Вітаємо!

        Купало – у дохристиянських віруваннях – бог родючості, врожайного літа, зелених плодів, зцілющих трав, добробуту, радості, згоди та любові; міфологічний персонаж у слов’ян, пов’язаний з обрядом купання в ніч з 23 на 24 червня / 6 на 7 липня, також обряд і час його справляння: дівчата збирали квіти і трави, прикрашали себе ними, використовуючи для цього як обов’язкові червоні пахучі васильки, черевички, панський мак, жовтий звіробій, м’яту; із чорнобилю (забудьків) робили собі пояси у вигляді перевесел (як засіб відігнати нечисту силу, уберегтися від неї); хлопці розпалювали багаття, прикрашали гільце, яке називали подекуди йменням самого свята; молодь весело стрибала через багаття, очищаючись від злої сили; з живих квітів і зілля дівчата плели (вили) вінки, необхідними рослинами в них були канупер і дзвіночки як їхня основа (відгомін віри в чарівні приворотні властивості цих рослин); потім дівчата пускали вінки на річкове плесо, гадаючи на можливих наречених, – куди попливе вінок, туди й заміж дівчині йти, а який закрутиться на місці, то ще бути дівчині в дівках.

• Наступне запитання