Кібербулінг

        З кожним роком кількість юних користувачів мережі збільшується на 30 %. Інтернет у сьогоденні став невід’ємною частиною життя дітей і підлітків, їхнім найближчим оточенням та джерелом знань про навколишній світ. Однак ніхто не убезпечений від агресивної поведінки користувачів мережі. Під кібербулінгом, за визначенням Л. Найдьонової, слід розуміти новітню форму агресії, що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням інформаційно-комунікаційних засобів: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж тощо. Нападки можуть здійснюватися напряму, або анонімізовано і можуть призвести до низки негативних наслідків в результаті створення ситуації напруження, тиску, залякування, переслідування. Переслідувач частіше анонімний, може ховатися за хибними ідентичностями і звертатися до великої аудиторії. Також агресор має постійний доступ до жертви через електронні пристрої.

        Для підлітків, які стають переслідувачами притаманні:

  • завищений рівень самооцінки;
  • занижена самооцінка, що компенсується шляхом приниження слабших;
  • переконаність у тому, що «домінуючи» легше досягати бажаного;
  • відсутність співчуття своїм жертвам;
  • фізична сила;
  • низький поріг збудливості;
  • імпульсивність та агресивна поведінка.

        Ініціаторами цькування також можуть бути підлітки з низьким рівнем самоконтролю, які прагнуть бути лідерами у навчальній групі; хочуть бути у центрі уваги; самостверджується через цькування жертви.

        Якщо вам доводиться мати справу з нападками в мережі, наводимо поради кандидата психологічних наук, гештальт-терапевта, співзасновника платформи онлайн-психотерапії Treatfield Антона Федорця.

        «Не годувати тролля». Якщо йдеться не про конструктивну критику, а саме про цькування, не варто вступати в діалог, виправдовуватися, щось пояснювати, аргументувати. Коментатора, який обрав формат булінгу, неможливо переконати розумними поясненнями та цивілізованим діалогом: на цьому полі просто неможливо перемогти, не варто навіть намагатися.

        Користуватися всіма доступними технічними інструментами, щоб захистити себе від цькування. Соціальні мережі та цифрові платформи дають можливість банити, видаляти користувачів, обмежувати права на коментування. Усім цим варто користуватися без вагань. Важливий момент: якщо йдеться не про образи, а про загрози, – перш ніж видалити коментар, варто зробити скриншот, щоб потім за потреби використати його як доказ у суді. Із психологічного погляду дуже корисно очищати простір навколо себе якомога активніше, усіма можливими методами.

        Повторювати собі, що ви не відповідальні за чужі емоції.

        Не тримати своїх переживань усередині, не ізолювати себе. У складний момент може виникнути бажання менше спілкуватися, не розповідати про свої складнощі, приховувати проблеми, але цього не варто робити. Дуже важливо не тримати свої почуття сорому, страху, образи, обурення всередині, а забезпечити себе колом підтримки. В ідеалі це має бути комплексна підтримка: друзі та близькі, які даватимуть вам любов; психолог, який допоможе впоратися з найглибшими і найскладнішими переживаннями.

        Комітет Міністрів Ради Європи в Рекомендації СМ/Rес (2014) 6 («Посібник зправ людини для Інтернет-користувачів») зазначає, що існуючі права людини та основні свободи в рівній мірі відносяться як до оффлайн, так і до онлайн простору. Ніхто не повинен бути об’єктом незаконного втручання в здійснення прав людини та основних свобод під час перебування в Інтернеті. Анонімність в Інтернеті сприяє тому, що права людини можуть порушуватись. Іноді люди не звертають уваги на те, що контент, який вони створюють та поширюють, коментарі, які вони роблять на сторінках, зачіпають права інших людей або містять дискримінаційні ознаки. У цьому випадку будь-хто, чиї права порушуються, може розраховувати на захист від компетентних органів. Для ефективної реалізації прав людини в онлайн просторі користувачі Інтернету мають отримувати підтримку. У разі обмеження або порушення їхніх прав, вони мають доступ до механізмів правового захисту, в тому числі звернення до суду.

        В Україні механізмами захисту прав людини в Інтернеті є звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (представник є в кожній області). Можливості такого звернення обговорені в статті 55 Конституції України.

        Національна дитяча «гаряча» лінія, у будні, з 12.00 по 16.00 за номером 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних) та 116 111 (безкоштовно з мобільних).

        Звернення до Управління боротьби з кіберзлочинністю Міністерства внутрішніх справ України. У разі, якщо виявлено факт вчинення злочину за допомогою Інтернету, необхідно повідомити про цю подію, заповнивши форму зворотного зв’язку на сайті Управління боротьби з кіберзлочинністю Міністерства внутрішніх справ України http://www.cybercrime.govua/feedback-ua та написати відповідну заяву в найближчий відділ міліції.

        Звернення до міжнародних судів чи організацій. Після використання всіх національних механізмів правового захисту кожна людина може звертатися за захистом своїх прав і свобод до міжнародних судових установ, зокрема, до Європейського суду з прав людини.

        Також у випадках, коли права окремої людини порушуються, заяви про такі порушення можуть бути подані безпосередньо до Управління Верховного комісара ООН з прав людини за адресою: urgent-action@ohchr.org.

        Додамо, що стаття 173 КУпАП у 2018 році була доповнена поняттям “булінг”. Цькування неповнолітнього відтоді карається штрафом від 50 (850 грн) до 100 (1700 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами від 20 до 40 годин. Така ж поведінка, вчинена групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, карається штрафом від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами від 40 до 60 годин. За булінг, скоєний малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років, відповідають батьки кривдника, які сплачуватимуть штраф у розмірі від 850 до 1700 грн.

        Також документ передбачає стягнення штрафу з адміністративної особи, яка не повідомила правоохоронців про булінг, у розмірі 850–1700 грн.

        Відтоді в Україні активно почали притягати до відповідальності кривдників: уперше за цькування в країні покарали в Борисполі, де школярка виклала інтимні фото однолітки в Instagram.

Дізнатися більше:

Книги

Освіта в сфері прав людини в Інтернеті. Методичний посібник. Мурашкевич О. А., Черних О. О. – К.: ВАITE. 2015. – 70 с.

Публікації

Габенко Людмила. Обережно: кібербулінг. Година психолога / Людмила Габенко // Психолог. – 2017. – № 23-24 (грудень). – С. 40-43. – Бібліогр. в кінці ст.

Куценко Станіслав. Як врятувати дитину від цькування в інтернеті / Станіслав Куценко // День. – 2019. – 29 травня. – С. 11.

Павлюк Наталія. Кібербулінг як форма агресії / Наталія Павлюк // Психолог. – 2019. – № 11 (листопад). – С. 22-33.

Плисківська Валентина. Кібербулінг в учнівському середовищі. Заняття з елементами тренінгу / Валентина Плисківська // Психолог. – 2017. – № 17-18 (вересень). – С. 70-73.

Тищенко Алла. Кібербулінг – загроза ХХІ століття / Алла Тищенко // Безпека життєдіяльності. – 2019. – № 2. – С. 25.

Ресурси Інтернет

Кулик К. Д. Проблеми та наслідки поширення кібербулінгу в суспільстві [Електронний ресурс] К. Д. Кулик, І. В. Дейкун. – Журнал східноєвропейського права. – 2018. – № 58. – С. 63-68. – Режим доступу: http://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/15878/1/kulyk_deikun_63-68.pdf. – (Дата звернення 10.06.2020). – Назва з екрана. – Мова укр.

Куценко С. Діти онлайн: як уберегти від кібербулінгу [Електронний ресурс] / С. Куценко // Укрінформ: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2702033-diti-onlajn-ak-uberegti-vid-kiberbulingu.html. – (Дата звернення 10.06.2020). – Назва з екрана. – Мова укр.

Лапа О. В. Кібербулінг як проблема віртуального спілкування дітей та молоді [Електронний ресурс] / О. В. Лапа. – Вісник Національного університету оборони України. – 2013. –№ 6. – С. 72-77. – Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Vnaou_2013_6_14.pdf . – (Дата звернення 10.06.2020). – Назва з екрана. – Мова укр.

Миронюк Т. В. Кібербулінг в Україні – соціально небезпечне явище чи злочин: визначення та протидія [Електронний ресурс] / Т. В. Миронюк, А. К. Запорожець. – Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. – 2018. – № 2. – С. 275-284. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aymvs_2018_2_25. – (Дата звернення 10.06.2020). – Назва з екрана. – Мова укр.

Міхеєва О. Ю. Кібербулінг як соціально-педагогічна проблема [Електронний ресурс] / О. Ю. Міхеєва, М. М. Корнієнко. – Young Scientist. – 2018. – № 11. – С.247-251. – Режим доступу: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2018/11/60.pdf. – (Дата звернення 10.06.2020). – Назва з екрана. – Мова укр.

Про кібербулінг для дітей: Що таке кібурбулінг? Як зменшити ризики? Що робити, якщо це трапилось? Інструкція для дітей [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.unicef.org/ukraine/звіти/про-кібербулінг-для-дітей. – (Дата звернення 10.06.2020). – Назва з екрана. – Мова укр.

Як допомогти дитині, яка стала жертвою кібербулінгу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://stopbullying.com.ua./uploads/material/file_uk/4/03.pdf. – (Дата звернення 10.06.2020). – Назва з екрана. – Мова укр.