Корінь Антоніна Михайлівна, народилась 6 серпня 1948 р. в с. Софіївці Щорського району Чернігівської області. Її покоління пізніше назвуть дітьми війни.

        Батько – Мельник Михайло Григорович, народився 08.04.1919 р. в с. Тихоновичі цього району, мав семикласну освіту і працював колгоспним бухгалтером. Мама – Ховдій Валентина Григорівна, народилась 04.06.1921 р. (в паспорті 18.07.1922 р.) мала неповну вищу освіту (7 класів у с. Савинки Корюківського р-ну, робітфак у Сосниці та Чернігівський учительський інститут, філфак, російське відділення). 45 років провчителювала у Софіївській семи-восьми-дев’ятирічці, викладала російську і українську мову, російську і українську літературу, анатомію, працю, а також у вечірній школі сільської молоді.

        Батько – ветеран Другої світової війни. Розпочалася вона для нього у Прибалтиці, де в перші місяці отримав три поранення і всі – в легені. Непритомного німецькі окупанти підібрали його з поля бою і взявши в полон, вивезли в Німеччину, де на нього чекала доля остарбайтера: працювати на бауера в одному із сіл.

        У 1953 чи 1954 р.р. війна озвалась у його прострелених легенях відкритим процесом туберкульозу легень. Прохворівши 5 років, 11.03.1959 р. батько помер у віці 39 років. Мама залишилась 38-річною вдовою з двома дітьми – мені було 10 років, братові – 4.

        Брат – Мельник Олександр Михайлович, народився 13.11.1954 р., закінчив Дніпропетровський промислово-економічний технікум і (заочно) Київський політехнічний інститут. Жив і працював директором обчислювальної станції у Чернігові. Помер 13.03.1996 р. в м. Калинівка на Вінничині, у відрядженні – інсульт. Похований у Чернігові.

        Антоніна Михайлівна закінчила у 1963 році Софіївську неповну середню школу (8 кл.). У 1963-1966 р.р. закінчила Корюківську СШ № 1 Чернігівської області (школи вже немає), здобувши там паралельно посвідчення про робітничу професію «друкаря високого друку» на поліграфічно-картонажній фабриці (фабрики також вже немає).

       У 1970 році закінчила бібліотечний факультет Харківського державного інституту культури. 36 років пропрацювала у бібліотеках України та Білорусії: Дніпропетровській обласній науковій (методист, редактор), шкільній у с. Карень Вітебської області Лепельського р-ну. З 1974 року живе з сім’єю в Кіровограді, працює у Кіровоградській обласній бібліотеці для дітей ім. Гайдара (тепер Т. Г. Шевченка) 10 років; бібліографом, зав. відділом, заст. директора, у Кіровоградській ОУНБ ім. Д. Чижевського (головний редактор і вчений секретар – 18 років). З 18.01.2011 р. молодший науковий співробітник літературно-меморіального музею І. Карпенка-Карого.

        Опікується літературно-мистецьким клубом «Євшан» (з 1998 р.) та клубом перекладачів «Сонях» (з 2012 р.), шукає та інформаційно підтримує таланти.

        Друкуватися почала в 1963 році. Вірші і статті ввійшли в колективні збірки «Кроки», «Поезія», «Як звук павутинки», «Віконце» та інші, видані у 80-90 роки.

           В 1993 році в Кіровограді у видавництві «Степ» вийшла перша книга віршів «Заворожи мене». Ось лише один із віршів цієї збірки:

«Родовід»:

                                                            Жіночого роду земля і весна,

                                                            Любов, нагорода і думка ясна.

                                                            А рід чоловічий – це молот і плуг,

                                                            і хліб і достаток, і успіх, і друг.

                                                            Середнього роду між нами – дитя,

                                                            Що вічною ниткою зшило життя.

           Член обласного літоб’єднання «Степ» (з 1981 р.) та Національної спілки письменників України (з 2002 р.). Антоніна Михайлівна все життя популяризує українську культуру, звичаї обряди нашого народу.

           «Моя родина й рід, де завжди шанувались порядність, душевна щедрість, працелюбство, пісня і книга то, мабуть, і є перше і вічне джерело натхнення». На вірші Антоніни Михайлівни написано декілька десятків пісень у співпраці з А. Фоменком, К. Шутенком, О. Поповим, П. Бровченком.

              Одна з пісень зафіксувала один з обрядів українців, що переселились на Кубань.

«Як вертались козаченьки із війни»

                                                            «Як вертались козаченьки із війни,

                                                            Зупинялись під станицею вони,

                                                            Опускали коні гриву у траву,

                                                            а загін заводив пісню бойову,

                                                            Ой про те, як воювалось на війні,

                                                            Долинала пісня в рідні курені

                                                            Паслись коні серед буйних серед трав,

                                                            разом з піснею і вечір догорав.

                                                            А на пісню в ніжнім сяєві зорі,

                                                            Вірні жони йшли і діти, й матері.

                                                            Дивувався в чистім небі молодик.

                                                            Що у кожного по глечику води.

                                                            Ні цілунків, ані потисків руки

                                                            Лиш стелили коням в ноги рушники.

                                                            Та й ставала на колінах вся рідня

                                                            Та й копита мила коням у воді

                                                             цілувала їх і чорні і руді,

                                                            Ой за те, що їхніх милих привезли,

                                                            Козаків, що перемогу здобули.

                                                            ...Хоче милому козачка щось сказать,

                                                            тільки ж очі затуманює сльоза,

                                                            стали коні та й на білі рушники,

                                                            повернулися з походу козаки.

       У 1994 році в Центрально-Українському видавництві / у співавторстві з 14-річним сином / видала книгу дитячого гумору» Веселі дрібнички із сімейної скарбнички» в кращих традиціях Корнія Чуковського. Антоніна Михайлівна – добрий друг нашої бібліотеки, адже тут пройшли роки її творчого становлення, любов до книги переросла в потребу виплеснути душу в слові.

        Зустріч з письменниками М. М. Бутенком і А. Корінь 25.09.2013 в обласній бібліотеці для дітей.

        Пропонуємо почитати вибрані твори з книг для дітей «Веселі дрібнички із сімейної скарбнички», «Чому у сойки крила голубі».

Корінизми

Критерії

        – Що сьогодні в дитсадку було найцікавіше?
        – Галушки!

Породи коней

        – Бабусю, а чому по вулиці їздять тільки домашні коні? Де ж інші породи?
        – А які ти ще знаєш?
        – Пасучі…

Змагання

Рано женитись

Погано їсть

Перейменуємо?

Алфавіт

        – Мамо, я вже алфавіт вивчив! Хочеш розкажу? Слухай: А, Б, В, Г, і те де, як ти любиш казати, а далі сама знаєш!

Ото собака!

Загадка

                                                            Хто піжаму приховав?

                                                            Капці хто порозкидав?

                                                            Пізно ліг і пізно встав,

                                                            І книжки в рюкзак не склав?

                                                            Хто сольфеджіо не вчив,

                                                            Але ноги – промочив?

                                                            Хто із вас мої хороші

                                                            Загубив щоденник, гроші?

                                                            Це кого щовечір лають

                                                            і мультфільми не вмикають?

                                                            Хто це – Льоша чи Серьожа,

                                                            А чи сонний розгубльоша?

                                                            Ні у нас таких нема,

                                                            Син не тратить час дарма.

                                                            А хто вічно все шукає,

                                                            Той загадку відгадає.

Чому у Сойки крила голубі?

                                                            Відпочиває сойка на вербі.

                                                            Дивлюсь, а в неї крила – голубі.

                                                            Ви бачили коли такі дива?

                                                            Відподиву я всі забув слова.

                                                            А вітер, мабуть, їй думки приніс,

                                                            Бо враз знялась і полетіла ввись.

                                                            І раптом – чуєте? – співа мені згори:

                                                            Фарбую крила в синяву хмарин.

Пропонуємо почитати:

Твори:

Корінь А. Веселі дрібнички із сімейної скарбнички: проза / А. Корінь. – Кіровоград: Центрально-Українське вид-во, 1994. – 53 с.

Корінь А. Віку мого день: наївні вірші / А. М. Корінь. – Кіровоград: Степ, 2000. – 339 с.

Корінь А. Заворожи мене Літопис любові: поезії: Кіровоград. – Степ. – 53 с.

Корінь А. За руки-по райдузі (Синусоїда кохання): вибрана інтимна лірика / А. М. Корінь. – Кіровоград: КОД, 2008. – 134 с.

Корінь А. Монолог метелика: лірична азбука життя / А. М. Корінь; вступне слово В. Яремчука.– Кіровоград: ПВЦ «Мавік», 2007.– 140 с.

Корінь А. Як стати другом?: вірші, усмішки, пісні, казки / А. М. Корінь.– Кіровоград: СПД ФО Лисенко В. Ф., 2010.– 44 с.

Корінь А. Сім нот мінору: поезії. – Кіровоград: ПВЦ «Мавік», 2000. – 23 с.

Корінь А. Чому у сойки крила голубі: вірші / А. Корінь. – Кіровоград: ПВЦ «Мавік», 2003. – 15 с.: іл.

Корінь А. М. Як Данусь у Трускавці «козакував»: вірші/ А. М. Корінь. – Кіровоград-Дрогобич, 2012. – 2012 с.

Публікації

Корінь А. А творчість Валерія живе // Кіровоградська правда. – 2000. – 27 червня. – С. 3.

Корінь А. В моєму селі вже немає села/ А. Корінь // Народне слово. – 2011. – 13 січня. – С. 5.

Корінь А. Вечірні тіні: вірш // Кіровоградська правда. – 1990. – 30 жовтня. – С. 3.

Корінь А. Вишивала мама пісню: добірка віршів // Забава. – 1999. – березень. – С. 7-10.

Корінь А. Гине цвіт України [Текст]: вірші / Антоніна Корінь // Народне слово. – 2015. – 5 березня. – С. 4: фото.

Корінь А. Двірник-музикант: Костянтин Степанович Жупін // Народне слово. – 1999. – 19 серпня. – С. 4.

Корінь А. День народження... над прірвою: новорічна бувальщина // Кіровоградська правда. – 1999. – 14 січня. – С. 3.

Корінь А. Диптих про поетів і поезію: вірш // Кіровоградська правда. – 1999. – 20 травня. – С. 3.

Корінь, А. «Доки душа співає, ти до сонця її веди!» [Текст] / Антоніна Корінь // Народне слово. – 2016. – 4 лютого. – С. 8.

Корінь А. Зернятко пісні: сл. А. Корінь, муз. О. Решетова. Присвячується В. Погрібному // Кіровоградська правда. – 2002. – 21 травня. – С. 3.

Корінь А. Казка про Вчительку й Сопілку, десятьох братиків і Дударика / А. Корінь // Освітянське слово. – 2012. – грудень-січень.– С. 8.

Корінь А. Казочка про чарівний урожай/ А. Корінь // Освітянське слово. – 2010. – вересень. – С. 8.

Корінь А. Книга про вчителя // Народне слово. – 2000. – 18 липня. – С. 3.

Корінь А. Лагідна земля Тамари Журби: до 60-річчя з дня народження // Кіровоградська правда. – 1999. – 16 січня. – С. 4.

Корінь А. Легенда про живу воду: добірка віршів // Склянка часу. – 2000. – N14-15. – С. 82-85.

Корінь А. Мир Україні! [Текст] / Антоніна Корінь // Народне слово. – 2015. – 20 серпня. – С. 9.

Корінь А. Пам’яті І. Карпенка-Карого: вірш // Кур’єр Кривбасу. – 1996. – №49-50. – С. 3.

Корінь А. Пам’ятні його сліди: В. Гончаренку виповнилося б 60 років. Риси життя і творчості. Вірш // Кіровоградська правда. – 2002 – 23 квітня. – С. 4.

Корінь А. Поезії/ А. Корінь // Кіровоградська правда. – 2003. – 29 липня. – С. 3.

Корінь А. Познайомитися, закохатися й знову зустрічатися з Трускавцем/ А. Корінь // Кіровоградська правда.– 2011.– 5 серпня. – С. 9: фото.

Корінь А. Портрет на фоні обріїв: пам'яті поета Валерія Гончаренка // Кіровоградська правда. – 2000. – 25 липня. – С. 3.

Корінь А. Посвяти письменникам-землякам // Народне слово. – 2000. – 23 травня. – С. 3.

Корінь А. Ранок. Земля.: поезії // Вечірня газета. – 2000. – 28 липня. – С. 6.

Корінь А. Рідному місту, своїм землякам // Кіровоградська правда. – 2000. – 11 травня. – С. 1.

Корінь А. Розмова з ранком: вірш. // Народне слово. – 2000. – 2 листопада. – С. 3.

Корінь А. Розмова з ранком у «Веселих Боковеньках». Полинове життя: вірші // Долинські новини. – 2000. – 14 червня. – С. 3.

Корінь А. «Слово – на волю пущена стріла» [Текст] / Антоніна Корінь // Народне слово. – 2015. – 3 грудня. – С. 10.

Корінь А. У дзеркалі душі: з нової книги «За руки – по райдузі» // Кіровоградська правда. – 1999. – 28 вересня. – С. 3.

Корінь А. У черзі до щастя: вірш // Кіровоградська правда. – 2000. – 23 травня. – С. 3.

Корінь А. Цілую кожне яблуко твоє.: вірш // Народне слово. – 2001. – 22 травня. – С. 3.

Корінь А. Він виліпив із буднів пісню [Текст]: рецензія / Антоніна Корінь // Народне слово. – 2015. – 5 лютого. – С. 10: фото.

Про автора

Архангельський, О. Змах крила метелика [Текст] / О. Архангельський // Освітянське слово. – 2012. – лютий. – С. 6.

Гармазій, Н. Ще один колір райдуги або Майбутнім листочкам і квіточкам [Текст] / Н. Гармазій // Кіровоградська правда.– 2011.– 11 січня. – С. 7.

Дергачевська, В. Антоніна Корінь. Збірка «Віку мого день» [Текст]: урок літератури рідного краю / В. Дергачевська // Освітянське слово. – 2010. – липень-серпень. – С. 7.

Загравенко, А. Глибокий світ [Текст]: на здобуття обласної літературної премії імені Є. Маланюка / А. Загравенко // Народне слово. – 2010. – 28 грудня. – С. 4.

Карась, К. Як стати другом Антоніни Корінь [Текст] / К. Карась // Народне слово. – 2011. – 10 березня. – С. 5.

Левінська, Т. Переможців визначено, дипломи чекають лауреатів [Текст] / Т. Левінська // Кіровоградська правда. – 2012. – 27 січня. – С. 9.

Левочко, В. Поезія як покаяння: Ювілеї / В. Левочко // Кіровоградська правда. – 2008. – 19 серпня. – С. 5.

Міщенко, М. «Вірш-вітер, загадка, впіймайте його...» [Текст]: На здобуття обласної літературної премії імені Євгена Маланюка / М. Міщенко // Народне слово. – 2010. – 14 січня. – С. 10.

Міщенко, М. «Покажи мені, друже, метелика» [Текст]: Роздуми над поетичною збіркою А. Корінь «Монолог метелика» / М. Міщенко // Народне слово. – 2010. – 11 листопада. – С. 4.

Могилюк, В. Мандрівка «Стежками століть» [Текст] / В. Могилюк // Народне слово. – 2011. – 24 листопада. – С. 9: фото.

Поезія [Текст] // Народне слово. – 2011. – 12 травня. – С. 10.

Попович, Л. Як стати другом? [Текст] / Л. Попович // Кіровоградська правда. – 2011. – 3 червня. – С. 10.

Тільнова, І. Творча зустріч з мандруючими поетесами [Текст]: Для культури глибинки немає / І. Тільнова // Кіровоградська правда. – 2010. – 6 серпня. – С. 12.

Токмовцева, С. Гайда гуляти по дощу! [Текст] / С. Токмовцева // Освітянське слово. – 2011. – березень. – С. 8.

Царук, А. Жінка, яка смакує слово [Текст] / А. Царук // Молодіжне перехрестя. – 2008. – 7 серпня. – С. 11.

Частакова, Надія (кандидат філологічних наук, член НСПУ). Відкриваймо «Долинську галактику»! [Текст]: рецензия / Надія Частакова // Народне слово. – 2015. – 30 квітня. – С. 3.