2011 рік

Забіляста Лідія Леонідівна, артистка – за вокальні партії в оперних виставах та концертні програми
2005-2010 років. Оперна та концертно-камерна співачка (сопрано).

        Лідія Забіляста народилася 8 вересня 1953 року в селі Олено-Косогорівка на Кіровоградщині. У родині співали всі, тож пісня для Лідії Леонідівни стала другою мовою, а згодом і покликанням. Маленьку Ліду за її кришталево-чистий голосочок усі доброзичливо-великодушно називали «артисткою»...

        У 1969 році Лідія закінчила восьмирічну школу в рідному селі і вступила до Кіровоградського музичного училища на диригентсько-хорове відділення. А в 1973 р. стала солісткою Київського камерного хору Віктора Іконника. Через рік Л. Забіляста вступає до Київської консерваторії (клас народної артистки України Зої Христич). Після закінчення навчання дівчина, дізнавшись про створення в Києві камерного хору, вирішила спробувати сили передусім там. Прослуховування пройшло успішно, і перед нею вперше у всій глибині відкрився світ музики. До її репертуару ввійшли геніальні твори Й.-С. Баха, В.-А. Моцарта, Дж. Верді, Г. Гайдна, А. Вівальді, А. Веделя й Д. Бортнянського, Б. Лятошинського, Л. Ревуцького, А. Штогаренка...

        У 1978 році Забіляста бере участь у III Республіканському фестивалі «Молоді голоси», за що отримує звання лауреата. Незабаром вона стала й лауреатом Республіканського конкурсу ім. М. Лисенка (І премія).

        1979 рік приніс співачці титул лауреата IX Всесоюзного конкурсу вокалістів ім. М. Глінки (ІІ премія). Цього ж року Лідії Забілястій присвоєно звання заслуженої артистки України.

        30 грудня 1979 року Л. Забіляста дебютувала в Київському державному академічному оперному театрі імені Т. Г. Шевченка (нині – Національна Опера України) в партії Оксани в опері С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм».

        У 1980-1981 рр. співачка стажувалася в Міланському театрі «Ла Скала».

        Незабутніми стали уроки італійської знаменитості Джульєтти Сіміонато, її відомих, авторитетних колег-педагогів, співаків, диригентів. Незабаром Лідія Леонідівна отримує Першу премію та Золоту медаль на VII Міжнародному конкурсі імені П. І. Чайковського (1982 рік). За унікальний талант і самовіддану працю держава відзначила Лідію Забілясту високими нагородами:

             1985 рік – звання народної артистки України;

             2003 рік – орден княгині Ольги;

        2011 рік – лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка у номінації «концертно-виконавче мистецтво».

        Творчий доробок співачки налічує 30 провідних партій, виконаних у Національній опері України. Крім того, Лідія Забіляста озвучила та зіграла роль Ганни у художньому фільмі «Спокута» за мотивами опери М. Вериківського «Наймичка». Співачка відома і як камерна виконавиця, у репертуарі якої перлини світової класики, національна класична та сучасна музика, рідко виконувані мініатюри. До речі, вокальний цикл Таривердієва «Акварелі» на вірші середньовічних японських поетів записаний лише у її виконанні. Цей цикл увійшов до компакт-диску «У полоні музики». А українські народні пісні можна почути на аудіокасеті «Лідія Забіляста. Зачарована піснею». Чарівний голос Л. Забілястої звучав у концертних залах України та світу. Серед них: капела ім. М. Глінки, філармонія (Санкт-Петербург), Великий театр, Кремлівський палац, Бетховенська зала, Зала інституту ім. Гнесіних, Велика зала консерваторії, колонна зала Будинку спілок, музей ім. П. Чайковського (Москва), Домський собор (Рига).

        Іван Гамкало зазначав: «Лідія Забіляста має не лише красивий голос, а й вельми шляхетну ма­неру співу, виразне фразування. Вокальна школа України широко відома, але далеко не всі досягли такої краси співу, як Лідія Забіляста.»

        В репертуарі Лідії Леонідівни понад 20 оперних партій, серед яких: Оксана («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Наталка («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Маргарита («Фауст» Ш. Гуно), Недда («Пая­ци» Р. Леонкавалло), Чіо-Чіо-сан, Турандот («Мадам баттерфляй», «Турандот» Дж. Пуччіні); партії сопрано у концертах Д. Бортнянського, Дж. Верді, В.-А. Моцарта, А. Вівальді; романси П. Чайковського, М. Глінки, С. Рахманінова, Ф. Ліста, Ф. Шопена, В. Косенка, Я. Степового, М. Лисенка та інші. Виконала головну роль у музичному фільмі «Спокута» за поемою «Наймичка». Виступала у концертних залах Петербурзької філармонії (Велика зала ім. Д. Шостаковича), Московського Большого театру, Кремлівського палацу, Ризького Домського собору, у концертних залах різних міст України. За кордоном – в Австралії, Південній та Північній Америці, по всій Європі, Канаді, Японії, в Сінгапурі. Працювала з іменитими диригентами: С. Турчаком, В. Кожухарем, О. Рябовим, І. Блажковим, В. Федосєєвим, С. Сондецкісом.

        Народні пісні і романси, що посідають у творчості співачки особливе місце і значення, є невіжємною частин6ою її біографії і доносить вона їх до слухача як ментальний код свого народу.

Дізнатися більше:

Про автора

Забіляста Лідія Леонідівна / За ред. А. В. Кудрицького // Мистецтво України: Біографічний довідник. – К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. – С. 246.

Кагарлицький М. У чарах її мистецтва: Лідія Забіляста / М. Кагарлицький // Урядовий курєр. – 2003. – № 166, 6 вересня. – С. 8-9.

Шевченківські лауреати 1962-2012: енциклопедичний довідник / авт.-упоряд. М. Лабінський; вст. сл. Б. Олійника. –
3-є вид., змін. і доповн. – К.: Криниця, 2012. – 864 с.

Яновська Людмила. Українська кров візьме гору: країна вітає нових лауреатів Шевченківської премії / Людмила Яновська // Урядовий курєр. – 2011. – 12 лютого. – С. 1, 9.

Скачати:
DOCX / PDF