|
|
Мем 
Мем (англ. Internet meme) – явище спонтанного розповсюдження певної інформації в інтернет-мережі усіма можливими способами (електронною поштою, в месенджерах, форумах, блогах тощо), почало використовуватись у середині першого десятиліття XXI століття. Термін meme ввів у 1976 році англійський біолог і популяризатор науки Річард Докінз у книзі «The Selfish Gene» («Егоїстичний ген»). Серед прикладів мемів він називав мелодії, ідеї, модні слівця і вирази, способи варіння юшки або спорудження арок. До спонтанного неконтрольованого розповсюдження від одного інтернет-користувача до іншого придатна не будь-яка інформація, а тільки та, що яким-небудь чином зачіпає багатьох користувачів. Так само розповсюджуються твори постфольклору в інтернеті: анекдоти, жарти, посилання на медіа-об’єкти розважального характеру, картинки, відео-ролики, звукозаписи. У сучасному розумінні мем – ідея, образ, об’єкт часто нематеріальної культури, що передається від одного до іншого члена віртуального суспільства. Проте саме слово «міема» вживали ще за часів Стародавньої Греції, воно означало «подібність». Коли інтернету ще не існувало, були меми. Лінгвісти та філологи називали їх мовними кліше, крилатими виразами. Місцями створення мемів є різноманітні віртуальні спільноти: блоги, форуми, чати, групи у соціальних мережах, приватні сторінки тощо. Інтернет-меми відрізняються різним ступенем локальності в залежності від того, у якій частині мережі вони перебувають. Основою інтернет-мемів можуть ставати фотожаби. Фотожаба (також жаба) – графічна карикатура, шарж; сленгова назва різновиду фотомонтажу, переробки зображення за допомогою растрового або векторного графічного редактора із застосуванням спец-ефектів комп’ютерного дизайну. 
Найменування виникло від спотворення назви популярного графічного редактора Adobe Photoshop (у транскрипції – фотошоп, фотожоп). Зазвичай фотожаба – це гумористичний або сатиричний колаж, виготовлений з будь-якої фотографії з метою розвинути сюжет, зробити його смішнішим. Переважно створювані зображення носять карикатурний характер, можуть виникати стихійно або цілеспрямовано. Стихійні фотожаби можуть базуватися на популярних фотографіях з новин, найчастіше вони засновані просто на кумедних випадкових фотографіях, іноді можуть мати ідеологічне спрямування. Джерелами виникнення мемів можуть бути актуальні події й новини, персонажі фільмів, фрази і висловлювання відомих людей, випадкові висловлювання, відомі особистості. Останні роки були багаті на події, і користувачі Інтернету, звичайно, реагували на це спалахами творчості, у Мережі з’явилося чимало специфічних жартів і мемів. Існує величезна кількість мобільних додатків-мемогенераторів. Це Imgur, Mr-mem, Meme Generator та десятки інших. Тут можна взяти готовий шаблон для створення мему і ознайомитися, який контент зараз популярний. Можливо, це надихне вас на нову ідею. Створювати меми можна, використовуючи будь-яке зображення, підібравши до нього влучний підпис. Якщо ви хочете нанести підпис на вашій картинці, це можна зробити, просто скориставшись редактором світлин у Facebook. Було б помилково вважати, що всякий поширюваний мем несе корисну інформацію і що його природу взагалі можна раціонально розтлумачити. Зазвичай спостерігаємо протилежне – користувачу, що незнайомий з контекстом виникнення мема і тим середовищем, де меми виникають найчастіше (блоги та форуми), поширений і популярний серед користувачів мем може здатися нісенітницею. Дізнатися більше: Публікації Денисюк Ж. З. Інтернет-меми як засіб постфольклорної комунікації / Ж. З. Денисюк // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. – 2017. – № 2. – С. 29-35. Жулінська М. Інтернет-меми як одиниці інформації у кіберпросторі / М. Жулінська, Н. Смоляр // Актуальні питання іноземної філології. – 2015. – № 2. – С. 66-71. Оленіна О. Ю. Інтернет-меми українського походження Інтерес як фактор самоорганізації культури в культуротворчій практиці сучасного суспільства / О. Ю. Оленіна, Ю. О. Пічугіна // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. – 2018. – № 3. – С. 77-81. Пода Т. А. Інтернет-меми як феномен інформаційного суспільства / Т. А. Пода // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. – 2017. – № 1. – С. 117-120. Соколова К. В. Меми як засіб комунікації в Інтернет-середовищі / К. В. Соколова. – Гуманітарний часопис. – 2012. – № 1. – С. 118-123. Ресурси Інтернет Алексіюк Єлисавета. Як меми (не) захищаються авторським правом [Електронний ресурс] / Єлисавета Алексіюк // Центр демократії і верховенства права: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: . – (Дата звернення 5.07.2020). – Назва з екрана. – Мова укр. Арінархова Анна. Як створювати наукові меми для уроків [Електронний ресурс] / Анна Арінархова // Osvitoria: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: . – (Дата звернення 5.07.2020). – Назва з екрана. – Мова укр. Барчук В. Про деякі суспільні меми сучасних українців [Електронний ресурс] / В. Барчук // Українознавчі студії. – 2018. – № 19. – С. 32-40. – Режим доступу: . – (Дата звернення 5.07.2020). – Назва з екрана. – Мова укр. Дзюбіна О. І. Класифікація, структура та функціонування Інтернет-мемів в соціальних мережах Twitter та Facebook / О. І. Дзюбіна // Молодий вчений. – 2016. – № 2. – С. 375-379. – Режим доступу: . – (Дата звернення 5.07.2020). – Назва з екрана. – Мова укр. Мем [Електронний ресурс] // Вікіпедія: вільна енциклопедія: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: . – (Дата звернення 5.07.2020). – Назва з екрана. – Мова укр. Храбан Т. Інтернет-меми як інструмент информаційно-психологічного впливу [Електронний ресурс] / Т. Храбан // Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології. – 2019. – Вип. 8(1). – С. 238-249. – Режим доступу: . – (Дата звернення 5.07.2020). – Назва з екрана. – Мова укр.
|