|
|
Європейська цифрова бібліотека (англ. European Digital Library)
Новим джерелом інформації в епоху діджіталізації стають цифрові бібліотеки. Переваги цифрових бібліотек порівняно з традиційними очевидні: доступність (як правило, на безоплатній основі) широкому колу користувачів, необмежений термін зберігання документів, переведених в електронну форму, висока поєднання інформаційного змісту з інструментами високошвидкісного пошуку. 
20 листопада 2008 року відбулося офіційне відкриття Європейської цифрової бібліотеки «Europeana»() як окремого порталу, мета якого об'єднати в єдину мережу та зробити загальнодоступними ресурси бібліотек, архівів та музеїв європейських країн. Більш як 2200 культурних установ зі всієї Європи надали матеріали для того, щоб зробити доступними в режимі онлайн понад 2 млн. книг, карт, записів, фотографій, архівних документів, малюнків та кінофільмів. Інтерес до Бібліотеки був таким великим, що її сервери не витримали величезної кількості користувачів. Відповідно до експертних рекомендацій, веб-сайт «Europeana» був розрахований на 5 млн. кліків на годину. Проте реальний інтерес втричі перевищив такі розрахунки. Масовий наплив користувачів сповільнив роботу настільки, що навіть подвоєння серверних можливостей 21 листопада не допомогло вирішенню ситуації. Тому адміністрація «Europeana» та Європейська Комісія прийняли рішення закрити сайт для доопрацювання. «Europeana» повинна була стати набагато потужнішою та пристосованою для роботи в години пік щодо запитів. Найбільший інтерес виявили мешканці Німеччини, Франції, Іспанії, Італії та Нідерландів. Також 4% відвідувачів представляли США. «Europeana» знову відкрилася для відвідувачів 23 грудня 2009 року. Пропускну спроможність серверу було збільшено в чотири рази, передбачено, що адміністратори контролюватимуть кількість відвідувачів у години пік. За інформацією Європейської Комісії, найбільшою країною-постачальницею оцифрованих матеріалів є Франція (52% всього матеріалу), передусім завдяки знаменитому проекту електронної бібліотеки Gallica. Наразі «Europeana» працює англійською, німецькою, французькою, іншими європейськими мовами (української та російської немає). Сучасна Европіана – швидкий і легкий доступ до 58 мільйонів об'єктів культури та науки, який постійно оновлюють зі збереженням авторських прав 3600 установ. Це не тільки книги, а й рукописи, газети, листи, щоденники, архівні матеріали, малюнки, карти, фотографії, фонограми, музичні твори, радіо- і телепрограми, фільми, розробки шкільних занять та багато-багато іншого. Цікавими є формати подачі матеріалу як серії мандрівок. Завдяки ґрунтовним цифровим колекціям художніх артефактів, музики, звукових файлів, зображень будівель і об'єктів культурної спадщини, а також багатообіцяючій колекції 3D-зображень, Europeana надихає людей на відкриття красивих міст і пейзажів, історичних місць і прихованих скарбів по всій Європі. Дізнатися більше: Публікації Кочеткова Анна. Цифрові бібліотеки як ознака ХХІ століття / Анна Кочеткова // Світогляд. – 2009. – С. 68-73. Ярошенко Тетяна. Світова цифрова бібліотека – мрії чи реальність / Тетяна Ярошенко // Бібліотечний форум України. – 2006. – № 1. – С. 51-52. Ярошенко Т. Світова цифрова бібліотека: будуємо глобальне партнерство / Т. Ярошенко // Бібліотечна планета. – 2010. – № 3. – С. 5-9. Ярошенко Т. Європейська цифрова бібліотека / Т. Ярошенко // Бібліотеки у суспільстві. – 2009. – № 1. – С. 41. Ресурси Інтернет Драчук Сергій. Світова цифрова бібліотека має поліпшити людство / Сергій Драчук [Електронний ресурс] // Радіо Свобода: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: . – (Дата звернення 9.07.2020). – Назва з екрана. – Мова укр. Європіана [Електронний ресурс] // Вікіпедія: вільна енциклопедія: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: . – (Дата звернення 9.07.2020). – Назва з екрана. – Мова укр. Карпенко Тетяна. Комісари ЄС сперечаються між собою через віртуальні бібліотеки / Тетяна Карпенко [Електронний ресурс] // DW: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: . – (Дата звернення 9.07.2020). – Назва з екрана. – Мова укр.
|