Григорій Джамалович Гусейнов народився 23 вересня 1950 року в смт Помічній Добровеличківського району в бідній родині. На його дитинство припали важкі повоєнні роки. Матір працювала листоношею, любила вишивати. Мешкала вона на квартирах у різних людей, пережила на станції війну. Згодом працювала на станційному «льодніку», складаючи в штабелі важелезні кавалки криги. Але основним заробітком матері було шиття на швейній машинці «Зінгер».
Батька звали Джамал Каримович. Він за національністю був азербайджанець, який до того ж майже не володів російською мовою. До армії батько був мобілізований від ткацького верстата. Не встиг навіть навчитися тримати зброї в руках, але через безпорадне командування в радянській армії зумів мало не в перший свій фронтовий день утрапити до німецького полону... В тому страшному таборі в нього відкрився туберкульоз легенів. Напівмертвого й непритомного, приреченого на смерть, його врятували місцеві українські селянки... А коли в березні 1944 року прийшли в Херсонське розорене село радянські війська, то батька тут же відправили рубати ліс аж під місто Котлас, що на півночі Росії.
У майбутньому його визволить молодший брат Набі. За шмат українського сала він віртуозно виміняв свого хворого брата у охоронців. Без документів привезе Набі свого старшого брата, напівживого й чорного, захворівшого на туберкульоз, на Помічну.
Але на цьому батькові «мандри» не закінчилися… Ще майже вісім років він буде час від часу поневірятися у Капустянському кар’єрі, де буде справно доглядати за кіньми.
Потім батько працюватиме на «льодніку», а згодом сторожем на базарі. Там і трапиться з ним трагічна пригода… П’яні молодики вимагатимуть у сторожа гроші, а потім жорстко почнуть бити. Після цього побоїща батько з лікарні уже не вийде... Передчасно пішла з життя і старша сестра письменника.
У школу Григорій пішов з семирічного віку. Навчався вісім років у сільській школі, а потім у «залізничній» школі №19 на Помічній, де і здобув середню освіту. Навчаючись у залізничній школі – мріяв про інститут. Наступним навчальним закладом був Київський залізничний технікум, а потім – Одеський державний університет (факультет української філології). Мріяв написати книгу про відомих людей української землі.
Знакова перша зустріч в його житті відбулася на хуторі Надія з онуком І. Карпенка-Карого Андрієм Юрійовичем Тобілевичем, ще в шкільні роки. Після неї Гусейнов почав збирати відомості про відомих людей української землі.
Друга знакова зустріч відбулася в Одесі з письменником і краєзнавцем Григорієм Зленком – блискучим відкривачем та інтерпретатором нових літературних імен, творів, фактів, – після якої Григорій твердо вирішує, що його покликання – історія, краєзнавство, література. А ще була зустріч із Олесем Гончаром...
Працював же Григорій Джамалович Гусейнов деякий час теслею, був залізничником, журналістом. Нині – головний редактор журналу «Кур’єр Кривбасу» (Кривий Ріг), ним же і створеного. Журнал «Кур’єр Кривбасу» висвітлює літературу, культуру, народознавство, історію. Успіх журналу ґрунтується на багатьох секретах. Найголовніший «секрет» – його редактор, який має витончений смак, бездоганне художнє чуття.
Потяг до літературної діяльності проявився у Григорія Джамаловича ще в шкільні роки. Під час навчання у 9 класі районна газета надрукувала його вірш, а обласна – оповідання «Верби»....
Член Національної спілки письменників Григорій Гусейнов відомий в Україні як автор книг «Незаймані сніги» (1993), «Чаша ювеліра Карла Фаберже» (1995), «Станційні пасторалі» (1999, 2005), «Господні зерна» (2000-2005).
За його редакцією 1997 року вийшла книжка найстарішого українського письменника Івана Шаповала «Козацький батько», присвячена постаті історика Дмитра Яворницького. Підготував до друку антологію поезії «Крицевий край» (у трьох книгах).
В тритомнику «На землі, на рідній. Легенди та перекази Криворіжжя» (2000-2005) уперше зібрав народні оповідання, перекази про минуле Придніпров’я.
«Чаша ювеліра Фаберже» – це хронікально-публіцистична й художньо-історіографічна книга, в якій автор змалював географічно й історично близьке нашому краєві Криворіжжя, місто Кривий Ріг – яким він був у ХІХ і в перші десятиліття ХХ століття. Ця українознавча книга таїть у собі справжні відкриття, що стосуються далекого і близького минулого «залізного Ельдорадо».
Краянам криворізькі хроніки Г. Гусейнова цікаві ще й тим, що йдеться у них про події і людей, так чи інакше пов’язаних і з нашим краєм: певні перипетії гастрольного життя-буття театру корифеїв, цікаві факти з життя видатних діячів культури, пов’язаних у тому числі і зі старим Єлисаветградом, спільні для нього й Кривого Рогу події та процеси.
Повість «Станційні пасторалі» для тих кому випало щастя її прочитати, стала одкровенням авторської душі. Тут розповідь про сім'ю: батька, матір, дядька Набі та інших родичів. Незважаючи на різні вчинки його героїв, автор нікого не осуджує, він намагається виправдати іноді вчинки дорослих або залишає це на їхній совісті. Книга сповнена доброти, глибокої співчутливої любові до людей, які нещодавно пережили страшну війну і намагаються вижити в цьому скаліченому світі.
Книгу Г. Д. Гусейнова «Господні зерна» називають великою. Великою не тільки за обсягом – вісім томів основного тексту, а також том під назвою «Postscriptum», укладений із листів-відгуків до Григорія Гусейнова, плюс допоміжний томик «Р.Р.S. Алфавітний покажчик імен». Цю книгу називають мегакнигою про Україну. Про її долю упродовж багатьох віків, про її вчених, підприємців, письменників, музикантів, військових, художників, громадських і культурних діячів – як тих, кого нині згадують і пам’ятають, так і тих, кого за життя не дуже помічали.
Наступною стала книга «Тіні забутого парку. Малюнки з уяви». Одна з повістей, що ввійшла до двотомника, присвячена трагічній долі музиканта зі світовим іменем Кароля Шимановського та інших поляків, які жили на початку минулого століття.
Тираж книги невеликий – усього 1000 примірників, і половина з них уже розійшлася по світу. Один із комплектів двотомника автор подарував нащадкам композитора, які живуть у нашому місті.
Григорій Гусейнов лауреат премій імені Івана Огієнка (1996), «Благовіст» (2000), імені Володимира Яструбова, Фундації Антоновичів (США, 2002), імені Володимира Винниченка (2003), імені Валер’яна Підмогильного (2004), імені Василя Стуса (2005) та Національної премії імені Т. Г. Шевченка (2006).
У грудні 2006 року згідно рішення сесії міської ради за увічнення Г. Гусейновим міста та його мешканців, його активну діяльність у вихованні любові до Батьківщини, її історії й культури Григорію Джамаловичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Помічної».
У 2006 році Григорій Гусейнов отримав Шевченківську премію за художньо-документальну повість у десяти томах «Господні зерна» і вирішив використати її грошовий еквівалент (100 тисяч гривень) для заснування нової відзнаки. Це був перший випадок у історії за 60 років, коли гроші, які належали лауреату, були використані на те, щоб створити нову премію. З цією пропозицією звернувся до академіка Миколи Жулинського та виконавчого директора Ліги меценатів Михайла Слабошпицького. Ідея полягала в тому, що фундатор має змогу на власний розсуд визначити знакову особу для української культури. Назва цієї премії – «Глодоський скарб». Нею передбачено нагороджувати людей, які відзначилися вагомою працею у відродженні духовності незалежної України, за багаторічну професійну діяльність у галузі культури й мистецтва.
Першим лауреатом заснованої премії у 2007 році став кобзар Тарас Компаніченко. Він – братчик Кобзарського цеху в Києві, соліст міжнародного хору «Академія традицій» і рок-фольгового гурту «Карпатіянs». Неперевершено грає на кобзі, бандурі, лірі, волинці.
Наступним лауреатом премії «Глодоський скарб» став львівський поет Віктор Неборак.
У 2009 році лауреатом премії «Глодоський скарб» стала Емма Андієвська – поетеса, прозаїк, художник, яка проживає в Німеччині, але була й залишається українською письменницею. Є авторкою 25 поетичних збірок, 5 книжок короткої прози, з романів та понад 9 тисяч картин. Художні виставки малярки проводилися в США, Канаді, Франції, Німеччині, Австралії, Бразилії, Україні та Швейцарії. Поетеса є членом Національної спілки письменників України з 1994 року.
2010 року цією премією відзначено автора культової пісні «Вона», поета, прозаїка, літературного критика і музиканта, колишнього учасника популярного львівського театру-студії «Не журись» із Батурина Костя Москальця.
У 2011 році лауреаткою премії «Глодоський скарб» стала Мирослава Которович – відома українська скрипалька, невтомна до творчих експериментів і відкритті нових граней голосу скрипки; володарка гран-прі міжнародних конкурсів; авторка циклу музично-театральних проектів у жанрі музичної новели – «Роль для скрипки» «Сотворіння», «Скрипкові капризи», «Сходами», «Намисто з дитячих мрій»; співавторка проекту «Почуття на терезах». Лауреатом 2012 року став Андрій Бондаренко, відомий український оперний співак, соліст Академії молодих співаків Маріїнського театру (Санкт-Петербург).
Незважаючи на титанічну громадську діяльність Григорій Гусейнов продовжує радувати читачів своїми творами. У 2007 році виходить нова книга письменника «Піщаний Брід та його околиці» про історію Пісчаного Броду та навколишніх сіл за часів Нестора Махна.
Григорій Гусейнов частий гість у нашому місті: тут він презентує свої творчі здобутки.
«Повернення в Портленд» – роман у щоденниках і листах... Книга, що вийшла у 2011році, повертає читача в 1960р.р, коли міста втрачали набуті століттями обличчя, а молодь виявляла бунтівний характер, захоплювалася музикою «Бітлз», одягала джинси, та, як і в усі часи, закохувалася, страждала і неодмінно мріяла. Події відбуваються в Києві, Львові, Городищі, крихітних Жулянах…
У 2015 році у видавництві «Ярославів Вал» вийшла нова книга автора під назвою «Одіссея Шкіпера та Чугайстра». Це роман із поєднанням напруженого сюжету та краєзнавчих мотивів. За авторським жанровим визначенням – окупаційний роман: драматична, з елементами фантастики, історія двох юнаків та собаки на ім’я Чугайстер, що розгортається у степовому українському місті в часи німецької окупації. Що це саме наше місто розумієш навіть з назв вулиць.
Події ми бачимо очима підлітка, який має свою думку щодо офіційної ідеології. Саме він з безпосередньою хлопчачою насмішкуватістю переживає всі виклики долі. Поруч – друзі, яким доводиться переховуватися через єврейське походження. Голокост, наївні спроби рухати ідею «українського національного відродження» під німцями, вербування, а потім і виловлювання людей для роботи в Німеччині та інші, розстріли як будні окупаційного режиму. Непросте перше кохання головного героя. Без особливих літературних засобів Григорій Джамалович відкриває різні грані людської особистості, що прагне будь-що вижити у воєнних умовах. Містичне закінчення твору, де з’являється міфічна істота місцевих легенд – гігантський жовтобрюх, нагадує, що відплата за будь-яку жорстокість і зраду – неминуча.
Книги
Гусейнов, Григорій Джамалович. Господні зерна: художньо-документальний життєпис: в 6 кн. / Григорій Джамалович Гусейнов. – Кривий Ріг: ПП «Видавничий дім», 2000 – Кн. 1 / Передм. В. Шевчука. – 2000. – 479 с.
Гусейнов, Григорій Джамалович. Друга соната: художньо-документальна повість / Григорій Гусейнов. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2014. – 218 с.: портр., фото.
Гусейнов, Григорій Джамалович. Між часом і морем. Колекція невигаданих історій / Григорій Гусейнов. – К.: Ярославів Вал, 2013. – 718 с.
Гусейнов, Григорій Джамалович. На землі, на рідній... [Текст]: легенди Криворіжжя: в 3 кн. / Григорій Гусейнов; iл. С. Юрченко. – Кривий Ріг: ПП «Видавничий дім», 2000. – Кн. 1: Легенди та перекази Криворіжжя. – 2000. – 233 с.: портр, іл.
Гусейнов, Григорій Джамалович. Незаймані сніги [Текст]: оповіді пошуків та знахідок / Григорій Гусейнов. – Кривий Ріг: 1993. – 143 с.
Гусейнов, Григорій. Піщаний брід і його околиці: Юрко Тютюнник. Нестор Махно і Галина Кузьменко. Микола Григор'єв [Текст] / Григорій Гусейнов. – Дніпропетровськ: Арт-Прес, 2007. – 490 с.: кол. іл.
Гусейнов, Григорій Джамалович. Повернення в Портленд: роман у щоденниках і листах / Григорій Гусейнов. – К.: Ярославів Вал, 2011. – 366 с.: фото, іл.
Гусейнов, Григорій. Одіссея Шкіпера та Чугайстра: окупаційний роман / Григорій Гусейнов. – К.: Ярославів Вал, 2015. – 414 с.: фото.
Гусейнов, Григорій Джамалович. Сповідь дитинства [Текст]: станційні пасторалі / Григорій Гусейнов, – 2-е вид., доп. – Х.: Акта, 2005. – 537 с.
Гусейнов, Григорій Джамалович. Станційні пасторалі [Текст]: сповідь дитинства / Григорій Гусейнов, – Кривий Ріг: Вид. дім, 1999. – 263 с.
Гусейнов, Григорій Джамалович. Тіні забутого парку: малюнки з уяви / Григорій Гусейнов. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2007. – Кн. 1. – 2007. – 335 с.: кол. іл.
Гусейнов, Григорій Джамалович. Чаша ювеліра Карла Фаберже / Григорій Джамалович Гусейнов; авт. пеpедм. Олекса Ющенко; Післямова Юрій Мицик, Віталій Стецкевич, – Дніпропетровськ: Гамалія, 1995. – 402 с.
Про нього
Книги
Блакитні вежі [Текст]: хрестоматія / ред. Василь Бондар. – Кіровоград: ПВЦ «Мавік», 2009. – 405 с.
Бондар, Василь Васильович. У пошуках слова значущого: статті, інтерв’ю, рецензії / Василь Бондар. – Кіровоград: Степ, 2008. – 291 с.: фото.
Кіровоградщина у дзеркалі часу: літературне мистецтво = Кировоградщина в зеркале времени: литературное искусство = Kirovohrad in the mirror of time: literary arts: фотоальбом / авт.-укл. Олександр Чуднов, Олег Бабенко, авт. ідеї Євгенія Шустер [та ін.]; за заг. ред. Олександра Чуднова. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013.– 73 с.: портр., фото, іл.– (Сер. «Кіровоградщина у дзеркалі часу»). – Текст: укр., рос., англ.
Клочек, Григорій Дмитрович. Енергія художнього слова: збірник статей / Григорій Клочек. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2007. – 447 с.
Корінь, Антоніна Михайлівна. Долинська галактика. (З історії розвитку літератури та мистецтва в Долинському районі на Кіровоградщині в кінці ХХ на початку ХХІ ст.): статті, вірші, фотографії / Антоніна Корінь, Тетяна Корінь.– Кіровоград: Видавець Лисенко В. Ф., 2012. – 306 с.: фото, портр.
Публікації:
Багацький Л. Гусейнов презентував «Незаймані сніги» / Л. Багацький // Кіровоградська правда. – 2010. – 5 жовтня. – С. 8.
Багацький Л. Земляк золотого віку, який має власну мистецьку премію / Л. Багацький // Кіровоградська правда. – 2010. – 17 серпня. – С. 6: фото.
Багацький Л. Майже детектив із поштовим сюрпризом: Репортаж із письменницької чорнильниці / Л. Багацький // Кіровоградська правда. – 2011. – 7 червня. – С. 7: фото.
Багацький Л. Малинівка, Верблюжка, пан отаман Гриціян Тавричеський... / Л. Багацький // Кіровоградська правда. – 2010. – 3 серпня. – С. 6.
Бондаренко С. Скарби Гусейнова / С. Бондаренко // Літературна Україна. – 2009. – 26 лютого. – С. 7.
Бондаренко С. Степ – це держава: презентація книжки Григорія Гусейнова «Між часом і морем (колекція невигаданих історій)» / С. Бондаренко // Літературна Україна. – 2013. – 17 жовтня. – С. 1-2.
Від «станційних пасторалей» – до вершини літературного олімпу: Григорієві Гусейнову – 60 // Літературна Україна. – 2010. – 2 вересня. – С. 2.
Голобородько Я. Речник апокатастасису: все про Григорія Гусейнова – лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка 2006 року / Я. Голобородько // Українська література в загальноосвітній школі. – 2006. – №11. – С. 3-5.
Голобородько Ярослав. «Господні зерна» Григорія Гусейнова – мегакнига про Україну: стаття перша / Ярослав Голобородько // Українська література в загальноосвітній школі. – 2008. – №12. – С. 3-5.
Гусейнов, Григорій Джамалович. Одіссея Шкіпера та Чугайстра: Окупаційний роман / Г. Д. Гусейнов // Літературна Україна. – 2015. – 19 лютого (№8). – С. 8-9.
Іванова І. Г. Гусейнов: Нам не личить боятися правди / І. Іванова // Народне слово. – 2010. – 7 грудня. – С. 7.
Казан, мамалига та інші січневі задоволення // Народне слово. – 2011. – 13 січня. – С. 6.
Кіраль С. Три зозулі з поклоном для Григорія Гусейнова / С. Кіраль // Літературна Україна. – 2013. – 24 жовтня. – С. 6.
Клочек, Григорій. Бренд Григорія Гусейнова / Григорій Клочек // Вежа. – 2003. – №13. – С. 234-248.
Клочек, Григорій. Музика підтекстових смислів: про новий роман Григорія Гусейнова «Повернення в Портленд» / Г. Клочек // Літературна Україна. – 2012. – 12 квітня. – С. 6-7; 19 квітня. – С. 6-7.
Клочек, Григорій. Уроки майстра non-fiction: до 65-ліття Григорія Гусейнова / Г. Клочек // Літературна Україна. – 2015. – 27 серпня. – С. 6-7: портр.
Корінь А. Розпорядник скарбу / А. Корінь // Кіровоградська правда. – 2011. – 8 листопада. – С. 5: фото.
Короненко, Світлана. Григорій Гусейнов: «Лише кохання тримає нас у щасті й польоті» / С. Короненко // Літературна Україна. – 2013. – 5 вересня. – С. 4-5.
Лисогор М. Література найголовнішого факту / М. Лисогор // Кіровоградська правда. – 2013. – 25 січня. – С. 3: фото.
Лісниченко Ю. У кожного є свій щемливий Портленд / Ю. Лісниченко // Вечірня газета. – 2012. – 20 квітня. –
С. 4.
Львів повернувся до «Портленда» // Народне слово. – 2012. – 27 вересня. – С. 6.
Любарський Р. Григорій Гусейнов: «Мати – серце усього дива, що зветься Природою» / Р. Любарський // Народне слово. – 2011. – 17 листопада. – С. 8: фото.
Любарський Р. Григорій Гусейнов: «У кожного свій шанс повернутися в Портленд / Р. Любарський // Народне слово. – 2012. – 19 квітня. – С. 10: фото.
Макей Л. Григорій Гусейнов: Книжка – це Божий подарунок / Л. Макей // Народне слово. – 2010. – 23 грудня. – С. 9.
Макей Л. Нова книга про значимі постаті / Л. Макей // Народне слово. – 2007. – 22 листопада. – С. 2.
Павленко, Дарина. Одіссея, що перемагає війну: [Презентація книги Григорія Гусейнова «Одіссея Шкіпера та Чугайстра»] / Д. Павленко // Літературна Україна. – 2015. – 28 травня. – С. 3.
Петренко, Василь. Десяте вручення «Глодоського скарбу»: 21 квітня 2016 року о 17.00 у столічному будинку звукозапису відбудеться десяте вручення Мистецької премії «Глодоський скарб» / В. Петренко // Літературна Україна. – 2016. – 14 квітня. – С. 3: портр.
Слабошпицький Михайло. З мрії про хату, повну книжок…: кілька уваг до літературної біографії Григорія Гусейнова / Михайло Слабошпицький // Літературна Україна. – 2010. – 26 серпня. – С. 6.
Слабошпицький Михайло. Пошуки втраченого часу, або Про «неореалізм» Григорія Гусейнова / Михайло Слабошпицький // Літературна Україна. – 2011. – 27 жовтня. – С. 8-9.
Степанова О. Кировоградец о кировоградцах / О. Степанова // Украина-Центр. – 2007. – 7 декабря. – С. 7.
Таран Людмила. «Глодоський скарб» – Костеві Москальцю / Людмила Таран // Українська культура. – 2010. – №5-8. – С. 26.
Ткаченко О. Мандрівка минулим, долями, життєвою правдою / О. Ткаченко // Освітянське слово.– 2012.– лютий.– С. 6.
Янчуков С. Земляків-лауреатів найвищої премії додалося / С. Янчуков // Народне слово. – 2010. – 30 березня. –
С. 5.
