Тролінг

        Тролінг – розміщення в Інтернеті (на форумах, у групах новин Usenet, у вікі-проектах та ін.) провокаційних повідомлень з метою викликати флейм, конфлікти між учасниками, образи, війну редагувань, марнослів’я тощо.

        Є багато варіацій на тему значення троллінгу. Основна причина такої невизначеності в тому, що сам термін «троль» є суб’єктивним. Хтось може прийняти коментар як тролінг, в той же час інші порахують це цілком прийнятною формою продовження дискусії.

        Трoль – учасник комунікації, що імітує поведінку зацікавленого в спілкуванні, але на ділі намагається порушити комунікацію, довести учасників до стану роздратування. За допомогою маніпуляцій він створює форму соціальної провокації або знущання в мережевому спілкуванні. Тролі - персонажі, які свідомо провокують нас на негативні реакції і знижують рівень комфорту нашого перебування в мережі. Це може відбуватися як в блогах, так і в соціальних мережах або в соціальних медіа – в будь-якій ситуації, де виникає мовна взаємодія.

        Тролінг є грубим порушенням мережевого етикету.

        Найхарактернішою рисою тролінгу є те, що його постійна кінцева мета – привернути увагу до власної персони.

Грубий і тонкий тролінг

        При «грубому» тролінгу відкрито порушують правила інтернет-ресурсу, ображають його учасників, викликають конфліктні ситуації. Його легко виявити відразу – з перших повідомлень «грубий» тролінг виявляє себе достатньою різкістю і грубістю, думка інтернет-троля докорінно відрізняється від думки локальної більшості.

        Для «тонкого» тролінгу притаманне вирізнення глибокими знаннями в галузі психології, психології маніпулювання, що дає їм змогу впливати на людей за допомогою витончених механізмів впливу, особливо під час діалогів у дискусіях. Тонкий тролінг може бути непомітним або важкопомітним з першого погляду. Розпізнати «тонкий тролінг» набагато складніше, його значущість і ступінь впливу залежить від того, наскільки добре «троль» знає психологію особистісної та колективної поведінки. «Тонкий троль» діє на межі правил, прийнятих у місці, де він діє, не порушуючи їх безпосередньо.

        Цей психологічний і соціальний феномен поширився в 1990-х роках в Usenet-і. Якщо раніше це були просто спроби публікувати провокаційні повідомлення в Всесвітній павутині заради цікавості, то зараз будь-який популярний форум, сайт, група новин тощо рано чи пізно зазнає впливу тролінгу. З початку XXI століття інтернет-тролі стали утворювати власні Віртуальні співтовариства і організації, обмінюючись досвідом з найефективнішого розпалювання конфліктів.

        Повідомлення, написані тролем, зазвичай «провокаційні, дивні, несуттєві та несерйозні». Методи, наприклад, мають вид претендування на крайні погляди всіх видів, щоб використовувати явно нелогічні аргументи або неприємні методи обговорення. Мета полягає в тому, щоб змусити інших думати, що троль є серйозним і відчути себе змушеним написати йому відповіді. Троль часто анонімний або використовує перевірену особу, а іноді також використовує окремі облікові записи для цієї мети. Чим бурхливіше реагує спільнота, тим імовірнішим є подальший тролінг з боку ініціатора, оскільки це підтверджує ефективність його дій. Оскільки тролі намагаються спровокувати реакцію, гарною ідеєю є не реагувати на тролінг та ігнорувати їх (або відправляти в бан і тд). Так народилась часто вживана в інтернет-сленгу фраза: «Не годуйте тролів».

        Дуже часто повідомлення тролів з’являються під статтями чи новинами про відомих і успішних людей. Чим успішніша людина, тим бруднішими і негативнішими будуть висловлювання на її адресу. З одного боку видатними особами захоплюються, їх хвалять і хочуть з ними дружити. Але є й інший бік – постійне перебування під прицілом, кожен їхній крок завжди під пильною увагою, їхнє особисте життя, кожен вважає своїм правом обсудити. Їх часто критикують, причому як дії, так і особисті характеристики.

        Тролінг в Інтернеті набув вельми широкого розмаху. Найгірше те, що тролінг на сьогоднішній день є практично безкарним - справді, кого ж карати, якщо ні імені, ні достовірних контактів користувач не залишив? Якщо б до справи підключилися спецслужби, все могло б бути по-іншому. Але це, як-то кажуть, не їхня парафія. Принаймні, в більшості країн світу за тролінг абсолютно нічого не загрожує, незважаючи навіть на те, що агресія окремих користувачів не одному добряче попсувала нерви, а декого навіть довела до самогубства.

Як зрозуміти, що перед вами саме троль?

        Можна використовувати дані Клер Хардакер, професорки корпусної лінгвістики Ланкастерського університету.

        В результаті зібраного матеріалу Клер виділила чотири ознаки троллінгу:

  • Троль уникає прямих запитань і задає їх сам. Таким чином він контролює комунікацію.
  • Поведінку троля можна охарактеризувати як агресивну образу. Такий співрозмовник буде завжди намагатися створити конфлікт або емоційну напруженість.
  • Троль завжди буде намагатися зруйнувати конструктивну комунікацію в співтоваристві і звести все до безглуздої суперечки, лайки.
  • Спроба залучити до конфлікту якомога більше учасників. Чим більше людей включаються в комунікацію, тим більший «успіх» троля.

Дізнатися більше:

Публікації

Данько Ю. А. «Тролінг» як новий вид віртуальної комунікації / Ю. А. Данько // Український соціум. – 2013. – № 4. – С. 17-25.

Храбан Т. Віртуальна мовна особистість троля в інтернет-комунікації / Т. Храбан // Теорет. й приклад. проблеми сучас. філології: зб. наук. пр. – 2018. – Вип. 6. – С. 268-280. – Бібліогр.: 12 назв. – укp.

Шмирко С. В. Нові «розваги» сучасної учнівської молоді: епідемія підліткової жорстокості / С. В. Шмирко // Безпека життєдіяльності. – 2012. – № 4. – С. 4-5.

Ресурси Інтернет

Гуменюк Л. Й. Мережевий тролінг як вид комунікативної поведінки [Електронний ресурс] / Л. Й. Гуменюк // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. серія психологічна. – 2014. – Вип. 1. – С. 172-180. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvldu_2014_1_21.

Данько Ю. А. Феномен «тролінгу» як форма комунікативної інтернет-взаємодії: політичний контекст [Електронний ресурс] / Ю. А. Данько // Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. – 2015. – № 2. – С. 83-94. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnyua_2015_2_11.

Кокарча Ю. А. Тролінг як засіб політичної маніпуляції в інтернет-просторі [Електронний ресурс] / Ю. А. Кокарча // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 22: Політичні науки та методика викладання соціально-політичних дисциплін. – 2016. – Вип. 20. – С. 77-82. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_022_2016_20_15.

Радутний О. Е. Чинні засоби кримінально-правової протидії Інтернет-тролінгу [Електронний ресурс] / О. Е. Радутний // Інформація і право. – 2015. – № 3. – С. 110-114. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Infpr_2015_3_18.