|
|
Штучний інтелект
Термін «штучний інтелект» ще в 1956 році ввів професор Дартмутського коледжу Джон МакКарті, коли очолив невелику команду вчених, аби визначити, чи можуть машини вчитися, як діти, методом спроб та помилок, врешті розвинувши формальне мислення. Фактично проєкт базувався на намірі з’ясувати, як змусити машини «використовувати мову, абстрактні форми, вирішувати ті проблеми, які зазвичай вирішують люди, та вдосконалюватись». Здатність комп’ютера розуміти людину можна назвати штучним інтелектом. Оскільки в апаратному забезпеченні звичайного ПК важко розмістити інтелект, навіть штучний, ясно, що розуміння має забезпечуватися програмно. Такі програми машинного перекладу були створені вже порівняно давно, хоча всі вони без винятку дуже обмежені в розумінні природної мови або навіть будь-якого більш-менш оформленого фрагмента мови. З появою нових алгоритмів, методик та програмних рішень, націлених на комп'ютерний переклад текстової інформації, достовірними фактами є наявність у таких систем цілого ряду переваг перед «рукотворним» перекладом:
На даний час існує безліч комерційних проектів машинного перекладу: Systran, IBM, L & H (Lemout & Hauspie ), Language Engineering Corporation, Atril, Trados, Caterpillar Co., LingoWare, PROMT. Одними з найбільш відомих програм машинного перекладу на ринку України є STILUS, ПАРС, Language Master. Ці програми-WINDOWS-додатки, які підтримують технологію Drag&Drop, OLE-автоматизацію, мають оперативну довідкову систему, графічну діалогову настройку, а також інші елементи управління вікнами та опціями, що робить ці програми справді популярними серед користувачів. 
Автоматична заміна слів однієї мови відповідними аналогами іншої мови становить лише незначну частину процесу перекладу. Уміння донести зміст, вкладений у слова мовцем, і подати його у формі, доступній для сприйняття слухачами, потребує розуміння контексту й гнучкості розуму, недоступної жодному роботові. Регіональні акценти й дефекти дикції, культурні особливості й складні релігійні образи, «неперекладна» гра слів і своєрідне почуття гумору – усе це потребує адекватної інтерпретації з урахуванням національної специфіки, а не дослівної передачі тексту оригіналу. Поки саме ці труднощі перекладу роблять будь-які, навіть дуже передові, технології безсилими у порівнянні з професійними перекладачами. Представники компанії Google уже заявили, що їхнє програмне забезпечення «не призначене для розв'язання складних завдань» і «не здатне замінити собою людей-перекладачів». Відносна гарантія якості поширюється лише на заздалегідь адаптовані тексти, що пройшли передредагування й позбавлені різночитань. І в цьому криється ще одна небезпечна тенденція, про яку вже серйозно говорять на наукових конференціях. Дедалі популярніша практика написання текстів виступів «під машинний переклад» (тобто максимально простими, короткими фразами, без використання нестандартних мовних зворотів), окрім загрози примітивізації людини в епоху смарт-технологій, може коштувати реальних людських життів. Представники перекладацької служби Європейського суду вже заявили, що можливе використання під час слухань технологій машинного перекладу замість присяжних перекладачів прямо порушує права людини на справедливий захист. Для адвокатів, політиків і дипломатів віртуозне володіння словом – не розкіш, а необхідний інструмент у повсякденній роботі. Штучний інтелект – це технологія, яка перетворює всі сфери життя. Це широкий інструмент, який дозволяє людям переосмислити, як ми інтегруємо інформацію, аналізуємо дані та використовуємо отримані результати для покращення процесу прийняття рішень. Вони змінюють спосіб, яким ми шукаємо інформацію, як ми спілкуємося один з одним, навіть як ми поводимося. Ця трансформація стосується багатьох областей, включаючи освіту. 
Штучний інтелект перетворився на масштабний інструмент і ресурс для роздрібної торгівлі – його все частіше використовують з метою підвищення якості обслуговування покупців у інтернет-магазинах та інших сервісах, а також в інтерактивних мобільних додатках і навіть програмах лояльності.. Чат-боти та інтелектуальні помічники перевершили всі очікування не лише розробників, але й тих, хто безпосередньо їх використовує. Цифрові персоналізовані програми високоякісно справляються з функцією спілкування та підтримки клієнтів, аналізу аудиторії та формування пулу потенційних споживачів, підтримують діалог і аналізують усі можливі запити користувачів. Причому, в міру того, як технології в цьому напрямі вдосконалюються, такі системи все краще навчаються сприймати людську мову й інтонації та підтримувати повноцінну розмову в необхідному ключі. Штучний інтелект став безпечнішим і в той самий час більш «відкритим» – навчився бути толерантним у спілкуванні з людьми у сфері послуг, вести повноцінні діалоги, якісно обробляти словесну та візуальну інформацію від клієнтів. З’являються досить унікальні програми. Наприклад, чатбот Replika, метою якого є стати вашим найкращим другом, в процесі «спілкування» вивчає свого співбесідника, а згодом намагається йому усіляко допомогти покращити настрій.
Компанія Facebook оголосила про запуск нейромережі Rosetta, яка може розпізнавати текст на зображеннях і відео. Такий алгоритм повинен допомогти модераторам в боротьбі зі спамом, а також образливим контентом. Значна кількість фотографій в Facebook, і Instagram містять текст в різних формах. Він може бути накладений на зображення в мемі або зображений на фотографії вітрини, вуличного знака або меню ресторану. Rosetta витягує текст з більш ніж мільярда загальнодоступних зображень Facebook і Instagram на різноманітних мовах, а потім щодня і в режимі реального часу вводить його в модель розпізнавання тексту. Вона визначає прямокутні області, які містять текст, а потім проводить розпізнавання і переведення картинки в текст. Крім фотографій і мемів, нейромережа також здатна покадрово сканувати відеоролики. Автори технології вважають, що вона в перспективі допоможе ідентифікувати спам або образливий контент. Проте, автори розробки визнають, що робота Rosetta поки далека від досконалості. За результатами дослідження американського консалтингового агентства McKinsey, у найближчі десять років нові технології радикально змінять світовий ринок праці, що дозволить заощадити близько 50 трильйонів доларів. Однак ці зміни торкнуться сотень мільйонів робочих місць. З одного боку, люди зможуть покласти на машини частину своїх службових рутинних завдань, що дозволить їм зосередитися на творчій роботі. З другого боку, від масової автоматизації однозначно постраждають менш кваліфіковані кадри. Більше того, згідно з дослідженнями McKinsey & Company, штучний інтелект проявив здатність виявляти, що саме впливає на емоції людей, а це свідчить про те, що незабаром компанії за його допомогою вироблятимуть контент, який маніпулюватиме людськими емоціями краще, ніж міг би вигадати будь-який режисер. Ватикан разом із технологічними компаніями Microsoft та IMB розробив етичні принципи для розвитку штучного інтелекту. Штучний інтелект має поважати права людей, зокрема на конфіденційність; працювати надійно, неупереджено та прозоро. Потрібно розвивати форми регулювання для розвитку передових технологій, зокрема розпізнавання облич через небезпеку використання нейромережі для комерційних та політичних цілей без відома людей. «Нерівність, завдяки якій декілька обраних людей знають про нас усе, поки ми нічого не знаємо про них, обмежує критичні думки та свідоме волевиявлення», – зазначив Папа Римський. Наразі невідомо, які технологічні компанії підтримають ці етичні принципи. Дізнатися більше: Книги Волошин Володимир Григорович. Комп’ютерна лінгвістика: навчальний посібник / Володимир Волошин. – Суми: Університетська книга, 2004. – 382 с.: табл. – Бібліогр. с. 371-381. Кайку, Мічіо. Фізика майбутнього. Як наука впливе на долю людства і змінить наше повсякденне життя у ХХІ сторіччі / М. Кайку; пер. з англ. А. Кам’янець. – 2-е вид. – Львів: Літопис, 2017. – 432 с.: іл. – (Сер. "Світовий бестселер"). Теґмарк Макс. Життя 3. O. Доба штучного інтелекту / М. Теґмарк; пер. З. Корабліна. – К.: Наш Формат, 2019. – 430 с.: іл., табл. Толковый словарь по искусственному интеллекту / Авт.-сост. А. Н. Аверкин и др. – М.: Радио и связь, 1992. – 255 с. Уинстон Патрик Генри. Искусственный интеллект / П. Уинстон Пер. с англ. В. Л. Стефанюка; Под ред. [и с предисл.] Д. А. Поспелова. – М.: Мир, 1980. – 519 с.: ил. Фейгін О. О. Світ кібернетики: кібернетичні етюди про штучний розум / О. О. Фейгін. – Х.: Ранок, 2013. – 208 с.: іл. – (Популярно про складне). Форд Мартін. Пришестя роботів. Техніка і загроза майбутнього безробіття / Мартін Форд; пер. з англ. Володимира Горбатька. – К.: Наш Формат, 2016. – 400 с. Публікації Дубровик-Рохова, Алла. «Як захистити людей від технологій?» Консультатнт Білого дому Патрісія Табріз про виклики «технічних революцій» / Алла Дубровик-Рохова // День. – 2018. – 9-10 лютого. – С. 6-7. Карпенко Ю. В. Етичні принципи застосування штучного інтелекту в публічному управлінні / Ю. В. Карпенко // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. – 2019. – №4. – С. 93-97. – Бібліогр. в кінці ст. Ковалець Катерина. Алан Тюрінг – батько теоретичної інформатики та штучного інтелекту / Катерина Ковалець // Інформатика. – 2015. – №11 (червень). – С. 31-33: фото. Костюченко Юрій. Між Галатеєю і Големом: загрози штучного інтелекту / Юрій Костюченко // День. – 2017. – 24 жовтня. – С. 8. Крюков, Д. Штучний інтелект від Microsoft: другий мозок для аграрія / Д. Крюков // Тваринництво. Ветеринарія. – 2018. – №11. – С. 24-25: схема роботи технології точного землеробства. Матвійчук А. Можливості та перспективи створення штучного інтелекту / А. Матвійчук // Вісник Національної академії наук України. – 2011. – №12. – С. 36-51. – Бібліогр. в кінці ст. Міщенко Ніна. Штучний інтелект-виклик часу / Ніна Міщенко // Науковий світ. – 2006. – №10. – С. 12-13. Підласий, А. І. Штучний інтелект допомагає педагогам / А. І. Підласий // Управління школою. – 2019. – №31-33. – С. 2-15: табл. Поддьяков О. М. Чи можна скопіювати розум: полеміка з трансгуманізмом / О. М. Поддьяков // Біологія. – 2015. – №12. – С. 27-31: іл. – Бібліогр. в кінці ст. Сергеев, Александр. Разум из машины: Искусственный интеллект все еще очень далек от того, что мы называем разумом / Александр Сергеев // Вокруг света. – 2007. – №10. – С. 74-82: кол. іл. Сильний штучний інтелект: передумови / Г. А. Кравцов [та ін.] // Електронне моделювання. – 2019. – №5. – С. 35-57. – Бібліогр. в кінці ст. Харламов Павел. Они за нас уже думают / Павел Харламов // Корреспондент. – 2019. – №1-2 (25 января). – С. 29-31. Чубатюк, Юрій. «Штучний інтелект» змінить ринок праці / Юрій Чубатюк // День. – 2018. – 4 липня. – С. 8. Штучний інтелект в агробізнесі // Agroexpert. – 2019. – №2. – С. 62-64: кол. іл. Штучний інтелект може завадити кар'єрі юристів та адвокатів // Історія та правознавство. – 2018. – №3. – С. 14. Ресурси Інтернет Бородкіна І. Л. Машинний переклад як складова підготовки майбутніх документознавців [Електронний ресурс] / І. Л. Бородкіна, Г. О. Бородкін – Електрон. дані. – Режим доступу: . – (Дата звернення 9.10.2020). – Назва з екрана. – Мова укр. Габер Євгенія. Про роль перекладачів у світовій історії не заведено багато говорити [Електронний ресурс] / Євгенія Габер // Zn.ua: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: . – (Дата звернення 9.10.2020). – Назва з екрана. – Мова укр. Застосування штучного інтелекту [Електронний ресурс] // Вікіпедія: вільна енциклопедія: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: . – (Дата звернення 9.10.2020). – Назва з екрана. – Мова укр. Кожевнікова Олена. Коли машинний переклад замінить людський переклад? [Електронний ресурс] / Олена Кожевнікова // Бюро перекладів kls: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: . – (Дата звернення 9.10.2020). – Назва з екрана. – Мова укр. Кудіна О. В. Машинна лінгвістика рідною мовою [Електронний ресурс] / О. В. Кудіна // Електронна бібліотека Інституту журналістики: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: . – (Дата звернення 9.10.2020). – Назва з екрана. – Мова укр. Пархомчук Ольга. Штучний інтелект, чат-боти і віртуальні агенти: чи становлять загрозу людству і контакт-центрам? [Електронний ресурс] / Ольга Пархомчук // Facenews: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: . – (Дата звернення 9.10.2020). – Назва з екрана. – Мова укр. 17 прикладів застосування штучного інтелекту у повсякденному житті // Futurenow: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: . – (Дата звернення 9.10.2020). – Назва з екрана. – Мова укр. Савчук Тетяна. 10 прикладів, як штучний інтелект може змінити ваш спосіб життя / Тетяна Савчук // Радіо свобода: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: . – (Дата звернення 9.10.2020). – Назва з екрана. – Мова укр. Штучний інтелект: Ватикан розробив етичні принципи // Unian: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: . – (Дата звернення 9.10.2020). – Назва з екрана. – Мова укр.
|
