічні та субтропічні рослини, адаптує їх до звичайних міських квартир і радить: найпростіше почати саме з лимона. Його сорт «Київський» – спеціально для квартир. Рослина не лише дає цілющі плоди, але й наповнює помешкання фітонцидами, що знищують хвороботворні організми у повітрі.