|
|
Синдром Сніжани
З розвитком соціальних мереж у наше життя прийшли і нові цінності. Серед них є й так звані «вподобайки» чи «лайки». Багато інтернет-користувачів ставляться до «лайків» дуже серйозно і надзвичайно стурбовані їх кількістю. За словами психологів, це пов’язано з потребою будь-якої людини у схваленні, похвалі, та увазі. Тільки тепер слова підтримки замінили «лайки». За результатами опитування американських вчених, більшість жителів США переживають, якщо не отримують «лайків» до своїх фотографій або постів в соціальних мережах. В молодіжному середовищі Like стає індикатором соціально-групового визнання. Він також слугує своєрідним маркером визнання е-спільнотою «талантів» особистості, яка цю інформацію розмістила. Феномен Like відображає глибинні властивості людської психіки відчувати свою причетність до інших, свою соціальність: бути почутим, бути побаченим, бути цікавим. Соціальні мережі спрямовують індивідуальну свідомість у напрямку, де визнання та прихильність потрібно заслужити. Адже Like не ставиться людині за те, що вона просто є. Для того, щоб заслужити прихильність та отримати Like необхідно зробити те, що може відповідати правилам спільноти. Зворотній бік Like очікувань ставить свободу особистості перед вибором: бути собою, або бути успішним, визнаним, кращим. 
Одного разу мешканка Сербії на ім’я Сніжана Павлович виклала в одну із соціальних мереж свою посаду. Однак її друзі інформацію просто проігнорували. Сніжана не отримала очікувану кількість «лайків» і так переживала з цього приводу, що опинилася в психіатричній лікарні. Подібні розлади медики інтерпретують як «синдром Сніжани». Чимало досліджень виявили, що люди, які регулярно проводять вільний час у Інтернеті, мають вищий рівень тривожності та депресій. Соцмережі – це простий і доступний механізм, за допомогою якого людина може отримати свою порцію уваги, любові і схвалення. На початку 2018 року було оприлюднено інформацію, що лише соціальною мережею Facebook користується понад 11 млн українців. За своєю природою людина завжди прагне бути переможцем – хоч на крок, але попереду інших. Дух змагання притаманний кожному. Світлинами людина намагається показати, що вона успішна: викладає фото покупок, показує, що їсть, як відпочиває і розважається, доводить всім, що життя б'є ключем. Таким чином людина задовольняє своє природне бажання подобатися оточуючим. Як правило, більшість авторів, викладаючи фотографію або написавши пост, стежать за кількістю переглядів, «лайків», коментарів. Вони повертаються знову і знову, відповідаючи на коментар і додаючи якісь нові факти, натискають на фотографію коментатора і заходять на його профіль, читають його пости. Головне – вчасно зупинитися. Цінувати свій особистий час, не забувати про навчальні та інші турботи, вміти радіти життю в реальності. Краще зателефонувати другу, дізнавшись з соціальної мережі про зміни в житті, а не «лайкати» і ставити сумнівні смайли. Часто Інтернет стає втечею від дійсності для тих, кого ця сама дійсність з якихось причин не задовольняє. Спробуйте відстежити, коли саме ви включаєте комп’ютер або берете в руки смартфон, які думки чи почуття передують цьому. Поставте собі декілька питань: що б ви робили, якби у вашому житті не було інтернету і соціальних мереж? чим би займалися? як би себе почували? щасливі б ви були або нещасні? Відповівши на ці питання, ви зрозумієте, чого не вистачає у вашому житті. Встановіть час та періодичність, коли ви заходитимете в соцмережі. Якщо ви знаєте за собою звичку зазирати в Facebook що кілька хвилин, то пообіцяйте собі робити це, наприклад, раз на годину. А може, оберіть один день на тиждень, коли не заходитимете туди взагалі. І, головне, не хапайтеся за гаджет, щойно прокинулися, та обійдіться без нього перед сном. Постіть для себе, а не для інших. Правильний мотив для посту – коли вам кортить чимось поділитися зі світом, а не прагнення чужого схвалення. Пам’ятайте, реакція людей на ваші пости – це не їхнє ставлення до вас. Наприклад, деякі люди воліють не коментувати депресивних постів на кшталт: "У мене був важкий тиждень", бо бояться засмутити вас іще більше. І не вітають когось зі схудненням, бо для них самих це – болісна й неприємна тема. Прагніть надихати інших. «Я не хотіла бути однією з цих людей, які дратують, постячи заради уваги… Лайки, фолловери та визнання нічого для мене не означають. Щоденна підтримка, любов та натхнення, яку я отримую від моєї аудиторії – ось моє все. Це справді дещо особливе», – ділиться 21-річна фітнес-блогерка Мейсі Вандершмідт, котра має 50 тисяч підписників. Дізнатися більше: Книги Проблеми суспільної безпеки в процесі розвитку соціальних мереж: [монографія] / [В. Попик (кер. проекту), В. Горовий, О. Онищенко та ін.]; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2015. – 202 c. Публікації Горова С. В. Проблеми інформаційної безпеки в контексті розвитку соціальних мереж / С. В. Горова // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2013. – № 2. – С. 237-244. Еляков І. В. Інформаційне перевантаження людей // Соціологічні дослідження. – 2005. – № 5. – С. 114-121. Ресурси Інтернет Психологи радять, як підліткам уникнути залежності від лайків у соцмережах [Електроний ресурс] // Zik: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: . – Назва з екрана. – (Дата звернення 13.08.2020). – Мова укр. Собко Я. «Іменем соцмереж» або про любителів приміряти віртуальну мантію [Електроний ресурс] / Я. Собко // Залежність від соцмедіа та поради, як із неї вирватися // Українська правда: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: . – Назва з екрана. – (Дата звернення 13.08.2020). – Мова укр. У Instagram зникають лайки: що загрожує соціальній мережі [Електроний ресурс] // Сегодня: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: . – Назва з екрана. – (Дата звернення 13.08.2020). – Мова укр. Чим загрожує залежність від лайків у соціальних мережах: відповідь психолога [Електроний ресурс] // Сегодня: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: . – Назва з екрана. – (Дата звернення 13.08.2020). – Мова укр.
|