Старий парк

        Вчений-географ Семенов-Тян-Шанський згадував про те, що саджанці в маєтку вирощували у власному розсаднику. Розсадник був надзвичайно цікавим: тут росли платан західний, дієрвіла японська, ксанцотерас горобинолистий та інші дерева і кущі, рідкісні в наших широтах.

   Граф Толстой мав власний цегляний завод, цегла якого використовувалася в парковому будівництві.

        Зразок цегли до цього часу зберігається в одному з одеських музеїв.

        У Старому парку основним композиційним змістом пейзажів було розташування невеликих груп від 2 до 10 дерев різних порід (каркас, в’яз, софора японська, дуб) на фоні полян і алейних посадок. Велику роль в оформленні відігравали, зокрема, садовий жасмин звичайний та різні види таволги. Влітку в парку було багато троянд. Алейні доріжки мали ширину 2-3 метри. Як правило, на них не було твердого покриття, але по боках встановлювалися бордюри з цегли.

        У старому розсаднику росли кущі обвідника грецького, які не помічалися в жодному з українських парків. Вишня маглебська, що навіть плодоносила, теж прикрашала пейзаж. В низинах парку росла верба біла, окремі стовбури якої мали в окружності 3-4 метри. Надзвичайним зростом і гінким стовбуром відзначалася і добре плодюча в цих місцях липа американська. Найбільшою і найчарівнішою алеєю парку була Каштанова алея.

        У західній частині парку правим берегом Нижнього ставу простягався фруктовий сад (близько 10 гектарів), який не зберігся до наших днів.

        Центральним композиційним вузлом усього парку було зроблено групу ставків. Особливо приваблював своєю мальовничістю Нижній став з насипним островом, обсадженим вербами.

        На нижньому ставу спорудили два штучних двометрових водоспади, розміщених по краях насипної греблі Сухого Омельника. Через водоспади перекидалися ажурні містки оригінальної конструкції на кам’яній основі. Пішохідних містків в парку було шість. В парку була і човнова пристань. У декількох метрах від човнової пристані плавали близько 30 лебедів, що виводилися в місцевих очеретах і з’являлися на годівлю за покликом дзвінка.

        Було закладено і Селянський став, де місцеві жителі купалися та брали воду. Органічно вписувалися у паркову архітектуру ряд будівель. Різні сорти винограду обвивали бесідки і веранди. У вольєрах утримували мавп і кіз. В оранжереї і теплиці вирощували чимало тропічних культур та різних сортів квітів, які висаджувалися у відкритий ґрунт з настанням перших потеплінь. Клумби були прикрашені фонтанами: один мав форму масивної круглої чашки, в якій стояв хлопчик і обіймав білого лебедя, а другий нагадував форму зеленої жаби. Старий парк мав три входи – з півночі, сходу і півдня. У 2011 році відновлено один з входів до парку.

Новий парк

        У 1876 році було розроблено другий генеральний план садиби. Вже на початку 1880-х років розпочалась комплексна реконструкція Старого парку, якою керував дендролог Іван Базилевич. В цей час на південь від річки було споруджено оранжерею, теплицю, стайню, водонапірну вежу, сторожку, водокачки з паровим локомотивом, човнову станцію, літній танцювальний майданчик, винний льох та оригінальні малі архітектурні і скульптурні форми (альтанки, містки тощо).

        Було облаштовано насипний острів з альтанкою та купальнею (зараз відомий як «Острів кохання»).

        З північно-західних і західних околиць Нового парку відкривалися мальовничі дальні перспективи: розливи річок, широкі луки, ліси на пагорбах та вікна у безкраїй степ.

      29 січня 1960 року дендропарк було визначено як пам’ятку садово-паркової архітектури ХІХ ст. Парк унікальний і за місцем свого розташування, і за якістю деревних і чагарникових порід та за загальним станом насаджень ряду екзотів. У 1968 парк було частково реконструйовано: очистили і поглибили річки Омельничок та Сухий Омельник.

        Багато чого із скарбів парку не пошкодував час: немає фруктового саду, частина дерев парку з цінною деревиною була вирубана і вивезена німецькими окупантами під час Другої світової війни. У різний час були зруйновані альтанки, теплиця, містки на греблях, водопровідна система, але парк не втратив свого значення як один з кращих зразків садово-паркової архітектури, створений в суворих умовах посушливого степу. Пам’ятка відноситься до парків ландшафтної архітектури англійського типу.

          Загальна площа сучасного парку – близько 150 га, з них 84 га займає Новий парк (на його ставки припадає 22 га території).

        Тут нараховується 60 видів дерев і кущів; на особливу увагу заслуговує ялівцевий гай.

        Присадибний будинок графів Толстих не зберігся, від конюшні уцілів лише фронтон, а в графській Білій їдальні (пам’ятка архітектури місцевого значення) сьогодні розміщується адміністрація парку.

       В Онуфріївському парку відбуваються кінні прогулянки на англійських скакунах з прославленого кінного заводу № 175 (Філія ДП "Конярство України"), що розміщений на території колишньої економії Толстих, а також заходи Міжнородного фестивалю етнічної музики "Перекотиполе".

          Парк завжди очікує відвідувачів, щоб подарувати цілющий спокій природи.

Цікаві дерева

        Гледичія колюча походить з тієї ж родини, що й софора японська та робінія звичайна. Однодомне дерево родини бобових, 30-40 м заввишки. Листя перисто-складне з 8-12 або 10-15 парами листочків. Квітки неправильні, одностатеві, блідо-фіолетові або майже білі, в густих китицевидних суцвіттях. Плід – біб. Цвіте у червні-липні, плодоносить у вересні-жовтні. Вигнутохвилясті плоди довжиною до 50 сантиметрів зимують на дереві. Коріння відходить від дерева на 18-20 метрів. Ядрова, тверда кора дерева йде на виготовлення токарних та столярних виробів. Древина походить з Північної Америки. На Україні широко розводять, культивують як декоративну рослину.

        Акація біла – дерево родини бобових, світлолюбне, до 35 м заввишки, проріджене дерево, що пізно розпускається, з коричневою корою з глибокими тріщинами. Квітки білі, 2 см в довжину, цвіте в травні-червні, в густих кистях завдовжки 10-20 см, сильно запашні. Плід – довгасто-лінійний біб (4-8 см завдовжки) зимує на дереві.
        В нашу країну була завезена в 1822 році через Одесу і швидко поширилась у степовій зоні. За своїми якостями деревина білої акації не поступається перед дубом і використовується у будівництві, а також у меблевому виробництві.

        Каркас західний (залізне дерево) теж переселився до нас з Північної Америки, де він росте на сухих грунтах у степовій зоні У нього широка крона і косо направлені уверх гілки. Стовбур вкритий зверху світло сірою, а знизу темною, груботрісканою корою. Листя широко яйцевидне, на верхівці витягнуте в тонкі і довгі вістря. У їхніх пазухах з’являється по одній квітці з 5-7 розподільним навколоцвітником. Місцеві жителі прозвали це дерево «залізним», бо в нього дуже щільна міцна деревина, яка тоне у воді як метал. Деревина каркаса дуже ціниться у столярному виробництві, а також використовується для виготовлення музичних інструментів. Каркас у парку добре плодоносить. Насіння придатне для видобутку олії, яка на смак нагадує мигдальну і використовується для харчових, лікарських і технічних потреб. В парку багато цих дерев із більш ніж сторічною історією.

        Метрах в тридцяти від пам’ятного знаку росте широкопірамідальне дерево з лусковидною дрібною, до двох міліметрів хвоєю. Так виглядає ялівець віргінський, або олівцеве дерево, що дістало назву завдяки широкому застосуванню його деревини для виготовлення кращих сортів олівців. Його запашна деревина йде на виробництво меблів (цікаво, що в ньому не заводяться комахи), внутрішнє оздоблення кают, вагонів. За допомогою стрижки дереву можна надати будь-якої форми.

        Софора японська мало поширене в наших краях дерево з родини бобових. Двом деревам біля входу в парк – за сто років, багато й молодих дерев. Цвітуть софори пізно, у середині серпня, надаючи літньому парку своєрідного колориту. Після цвітіння утворюються низки довгих бобків, наповнених жовтувато-зеленим липким соком. У кожному з бобків до 10 зерняток. Восени плоди пригнічуються морозами і опадають, не встигши дозріти. Тому софора японська розмножується в парку паростками від пнів. Дерево це посухостійке, світлолюбне, не вибагливе до ґрунтів; з квітів, листя і плодів софори японської добувають жовтий барвник для фарбування шовкових тканин.

        Модрина європейська – єдине дерево з родини соснових, що скидає на зиму свою хвою. Росте вона в гірських районах Європи – в Альпах і Карпатах. Цвіте модрина одночасно з розпусканням хвої, але насіння висипається навесні наступного року. Модрина має дуже цінну, довговічну деревину, що немає зносу. З часом вона стає ще більш міцною, ніби кам’яніє, до того ж набуває красивого забарвлення. Знамените італійське місто на воді – Венеція – теж стоїть на воді на модринових сваях, яких там понад 400 тисяч. Тому модрину називають деревом вічності.

        

Про парк

Книги:

1. Кондратюк К. Н., Ивченко С. И., Смык Г. К. Дикорастущие лекарственные и плодовые растения Украины [Текст] /
К. Н. Кондратюк, С. И. Ивченко, Г. К. Смык. – К.: Урожай, 1970. – 180 с.

2. Левицький, Володимир Ілліч. Онуфріївський парк [Текст]: путівник / В. І. Левицький. – Дніпропетровськ: Промінь, 1976. – 64 с.: iл.

Публікації:

1. Вакуленко Л. Софіївка нам ще заздритиме: до 280-річчя Онуфріївки / Л. Вакуленко // Народне слово. – 2011. – 16 червня. – С. 9.

2. Коркішко, Алла. До нас гомоніли віки [Текст] / Алла Коркішко // Придніпров'я. – 2012. – 14 липня. – С. 7: фот.

3. Ножнов, М. Онуфріївське чудо [Текст] / М. Ножнов // Краєзнавство. Географія. Туризм.– 2003. – №5. – С. 22.

4. Оазис на перетині козацьких шляхів [Текст]: календар // Народне слово. – 2004. – 6 квітня. – С. 3.

5. Остащук В. Сумна поезія графського парку [Текст]: Oнуфріївський парк 85 років тому / Остащук В. // Придніпров'я. – 2003. – 24 грудня. – С. 4.

6. Парк змінить своє "обличчя" [Текст] // Придніпров'я. – 2012. – 21 квітня. – С. 1.

7. Підвисоцький, В. Згасає краса парку чотирьох Михайлів [Текст] / В. Підвисоцький //
21-й канал. – 2013. – 24 жовтня. – С. 18.

8. Попович Л. Легенди Онуфріївського парку [Текст] / Попович Л. // Кіровоградська правда. – 2003. – 11 жовтня. – С. 3.

9. Сорока, Руслана. Граф Толстой повертається в Онуфріївку... Щоправда – в бетоні та металі [Текст] / Р. Сорока // Придніпров'я. – 2014. – 26 квітня. – С. 7: фот.

10. Гекало, Любов Володимирівна. Заповідні місця Кіровоградщини [Текст]: творчий екологічний проект, 4-й клас / Л.В. Гекало // Початкова освіта. – 2014. – № 10. – С. 9-14.

11. Левінська Т. Чим може здивувати наша область, аби туристи залишали тут гривні та "зелень"? / Т. Левінська // Кіровоградська правда. – 2011. – 30 серпня. – С. 5: фото.

12. Онуфріївська селищна рада Онуфріївського району Кіровоградської області. Сонячне світло і вдень, і вночі – безпечне дозвілля // Збірка практик – переможців конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування» 2014 року / [І. А. Абрам’юк,
М. М. Юрченко]; М-во регіон. розвитку, буд-ва та житл. – комун. госп-ва України, Рада Європи. – К., 2015. – 112 с.

13. Слюсаренко В. Кому екскурсію до парку бузку чи бездонного озера? / В.Слюсаренко// Кіровоградська правда. – 2011. – 27 вересня. – С. 7: фото.

14. Слюсаренко В. Онуфріївська казка вабить у свої зелені шати / В. Слюсаренко // Освітянське слово. – 2014. – червень. – С. 6: фото.

15. Сорока Р. Вози, козацька каша, пампушки з часником, пісні, танці – ПЕРЕКОТИПОЛЕ! / Р. Сорока // Кіровоградська правда. – 2010. – 13 серпня. – С. 12: фото. кол.

16. Сорока Р. Сценічний майданчик – козацький віз / Р. Сорока // Народне слово. – 2010. – 12 серпня. – С. 1, 12: фото. кол.

17. Степанова О. "Есть в графском парке старый пруд..." / О. Степанова // Украина-Центр. – 2013. – 11 июля. – С. 11: фото.

Ресурси Інтернет:

1. Гриднева О. Онуфриевский парк – одичавшая красота [Електрон. ресурс] // Тусовка: [веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу:
http://tusovka.kr.ua/news/2013/07/29/onufrievskii-park-odichavshaja-krasota. – Назва з екрана.

2. Маленков Р. Онуфріївка. Дендропарк родини Толстих. Реалії та перспективи [Електрон. ресурс] // Україна інкогніта: [веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу:
http://ukrainaincognita.com/ru/kirovogradska-oblast/onufriivskyi-raion/onufriivka/onufriivka-dendropark-rodyny-tolstykh-realii-ta-p. – Назва з екрана.

3. Лункан О. Загадкові краєвиди Онуфрієвщини. – [Електрон. ресурс] // Вечірня газета: [веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу:
http://www.vechirka.uafor.net/society/other/0310161303.php. – Назва з екрана.

Про дерева

1. Дерева: 50 найвідоміших видів: міні-енциклопедія. – К.: Країна мрій, 2015. – 56 с.: іл.

2. Ільченко О. Дерева: науково-популярна проза / О. Ільченко. – К.: Грані-Т, 2010. – 72 с.: іл.

3. Коляда М. Г. Тайны растительного мира: удивительные факты из жизни растений /
М. Г. Коляда. – Донецьк: БАО, 2006. – 272 с.: ил.

4. Оповідки дерева й квітки: казкові оповідання. – Х.: Сінтекс, 2006. – 64 с.: іл.

5. Паронова В. І. Дерева і кущі: загадки / В. І. Паронова. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2011. – 16 с.: іл.

6. Рослини: / пер. з англ. – К.: Школа, 2002. – 40 с.: іл.

7. Світ лісу: пер. з фр. / авт. тексту А. Ейнар. – К.: Махаон-Україна, 2006. – 128 с.: іл.

8. Удивительный мир живой природы: Иллюстрированная энциклопедия / пер.
К. Молькова. – М.: Эксмо, 2005. – 176 с.

9. Чудо-дерево: книжка-картинка. – К.: Грайлик, 1993. – 14 с.: іл.

Про рослини

1. Ботанічні раритети Кіровоградщини: посібник. – К-д: Полімед-Сервіс, 2011. – 136 с.: іл.

2. Гамуля Ю. Г. Рослини України: науково-популярна література / Ю. Г. Гамуля. – Х.: Фактор, 2011. – 208 с.: іл.

3. Гарбарець Н. М. Рідкісні та зникаючі лікарські рослини України: мала Червона книга лікарських рослин України / Н. М. Гарбарець, М. О. Гарбарець. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2012. – 88 с.: іл.

4. Гончаренко І. В. Будова рослинного організму: морфологія та анатомія рослин: навчальний посібник / І. В. Гончаренко. – 2-е вид., перероб. – Суми: Університетська книга, 2004. – 200 с.

5. Давидов А. І. Знай, люби, бережи: науково-художня книжка / А. І. Давидов; худож.
О. Зенич, О. Міхнушов. – К.: Веселка, 1985. – 159 с.: іл.

6. Денисова Г. А. Удивительный мир растений: пособие для учащихся / Г. А. Денисова. – 2-е изд. – М.: Просвещение, 1981. – 127 с.: ил.

7. Дивовижні рослини: ілюстрована енциклопедія / уклад. В. В. Борзова. – Х.: Чайка, 2012. – 64 с.: іл.

8. Життя лісу: енциклопедія. – К.: Махаон-Україна, 2004. – 128 с.: іл.

9. Жукова И. Н. Домашняя энциклопедия самых неприхотливых комнатных растений: советы опытных цветоводов / И. Н. Жукова. – Донецьк: БАО, 2008. – 288 с.: ил.

10. Зелена планета: енциклопедія / пер. з фр. – К.: Махаон-Україна, 2006. – 128 с.: іл.

11. Иванова О. Моя первая книга о растениях: / худож. Н. Князева / О. Иванова. – Ростов-на-Дону: Проф-Прес, 2007. – 16 с.: ил.

12. Кархут В. В. Ліки навколо нас / В. В. Кархут. – 4-те вид. – К.: Здоров'я, 2001. – 232 с.

13. Костіна Ю. О. Рослини України: дитяча кольорова енциклопедія / Ю. О. Костіна. – Донецьк: БАО, 2009. – 80 с.: іл.

14. Костіна Ю. О. Рослинний світ України: дитяча кольорова енциклопедія / Ю.О.Костіна.– Донецьк: БАО, 2008. – 80 с.: іл.

15. Лаптев Ю. П. Рассказы о полезных растениях: пособие для учащихся / Ю. П. Лаптев.– М.: Просвещение, 1982. – 80 с.: ил.

16. Легенди України: про тварин, птахів, рослини. – Харків: Промінь, 2009. – 240 с.: іл.

17. Мензатюк З. Зелені чари: оповідання про рослини України / З. Мензатюк. – Чернівці: Букрек, 2012. – 176 с.: іл.

18. Непомнящий Н. Н. Сто великих загадок живой природы: справочное издание /
Н. Н. Непомнящий. – М.: Вече, 2007. – 480 с.

19. Просяник І. Дивосил: розповіді про чар-зілля / худож. оформл. Л. Прийми /
І. Просяник. – Львів: Каменяр, 2001. – 223 с.: іл.

20. Рослини: моя маленька енциклопедія / з пол. переказала М. Чорновіл. – К.: Егмонт Україна, 2010. – 38 с.: іл.

21. Рослини: довідкове видання. – Х.: Фоліо, 2006. – 318 с.: іл.

22. Рослини: / пер. з англ. – К.: Школа, 2002. – 40 с.: іл.

23. Рослини в міфах та легендах. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2012. – 176 с.: іл.

24. Рослини від А до Я / уклад. І. Говердовська. – Х.: Ранок, 2013. – 60 с.: іл.

25. Рослини та тварини України: дитяча ілюстрована енциклопедія. – Х.: Ранок: Веста, 2011. – 64 с.: іл.

26. Світ навколо нас: рослини. – К.: Кобза, 2003. – 351 с.

27. Світ навколо нас: рослини / упоряд. С. Тишковець. – К.: Кобза, 2004. – 351 с.: іл.

28. Станкевич Т. О. Атлас тварин і рослин України: ілюстрована енциклопедія /
Т. О. Станкевич. – Х.: Дверная служба, 2010. – 64 с.: іл.

29. Тетельман Г. Світ дивовижних рослин: ілюстрована енциклопедія / Г. Тетельман. – Х: SEPTIMA, 2013. – 80 с.: іл.

30. Товстуха Є. С. Фітотерапія / Є. С. Товстуха. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Оріяни, 2000. – 432 с.

31. Чудеса живого світу: ілюстрована енциклопедія для дітей. – Х.: Ранок, 2003. – 128 с.: іл.

32. Школьник Ю. К. Світ рослин: повна ілюстрована енциклопедія / Ю. К. Школьник. – К.: Країна мрій, 2006. – 272 с.: іл.

33. Що? Як? Чому?: світ рослин, світ первісних тварин. – Х.: Український фонд міжнарод. молодіж. співробітн., 1999. – 158 с.: іл.