Афоризми В. Винниченка

Мовчання іноді говорить більше ніж слово.

Те, чого ти боїшся... станеться не від твоєї віри, а від твого страху.

Хто в себе не вірить, тому ніхто другий не повірить.

Чого хочеш, те мусиш вважати найбільшим за все.

Політика – то злість, ненависть, нелюбов.

Святість – найслабша перепона... Святість легше всього рветься.

Невже щастя є тільки вічний, недосяжний міраж?

Терор – самовбивство для тої самої ідеї, яка його вживає.

Щастя – момент. Далі вже буденщина, пошлість.

Вiн – людина, i гримаса людства є i його гримаса, болюча i страшна.

Хто йде до великої мети, ваша величносте, той не повинен спотикатись об маленькi почуття.

Чудний наш народ – і сильний, і сумний… Мав героїв – і ніхто їх не знав… Усе життя любив волю – і все життя жив рабом…Утворив багатство пісні – і сам її не знає…

Українську історію без брому читати неможливо.

Російська демократія закінчується там, де починається українське питання…

Вірою вбивається всякий страх.

Всяка державна будова тільки тоді може бути непохитною, коли в її основу покладено не примус, а добру волю її складових частин.

Найбільша сила – в найбільшій єдності й організації.