Сторінки творчості

          Сергій Петрович Плачинда автор понад 35 книг. Літературний псевдонім – Сергій Кожухар.

          Творчий доробок започаткувався ще в інституті. С. Плачинда відмовився від нав’язаної йому теми дослідження і обрав власну, пов’язану з творчістю письменника-земляка Ю. Яновського. Побачили світ літературознавчі монографії «Композиція і характери в новелах Ю. Яновського» (1957), «Майстерність Ю. Яновського» (1969) та перша книга про О. Довженка (1964). У 1959 році вийшли в світ його книжка оповідань та нарисів «Кам’яна веселка» і повість «Таня Соломаха». Сергію Плачинді також належать книжка-нарис «Брати Місяця» (1959) про творчий чин геніального українського конструктора космічних кораблів Юрія Кондратюка-Шаргея.

          Потім вийшли з друку повісті «Синьоока сестра» (1962), «Де лани широкополі» (1963), «Дума про людину» (1974), «Взяти на себе» (1981); книги нарисів та публіцистики «Степові не вгомони» (1962), «Там, где тихая Высь» (1977), «Хліб і совість» (1983), «Куди йдемо?» (1989), «Україна в небезпеці» (1991); книжки казок для дітей «Мандрівець із Піщаної Галявки» (1967); історичні повісті «Неопалима купина» (1968, співав.), «Київські фрески» (1982); «Ніч перед стартом» (1971); романи «Степова сага» (1977), «Шугаї» (1986), «Ревучий» (1988); біографічні романи: «Олександр Довженко» (1980), «Юрій Яновський» (1986); «Короткий словник давньоукраїнської міфології» (1993), «Міфи і легенди Давньої України» (1997), «Лебедія» (1998). Упорядковуються видання «Довженко і світ. Творчість О. П. Довженка в контексті світової культури» (1984), брошур: «Селянин має стати власником землі» (1997), «Як селянинові одержати землю» (1997), «Що потрібно селянинові сьогодні» (1999).

          Сергій Плачинда – автор «Словника давньоукраїнської міфології» (1993), монографічно-пошукових книг «Міфи і легенди Давньої України» (2006), «Лебедія. Як і коли виникла Україна» (2005), «Як українські міфи по світу розійшлися» (2009), згідно з якими історія українського народу починається від часів Мізинської стоянки (XX-XV тис. до н. е.).

          У книзі «Ніч перед стартом» С. Плачинда поетично відтворює давню легенду, пов’язану зі скіфським періодом нашого краю, коли називали його «Диким полем»:

          «Жили три скіфи: Липоксай, Арпоксай і молодший Колаксай. Полювали. Ловили рибу. І пасли свої череди та отари. Робили сири. А молодший Колаксай любив ще й збирати зерна дикої пшениці. І пожувавши якось смачні зерна, сказав Колаксай:
          – Брати мої! А чом наші степи такі дикі?.. А якби замість трав цих та засіяти поле оцими зернами? Тільки як це зробити?
          – Дурне! – мовили брати. – Ми з діда-прадіда скотарі і рибалки. Цього навчив нас великий прабатько наш Скіф... А набридло тобі сири робити, то бери меча і йди воювати...
          – Не хочу воювати, хочу землю обробляти, – мовив молодший Колаксай.
          І в цей час з неба – з Чистої блакиті – опустилися на землю золотий плуг... золоте ярмо... золота сокира... чаша...
          Застигли скіфи у зачудуванні. А потім старший Липоксай гукнув: «Це моє» – і підбіг до золотих речей. Та тільки-но хотів схопити їх, як тієї ж миті золото зайнялося великим вогнем. Відсахнувся в страхові Липоксай.
          – Ні, мені це випало з неба золото, – гукнув Арпоксай. Та лише він підбіг до золотих предметів, як і вони теж запалали.
          Тоді підійшов молодший Колаксай. Ні, не загорілися золоті речі. Взяв він золоту сокиру в руки, доторкнувся до ярма, плуга. Так, браття, – сказав, – мені випало цією сокирою розчищати поле для оранки... А в це ярмо запрягти биків і золотим плугом виорати нашу землю. І пролягла перша борозна в нашому степу. З легкої руни Колаксая проріс пшеничний колос на чорній ниві. Пролягла та борозна через тисячоліття. Пророста колос і донині.»

          Сергій Плачинда започаткував серію книжок «Життя славетних»; уклав перший в українській, російській та білоруській фольклорній науці словник слов’янської міфології; збагатив українську літературу жанром – «документальне оповідання», яким є розповідь про творця космічних кораблів академіка Сергія Корольова «Ніч перед стартом». До речі, ця праця письменника здобула заслужене визнання – медаль С. Корольова.