|
|
Фейк 
Фейк – це подання фактів у спотвореному вигляді або подання свідомо неправдивої інформації. До того ж фейк – це спосіб маніпуляції свідомістю шляхом надання неповної інформації, спотворення контексту, частини інформації з метою підштовхнути аудиторію до дій чи думок, які потрібні маніпулятору.
Ознаки, які можуть вказати на фейк: ДЖЕРЕЛА 
✔ Відсутність джерел інформації. ЕМОЦІЇ 
✔ Думка чи оцінка подається як факт.
ПОДАННЯ ФАКТІВ 
✔ Соціологічні дані без вказання вибірки, замовника, географії, похибки, дати. ЕКСПЕРТИ
✔ Представники структур, яких не існує в реальності. Інструкція з перевірки фейків Джерело 
Перше правило: Не читайте новин на сайтах, про які нічого не знаєте. Якщо інформація справді важлива, її точно можна знайти на авторитетному сайті. Професійні редакції викликають більше довіри, адже перевіряють інформацію перед публікацією. Друге правило: Навіть авторитетний сайт інколи може помилитися й загубитися в ананасових полях. Тому завжди перевіряйте новину не в одному, а в кількох джерелах. Третє правило: Ставте під сумнів будь-яку інформацію, не підкріплену доказом. Лише свідчення безпосереднього очевидця, фотографії / відео чи опубліковані документи доводять факт. Усе решта – суб’єктивні судження. Першоджерело Чи вказано в новині посилання на джерело інформації (знайдіть сайт, де вперше її опублікували). Перегляньте за допомогою веб-архіву, чи раніше ця новина виглядала так само. Там зібрано майже 500 мільярдів копій інтернет-сторінок. Просто вставте посилання на сторінку й виберіть, версію з якого дня ви хочете переглянути. Якщо сторінку нещодавно видалили, ще є шанс знайти її в архіві Google. Вставте у браузері напис cache: перед посиланням на сторінку й натисніть Enter. Варто зберігати скріншоти сторінок, наприклад, за допомогою Archive.is. Не вірте скріншотам із соцмереж – завжди заходьте безпосередньо на сторінку користувача.
Коли першоджерело новини знайдено, треба перевірити дату. Це один із найпопулярніших методів появи фейків – у новині кількарічної давності змінюють дату на теперішню. Перевірити такий фейк неймовірно легко. Для цього достатньо скопіювати цитату з тексту і за її допомогою знайти в Google першоджерело новини й першу дату публікації. Не забувайте це робити. Перевірте метадані зображення. Кожен файл зображення містить додаткові дані про камеру, час та місце зйомки. Якщо ці дані не видалили раніше, їх можна швидко перевірити. Завантажте фото або вставте посилання на нього в Exif Viewer, після чого ресурс автоматично покаже вам усі наявні метадані. Інколи файли зображень містять і точні географічні координати місця, де було зроблено фото. Якщо ці дані доступні, сервіс покаже місце зйомки на карті. Як перевірити дату публікації відео
Ці ж сайти дозволяють перевірити, чи схожі відео не публікувалися раніше. Вставте посилання, натисніть на кадри з відео, і Google знайде схожі. Не забувайте про можливість звуження пошуку до певної дати чи періоду (так само як із зображеннями). Читайте коментарі під відео – можливо, хтось уже зробив роботу за вас і спростував цей фейк. Фото Шукайте на відео та фотографіях деталі, що можуть бути характерні для конкретного місця: написи, вивіски, назви вулиць, станції метро, будинки, церкви тощо. За допомогою карт і сервісу Google Street View спробуйте знайти ці місця й переконайтеся, чи вони виглядають так само. Для перегляду місць використовуйте сайт Wikimapia. Цей ресурс публікує не тільки власні детальні супутникові знімки й карти, а ще й позичає їх у Google, Yandex, Yahoo, Bing та інших. У правому верхньому куті можна легко перемикати з однієї карти на іншу та порівнювати, як це місце виглядає на різних ресурсах. Мапи та супутникові знімки показують місцевість лише згори. За допомогою Google Street View можна віртуально побувати на цих вулицях і детальніше вивчити місцевість.
Перевірка інформації – це своєрідний пазл. Перед нами лежать багато перемішаних елементів, із яких треба вибрати потрібні та скласти картинку. Різні елементи – це деталі щодо джерела, дати, місця тощо. Лише зібравши ці елементи разом, ми можемо скласти повноцінну картинку. Гра Медіаграмотна місія не дозволить нікому замилювати вам очі. Дізнатися більше: Публікації Войтович Н. Створення фейкових новин: новий шлях інформаційної війни / Н. Войтович // Вісник Львівського університету. Серія: Журналістика. – 2014. – Вип. 39(1). – С. 42-47. Курбан О. В. Фейки у сучасних медіа: ідентифікація та нейтралізація / О. В. Курбан // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2018. – № 3. – С. 96-103. Саприкін О. А. Фейк як інструмент інформаційної війни проти України / О. А. Саприкін // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2016. – № 1. – С. 87-94. Ресурси Інтернет Аксьонова Н. Законодавчі акти протидії поширенню дезінформації, фейкових новин в інформаційному просторі (міжнародний досвід) [Електронний ресурс] / Н. Аксьонова // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. – 2018. – Вип. 50. – С. 241-255. – Режим доступу: . Дем’яненко Л. Особливості протидії недостовірній (фейковій) інформації в соціальних мережах [Електронний ресурс] / Л. Дем’яненко // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. – 2020. – Вип. 58. – С. 277-289. – Режим доступу: . Іваницька Б. Вплив та значення фейків у світовій історії [Електронний ресурс] / Б. Іваницька, О. Данилів // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Журналістські науки. – 2020. – Вип. 4. – С. 143-147. – Режим доступу: . Мудра І. Поняття «фейк» та його види у ЗМІ [Електронний ресурс] / І. Мудра // Теле- та радіожурналістика. – 2016. – Вип. 15. – С. 184-188. – Режим доступу: . Як визначити та зловити фейк? [Електронний ресурс] // Інститут масової інформації: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: . – (Дата звернення 15.08.2020). – Назва з екрана. – Мова укр. Фейки: Інструкція з перевірки фейків [Електронний ресурс] // Медіадрайвер: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: . – (Дата звернення 15.08.2020). – Назва з екрана. – Мова укр.
|
