Біографічні сторінки







А слава сцени – Саксаганський!..
Кого він з нас не чарував
Чи то в комедії селянській,
Чи то у драмі хуторянській, –
Яких він типів не вдавав?
                                Автор невідомий

        Саксаганський Панас Карпович – видатний український актор, режисер, театральний діяч, педагог, теоретик українського театру.

        Народився Панас Карпович 15 травня 1859 року в селі Кам’яно-Костуватому Бобринецького повіту Херсонської губернії, (нині Братський район Миколаївської області). Дату народження подано за біографічним довідником «Мистецтво України». За іншими даними народився 27.05.1859 р. Його батько – Карпо Адамович Тобілевич і мати Євдокія Зіновіївна Садовська, колишня кріпачка поміщика Золотницького, яку Карпо Адамович викупив із кріпацтва, прищепили своїм дітям – майбутнім видатним театральним діячам безмежну любов до рідного краю, української культури, глибоке співчуття знедоленому народу. Він – молодший брат І. К. Карпенко-Карого і М. К. Садовського.

        Початкову освіту Панас Карпович здобував у Бобринецькій повітовій школі та Єлисаветградському реальному училищі. У дитинстві у хлопця зародилася й любов до театру, якій він завдячує насамперед матері, котра, працюючи у Золотницьких, мала змогу відвідувати вистави мандрівних труп Млотковського і Журахівського, тож театр знала, до того ще й чудово співала. Пізніше у своїй статті «До театральної молоді» Саксаганський про матір напише: «Вона знала на пам’ять всю п’єсу «Наталка Полтавка», і не тільки знала, але і вміла відображати окремих дійових осіб… Від неї ми, діти, навчилися співати не тільки мелодії із «Наталки», але і багато різних українських народних пісень. Завдяки нашій матері мої старші брати, сестра Марія і я знали всю «Наталку» напам’ять».

        Батько не любив театр, однак, як згадував Панас Карпович, «не менше, ніж мати, сприяв тому, щоб ми полюбили і художній спів, і художнє слово, і художнє читання. Розповідаючи нам про значення Тараса Шевченка, він вчив нас з розумінням читати його вірші. Він навчив нас народних пісень, виконуючи їх разом з матір’ю».

        Ще школярем Панас Саксаганський почав захоплюватися влаштуванням вистав із сусідськими дітьми. «Найчастіше я удавав сердитого, чванливого пана», – згадував він. До того ж на нього і брата Миколу мав вплив аматорський гурток, яким керував Кропивницький та їхній старший брат Іван Карпенко-Карий. Коли готувалася чергова вистава, Панас і Микола були на всіх репетиціях, охоче допомагали Марку Лукичу розтирати фарби, варити клей та малювати декорації, виготовляти необхідний аксесуар та реквізит, діставати для спектаклю потрібні речі тощо.

        Під впливом подій російсько-турецької війни Саксаганський обрав шлях військового. 1878 року пішов на військову службу в Одеську юнкерську школу, служив у 58-му Празькому піхотному полку, розташованому у м. Миколаїв.