Логвин Григорій Никонович – за монографію «З глибин. Гравюри українських стародруків XVІ-XVIIIст.»
та цикл наукових праць з питань українського мистецтва і архітектури.
Народився 19 травня 1910 року в с. Косівка Олександрійського району. У 1929 році – закінчив сільськогосподарську школу в с. Шамівка Знам'янського району, Після закінчення сільськогосподарської школи працював головним агротехніком, заступником голови і головою колгоспу в с. Дмитрівка Знам'янського району (1929-1931 рр.). У 1931-1934 роках – студент Харківського художнього інституту. У 1934-1936 роках – архітектурний факультет Харківського інституту інженерів комунального господарства (дипломний проект: «Реконструкція Залізноводського курорту»). У 1938-1941 роках – студент Московського інституту образотворчих мистецтв (кваліфікація: художник). Не закінчивши Московський вищий навчальний заклад, потрапив до лав радянської армії (1941-1945 рр., 13-й запасний стрілецький полк до серпня 1941 р., 36-й артилерійський полк до жовтня 1945 р.). З жовтня 1945 року – «архітектор-автор» в проектному інституті «ДІПросільбуд». У 1946-1947 роках – аспірант Академії архітектури УРСР (науковий керівник П. Юрченко, кандидатська дисертація: «Архитектурный комплекс в Зимно», 1948 р.). У 1968 році захистив докторську дисертацію «Украинское искусство (Происхождение предвозрождения) 1240-1540 гг.».
Автор близько 200 наукових статей; розділів колективних монографій: «Нариси історії архітектури Української РСР: Дожовтневий період» (1957 р.), «Історія українського мистецтва» в 6 т. (1967 р., т.2), «Всеобщей истории архитектуры» (1968 р.) «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР» (1983-1986 рр.). «Монументальна дерев'яна архітектура України» (1976 р.), статей в УРЕ.
Автор (співавтор) книг: «Чигирин. Суботів. Архітектурно-історичний нарис» (1954 р.), «Киево-Печерская лавра» (1958 р.), «Киев» (1960 р., 1967 р., 1982 р.), «Украинское искусство Х-ХVІІІ вв.» (1963 р.), «Чернигов. Новгород-Сиверский. Глухов. Путивль» (1965 р., 1980 р.), «По Україні. Стародавні мистецькі пам'ятки» (1968 р.), альбом «Софія Київська» (1971 р.; українською, російською, англійською, німецькою, французькою мовами), «З глибин. Давня книжкова мініатюра ХІ-ХVІІІ століть» (1974 р., 1977 р.; українською і англійською мовами), «Украинские Карпаты» (1973 р.), «Український середньовічний живопис» (1976 р., у співавторстві), довідник-путівник «Украина и Молдавия» (1982 р., 1987 р.), «З глибин. Гравюри українських стародруків ХVІ-ХVІІІ ст.» (1990 р.) та ін. Аквареліст, фотограф (всі його книги ілюстровані авторськими фотографіями).
Остання його праця присвячена Софійському собору в Києві, у ній визначено та проаналізовано особливості почерку майстрів мозаїк і фресок собору, обґрунтовано дату спорудження собору – 1017/1019-1030.
Був одним із засновників та організаторів Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, Музею народної архітектури та побуту України в с. Пирогово в Києві, а також одним з ініціаторів видання «Історії українського мистецтва (у 6-ти томах)».
1992 наукова рада Наукового товариства імені Шевченка нагородила його Медаллю ім. М. Грушевського.
Лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка (1993), премії Фундації Т. і О. Антоновичів (1996), премії «Визнання» (2000).
Пішов з життя 7 березня 2001 року у м. Київ. Похований на Байковому цвинтарі.
Дізнатися більше:
Логвин Г. З глибин: Давня книжкова мініатюра XI-XVIII ст.: нарис / Григорій Логвин. – К.: Дніпро, 1974. – 205 с.: іл. – Бібліогр.: C. 191-193.
Логвин Г. По Україні: стародавні мистецькі пам'ятки / Григорій Логвин. – К.: Мистецтво, 1968. – 463 с.: іл.: 5 арк. іл.
Логвин Григорий. Украинские Карпаты / Г. Логвин. – М.: Искусство, 1973. – 192 с.: ил. – Библиогр.: C. 177-178.
Логвин Григорій Никонович. Український середньовічний живопис = Украинская средневековая живопись: альбом / Григорій Никонович Логвин, Лада Міляєва, Віра Іларіонівна Свєнціцька; Ред. тексту Л. І. Масловська, М. Ф. Кагарлицький, Олена Подшибіткіна. – Київ: Мистецтво, 1976. – 27 с.: CX (110) л. іл. – На укр., рус., англ. яз.
Логвин Г. Украинское искусство: X-XVIII / Григорий Логвин. – М.: Искусство, 1963. – 191 с.: ил. – (Сер. «Очерки истории и теории изобразительных искусств»). – Библиогр. C.: 280-281.
Логвин Г. Чернигов, Новгород-Северский, Глухов, Путивль / Григорий Логвин. – М.: Искусство, 1965. – 251 с.: ил.
Логвин Г. Чигирин. Суботів: архітект.-історич. нарис / Григорій Логвин. – К.: Вид-во архіт. УРСР, 1954. – 72 с.
Про автора:
Логвин Григорій Никонович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: В-во «Наукова думка», 2009. – 790 с.: іл. – Режим доступу: (останній перегляд: 30-08-2016). – (Дата звернення 3.01.2018). – Назва з екрана.
Феномен Григорія Логвина [Текст]: До 100-річчя з дня народження / В. Вечерський // Літературна Україна. – 2010. – 27 травня. – С. 7.
Шевченківські лауреати 1962-2012: енциклопедичний довідник / авт.-упоряд. М. Лабінський; вст. сл. Б. Олійника. – 3-є вид., змін. і доповн. – К.: Криниця, 2012. – 864 с.
Янчуков С. Земляків-лауреатів найвищої премії додалося / С. Янчуков // Народне слово. – 2010. – 30 березня. – С. 5.
