|
|
Бульбашка фільтрів
Хто вирішує, що ви бачите у своїй стрічці новин у Facebook? Як часто вам трапляються різні точки зору? Facebook, якому належить Instagram, та Google, якому належить YouTube, досить добре вміють показувати вам те, що ви хочете, і приховувати ідеї, які вам не подобаються або з якими ви не погоджуєтеся.
Термін «The Filter Bubble» було розроблено інтернет-активістом – Ілаєм Парайзеромі і описано в його книзі «Інформаційна бульбашка: що приховує від вас Інтернет». Автор стверджує, що «бульбашка фільтрів» захищає нас від нових ідей і критичної інформації, що призводить до спотворення сприйняття реальності і робить людей більш вразливими до пропаганди та маніпуляцій. Ситуація, яку нам змальовують медіа чи ми спостерігаємо в соціальних мережах найчастіше не дає нам повної картини того, що відбувається. Багато фактів, думок та точок зору взагалі випадають з нашого поля зору, адже найчастіше ми бачимо і читаємо те, що знаходиться лише в нашій стрічці новин чи звичному нам медіа полі. Це означає, що ви знаходитесь у вузьких інформаційних лабетах. «Інформаційна бульбашка» (або «бульбашка фільтрів») – це стан інтелектуальної ізоляції (явище, яке спричинене результатами персоналізованого пошуку), в якому алгоритм вебсайту вибірково допускає, яку інформацію користувач хотів би бачити, беручи за основу інформацію про користувача (напр. історія пошуку, розташування, лайки, репости, відкриті вкладки і т.д.). Тобто, вебсайти показують тільки ту інформацію, яка узгоджується з минулими точками зору даного користувача. Як правило, вся інша інформація не показується користувачеві. Залежно від ваших минулих дій в мережі, алгоритм обирає ту інформацію, з якою ви скоріш за все будете взаємодіяти. Вона досить персоналізована та відповідає вашим інтересам. 
Соцмережі переносять користувача у світ, де будь-яка точка зору здається поширеною. Кожна група користувачів починає вірити, що лише її члени знають правду, а всі інші – неуки, чи, ще гірше, зло. Яскравими прикладами цього є Google та інші пошукові системи з персоналізованими результатами пошуку, а також Facebook з персоналізованою стрічкою новин, яка з кожною дією користувача наповнюється все більше і більше персональними результатами. Ілай Парайзер наводить приклад, коли один користувач шукав інформацію в Google за запитом «British Petroleum» і у відповідь отримав лише інвестиційні новини про компанію British Petroleum; тим часом, коли інший користувач відправив такий самий запит, то отримав у відповідь інформацію про вибух нафтової платформи Deepwater Horizon, і ці сторінки з результатами пошуку «кардинально відрізнялися». Сьогодні багато дискутують про дію таких бульбашок фільтрів. Деякі науковці вважають, що наразі недостатньо даних, щоби вважати, що вони ґрунтовно впливають на вибір читачів стосовно контенту. Адже багато людей отримують інформацію з інших каналів також – телебачення, друкованих видань чи радіо. Навіть якщо вони користуються онлайн ресурсами, важко сказати, чи знаходяться вони в бульбашці інформації. Інші науковців одстоюють думку, що і «бульбашки фільтрів» досить небезпечні для демократичного суспільства. Адже інформаційна ізоляція робить контент, що ми споживаємо, однобоким. Це створює проблему – стає більш важко прийняти протилежні точки зору. Така ізоляція підсилює наше незнання стосовно інших перспектив і поглядів. В результаті може стати причиною заглиблення поляризації суспільства та навіть укріплення екстремістських поглядів. Щоб вирватися з «інформаційної бульбашки» науковці радять: Перевірити налаштування акаунтів в соціальних мережах. Ваша інформація може збиратися і на її основі «будуватися» результати пошуку в браузерах. Підписатися на кілька сторінок платформ, медіа чи особистих профілів, що суперечать вашим поглядам. Люди, обізнані в протилежних до своїх поглядах, краще аргументують власну точку зору. Використовувати режим анонімного перегляду, видаляти історію пошуку, чистити кеш та видаляти або блокувати файли cookie. Це потрібно робити, щоб інформація про вас та ваші дії не зберігалась у браузері. Бути більш відкритими до інших поглядів, аналізувати інформацію, зіставляти факти та мислити критично! Шукати альтернативні погляди та джерела інформації. Знаходити нових цікавих людей і стежити за їх новинними джерелами. Користуватися різними ресурсами. Список новинних ресурсів, які допоможуть розширити сферу інтересів і практикувати англійську: Euronews; VOX; BBC; CNN; The Wall Street Journal; The Guardian;The New York Times; ABC News; Esquire. Спілкуватисяз людьми офлайн і не уникати можливості діалогу з носіями інших поглядів чи вподобань. Завжди пам’ятати, що людина людині людина. Особливо, в такий інформаційно насичений період. Отримати більше практичних знань про «бульбашку фільтрів» та пройти цікавий тест на алгоритми, які застосовують до користувачів соцмережі, можна за посиланням: . Можливо Ви саме той діджитал-джедай? Дізнатися більше: Ресурси Інтернет Бульбашка фільтрів [Електроний ресурс] // Вікіпедія: вільна енциклопедія: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: . – Назва з екрана. – (Дата звернення 03.07.2020). – Мова укр. Ворожбит Ольга. Виходьте з бульбашки [Електронний ресурс] / Ольга Ворожбит // Тиждень ua: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: . – Назва з екрана. – (Дата звернення 03.07.2020). – Мова укр. Парайзер Эли: Остерегайтесь онлайн «фильтров-пузырей» [Електронний ресурс]: відео / Эли Парайзер // YouTube. – Режим доступу: . – Дата перегляду: 03.07.2020. – Мова рос. Рижкова Аліса. Filter bubbles – що це та чому важливо розширювати свої горизонти за допомогою англійської? [Електроний ресурс] / Аліса Рижкова // Журнал 12: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: . – Назва з екрана. – (Дата звернення 03.07.2020). – Мова укр. Хорольський Роман. Потрапити в бульбашку. Чи справді Фейсбук нав’язує нам певний світогляд? [Електронний ресурс] / Роман Хорольський // Detector Media: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу:
|
