Загальні відомості

        Карамболь (Averrhoa carambola) – дерево сімейства кисличних (Oxalidaceae), в дикому вигляді зустрічається в Індонезії, Малайзії, Індії, Бангладеш, Філіппінах і Шрі-Ланці. Зростає в тропіках і субтропіках, піднімаючись до висот в 1200 м над рівнем моря. Потребує підвищеної вологості (понад 1800 мм / м²).

        Карамболь розвивається повільно, виростаючи в вічнозелене дерево висотою до 10 м. Густа крона з єдиним або безліччю стовбурів шелестить величезним непарноперистим листям. Ширина крони дерева досягає 6,0-7,6 м. Рослина досить капризно і вимогливо до умов навколишнього середовища. Будучи уродженцем тропіків, воно вимагає максимальної освітленості, болісно переносить зниження температури нижче + 18℃С, не виносить сильних вітрів, вимагає добре дренованим грунту при високій вологості з pH нижче 7, не рахуючи обов’язкового вмісту ряду мікроелементів в грунті і щорічного триразового внесення добрив, і швидко реагує на «побутові умови», висловлюючи своє незадоволення збиранням листя.

        Оптимальний температурний режим для росту – +20 +35℃, при температурі нижче +18℃ ріст припиняється. При температурі -1-0℃ молоде листя відмирають, при зниженні температури до -4-6℃ дерево отримує значне обмороження, включаючи стовбурові частина.

        Висаджують деревце в не затінює місце, забезпечуючи постійний доступ сонячних променів, на відстані 7,5-9,0 м від інших дерев і будівель. Тісна розміщення заважає нормальному розвитку дерева і затінює сусідні дерева. Середина листяного шатра на висоті 1-2,1 м – це основна плодоносна зона дорослого дерева, тому нижні гілки ніколи не підрізають.

        Карамболь не переносить постійних вітрів. Листя в таких умовах коричневіють, деформуються і обпадають, відмирає ствол.

        Деревина карамболи біла, мелкослойная, середньої твердості, з роками вона червоніє. Використовується для виробництва меблів і дерев’яних конструкцій.

        Непарноперисті листя рослини м’які, гладкі зверху і опушені знизу. Лист довжиною 15-40 см складається з 2-5 пар супротивних овальних листочків довжиною 1-9 см і шириною 1-4 см з верхівковим листком на кінці черешка. Карамболь збирає листя після заходу сонця, а в денний час сигналізує таким чином про будь-яких несприятливих умовах. Такі руху рослин називаються ніктінастіямі, вони викликані зміною освітленості і температури, що спостерігається при настанні вечора. Дерево в природі починає цвісти на 3-4-й рік після посадки.

        Цілорічне цвітіння зробило карамболь декоративною рослиною, при цьому інтенсивність цвітіння різна протягом року. Дрібні тендітні ароматні бузково-рожеві квіти з червоними прожилками на червоних ніжках зібрані в невеликі волоті, які кріпляться в пазухах листків на молодих пагонах або більш товстих гілках без листя. Квіточки розміром 0,6-1,0 см в діаметрі мають по 5 пелюсток і чашолистків. Квітки їстівні, мають кислуватий смак, і на о. Ява їх додають у салати.

        Дерево є прекрасним медоносом. Одні сорти є самозапилюватися, інші вимагають обов’язкового перехресного запилення. Деякі сорти, інтенсивно квітучі короткий час, вимагають для отримання хорошого врожаю перехресного запилення з сортами, квітучими протягом тривалого терміну. Такі сорти, як Fwang Tung, Golden Star, Arkin, дають хороший урожай при посадці щільними групами з урахуванням необхідності перехресного запилення.

        Незважаючи на те, що в характеристиках рослини значиться цілорічне цвітіння, з якого мало б випливати цілорічне плодоношення, природа завжди вносить свої корективи в настільки марнотратні плани. Насправді, сезон плодоносіння залежить від умов навколишнього середовища і догляду. При грамотному застосуванні агротехніки дерево може давати навіть 3 врожаї на рік.

        Найчастіше використовують такі способи обрізки: вкорочують тонкі молоді гілочки до 30-45 см, або звільняють від всіх бічних пагонів гілка побільше, або зрізають латеральні листя, залишаючи підставу черешків розміром близько 1 см.

        У природі дерево починає плодоносити на 3-4-й рік, на плантаціях цей термін скорочують за допомогою щеплень і обрізання до 2 і навіть до 1,5 років.

        Врожаї протягом перших двох-трьох років бувають невеликі: від 4,5 до 18 кг плодів на рік. Доросле дерево 5-6 років може давати від 45 до 110 кг, в ідеальних умовах урожай дорослого дерева віком 7-12 років доходить до 115-160 кг в рік.

        Плоди овальної форми від 5 до 15 см в довжину при діаметрі 5-6 см і глибині ребер близько 2 см. Середня вага плоду - 70-130 м Зазвичай п’ять поздовжніх гребенів утворюють «зоряну» структуру поперечних зрізів, але кількість гребенів, які формують промені зірки, іноді може варіювати від 4 до 8.

        Плід покритий тонкою напівпрозорою гладкою шкіркою з восковим нальотом, яка при дозріванні набуває кольору від блідо-жовтого до темно-жовтого.

        Колір зрілих плодів – від жовтого до помаранчевого і бежевого. Тонка вощена мембрана покриває плід з ніжною м’якоттю. Забарвлення плоду є однією з характеристик сорту. М’якоть плоду соковита, хрустка з можливим смаком яблук, огірка, сливи, винограду, аґрусу і хвої. Кожен сорт відрізняється власним смаком, акцентує ту чи іншу ноту або їх поєднання.

        Плоди не вимагають додаткової обробки перед вживанням. У зрілих плодів перед подачею на стіл зрізають торці і підсохлі ребра гребенів.

        Розмножують карамболь насінням і щепленням. Плід містить до 10-12 світло-коричневих насіниня розміром близько 1 см (0,7-1,2 см), сплюснених в довжину і схожих за формою з динним насінням. Кожне насіння знаходиться в желатинової осередку в м’якоті тіла плода, недалеко від центральної осі. Насіння для посадки беруть зі свіжих стиглих плодів, дозрів на дереві. Зберігати насіння не можна, тому що протягом декількох діб вони втрачають схожість.

        Через 2-3 тижні (іноді після закінчення 8 тижнів) після посадки з’являються сходи. Сіянці висотою 6-8 см добре переносять пересадку. Вирощені з насіння рослини можуть втрачати характеристики сорту. Тому більш поширене розмноження щепленням, яке гарантуватиме збереження властивостей материнської рослини. Крім того, щеплені деревця мають більш компактну крону.

        Українці познайомилися з «зоряним» фруктом зовсім недавно – в кінці XX століття. В Україну плоди поставляють з Ізраїлю, Бразилії і Таїланду.