|
|
Ґуґл ефект 
Давно минули ті дні, коли нам необхідно було запам’ятовувати імена, телефони і дні народження друзів і близьких. Сьогодні подібна інформація завжди під рукою завдяки смартфону. Енциклопедичні дані також не потрібно зберігати в голові – адже для цього є інтернет. Перша реакція на виникаючу проблему – треба «поґуґлити». Все це класно, але побічним ефектом такого зберігання на зовнішньому носії є те, що мозок навмисно позбавляється від інформації, яку вважає зайвою. 
Автором терміну «ефект Ґуґл» є американський психолог Деніел Веґнер. Згідно його теорії, групова (трансактивна) пам’ять ефективніша, ніж пам’ять кожного з членів групи окремо. Трансактивна пам’ять дозволяє людям зберігати і використовувати інформацію. Вегнер стверджував, що система такої пам’яті складається зі знань, накопичених кожним учасником групи, і пам’яті про те, за яку саме інформацію відповідає певна людина. Трансактивна пам’ять – колективна пам’ять сім'ї, племені або невеликої групи друзів. Знаючи, що один член групи має знання в певній сфері, інші вважають за краще цю інформацію не запам’ятовувати. Світ високих технологій відкрив людині легкий доступ до практично всіх видів знань. Сьогодні, натикаючись в книзі на незнайомий термін, ми можемо дізнатися його значення за декілька секунд, просто поставивши відповідне питання пошуковій системі. Якби нам доводилося мати справу виключно з паперовими джерелами інформації, процес пізнання нового був би складнішим. Наприклад, якщо нас зацікавив незнайомий термін, нам треба було б знайти галузеву книгу, потім – відшукати в ній потрібну главу, а потім – прочитати чимало тексту для вирішення своєї пізнавальної проблеми. Пошукові системи дають нам можливість легко знайти будь-яку інформацію. Люди перестають запам’ятовувати те, що вони можуть знайти одним клацанням мишки, але знають шлях, яким знайшли потрібне. Знання втрачають цінність, так як будь-яка інформація знаходиться на відстані кліку в пошуковій мережі. Мозок просто відмовляється запам’ятовувати інформацію, незалежно від нашої волі, знаючи, що набагато простіше буде знайти дані, ніж їх зберігати. Це явище називається зміною трансактивної пам’яті. Сучасна людина сприймає інтернет як партнера з трансактивної пам’яті, на якого можна перекласти запам’ятовування. Ученим вдалося довести, що інтернет фактично замінює нам друга або члена сім’ї при запам’ятовуванні повсякденної інформації. Американський психолог і письменник Ніколас Карр, наприклад, вважає, що люди тупіють, адже їхні власні знання стають надто уривчастими і поверхневими. У своїй книзі «Мілководдя. Що Інтернет робить із нашим розумом?» (The Shallows: What the Internet Is Doing to Our Brains) Карр стверджує, що фрагментація знань часто призводить до ігнорування їх контексту. «Ми не бачимо навіть дерев, ми бачимо гілки і листя», – стверджує письменник. Переходячи за посиланнями, спостерігаючи за блиманням банерної реклами і постійно перевіряючи електронну пошту та аккаунти у соцмережах, ми шкодимо своїй здатності запам’ятовувати факти чи на довгий час зосереджуватися на певному завданні. Нас все важче зацікавити чимось надовго. Google ефект і те, що ми відволікаємося на смартфон, на який постійно надходить інформація, є тривожним фактом. За підрахунками дослідників, в одних тільки США Google-ефектом страждають більше 40% молодих людей у віці до 25 років. Дослідження компанії Microsoft показало, що рівень концентрації уваги людини впав з 12 секунд (2000 рік) до 8 (сьогодні). 90% людей страждають від цифрової амнезії. Більше 70% не знають напам’ять номери телефонів своїх дітей, а 49% не запам’ятовує номер телефону батьків. Ті, хто виріс за часів, коли використовувалися домашні телефони, може бути, ще пам’ятають домашні номери своїх друзів, але навряд чи знають їхні мобільні, тому що вони збережені в пам’яті телефону. Але існують і альтернативні точки зору. Джаміс Каско, антрополог з Каліфорнійського університету, вважає, що технології роблять людину розумнішою. Ефект Google не робить нас тупішими, вважає вчений, а просто розвантажує внутрішні «жорсткі диски» в нашому мозку для запам’ятовування чогось по-справжньому важливого. Імена, поштові індекси, дні народження, номера телефонів або дати якихось історичних подій – зовсім не та інформація, яка визначає людський рівень інтелекту. Але розуміння деяких ідей, образів або концепцій залишається з нами незалежно від того, зберігаємо ми факти в голові або в смартфоні. Уміння творити і створювати щось нове переважно залежить саме від ідей і образів, а не від конкретних цифр. Тому і розумова деградація людству поки не загрожує. Женев’єва Робертс, теж антрополог, віце-президент і глава відділу Corporate Sensing and Insights Group в компанії Intel додає, що «технології допомагають нам жити розумніше», оскільки у нас з’являється доступ до відповідей. Здатність поставити добре сформульоване питання – ознака інтелекту, тому що для цього необхідно швидко визначити, яка інформація вам потрібна і яка програма може допомогти її знайти. На думку доктора, це передбачає інший спосіб взаємодії зі світом, ніяк не пов’язаний з глупотою. Але беззаперечно, Інтернет може привести до зайвої самовпевненості, змушуючи нас плутати власні знання з інформацією, доступною в мережі. Але він же може стати причиною невпевненості, викликаючи у нас побоювання, що хтось може перевірити точність наших висловів за допомогою тієї ж мережі. Досліджуючи механізми пам’яті, вчені зробили висновок, що людина запам’ятовує ту інформацію, на яку звертає увагу. Якщо ми будемо багато часу проводити в мережі або постійно фотографувати все навколо, це позбавить нас необхідного життєвого досвіду і спогадів в довготривалій пам’яті. Якщо людина буде постійно шукати інформацію в мережі, у нього не буде довгострокових спогадів. Кращий спосіб запам’ятати інформацію - просто відпочити і освіжити в пам’яті все те, що ви дізналися за останню хвилину, годину або день. А перезавантажити мозок допоможуть довгі динамічні прогулянки. Дізнатися більше: Публікації Андреев И. Л. Селфи, аудионаркотик и гугл-эффект как патологические метаморфозы сознания человека информационной эпохи // Наркология. – 2015. – № 10. – С. 111-118. Ресурси Інтернет Ефект Google: люди сприймають інтернет як продовження своєї пам’яті та розуму [Електронний ресурс] // Ракурс: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: . – (Дата звернення 13.06.2020). – Назва з екрана. – Мова укр. Ефект google. Як технології змінюють нашу пам’ять [Електронний ресурс] // Вasicgroup: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: . – (Дата звернення 13.06.2020). – Назва з екрана. – Мова укр. Покоління цифри. Чим небезпечно для психіки зависання в Інтернеті? [Електронний ресурс] // Пабліш Україна: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: . – (Дата звернення 13.06.2020). – Назва з екрана. – Мова укр.
|