Вознесенський собор – православний собор в місті Бобринці на Кіровоградщині, пам’ятка архітектури кінця XIX – початку XX століття.
Аби подивитися на величний Володимирський собор, необов’язково їхати до Києва. В самому центрі Бобринця височить його зменшена копія – Свято-Вознесенський храм. Він є справжньою окрасою міста, його візитною карткою.
Собор на честь Вознесіння Господнього був закладений у 1898 році, споруджувався на кошти бобринчан. Левову частину становили пожертви меценатів, один з них Артемій Ворніков, про що говорила дошка, встановлена на вході в собор. На ній золотими літерами було викарбувано «Храм сей сооружен его попечительством и на деньги действительного тайного статского советника Артемия Ворникова».
Спорудження храму йшло важко й довго – 14 років. Інша відома меценатка Анна Дмитрян витратила близько 100 тисяч карбованців для завершення будівництва (для порівняння: на той час корова коштувала 8 карбованців, хромові чоботи – 1). За кошти меценатки при цьому соборі будувалися церковно-приходське училище і гуртожиток для причту (священиків, д’яків, вікаріїв). Вознесенський собор було освячено лише у 1912 році.
Автор проекту – талановитий Єлисаветградський зодчий Яків Васильович Паученко (1866-1914), рідний дядько відомого живописця О. Осьмьоркіна. Коли він отримав це замовлення, то уже хворів і знав, що приречений. Боявся, що не встигне помилуватися собором. Встиг! Певно, саме спорудження собору – головної справи життя – й подовжило його вік.
Яків Паученко побудував у Єлисаветграді чимало чудових будівель, але саме Вознесенський Собор став «лебединою піснею» архітектора, його кращим творінням. Собор у Бобринці став останньою роботою архітектора.
Будували храм усім народом. Примітно і те, що архітектор постійно був присутній на будівництві, не дивлячись на свою тяжку хворобу.
Будівництво велося згідно всіх церковних канонів. Спочатку було вибране місце для собору – центр базарної площі, найбільшої в тодішньому Бобринці, на відкритому майдані, який добре проглядається з усіх боків, поруч знаходилася жіноча гімназія. Місце те обгородили цегляним забором у вигляді мережива, посіяли жито, коли воно рясно зійшло – зрозуміли, місце живе, можна будувати храм. На вході побудували невелику однокупольну капличку, в якій був іконостас, ікони і лампади. Для приготування вапняного розчину для цегляної кладки, була вирита велика яма, в яку завезли вапно. Для в’язкості в нього кидали трупи тварин. Потім яму засипали землею і вона вистоювалася майже п’ять років. Для постачання цегли для будівництва, були запрошені всі виробники з Бобринця. Чия цегла була за своїми якостями найкраща, ту і закупили для побудови храму.
Безпосередньо будували собор з 1905-1912 рік, він споруджений в так званому «візантійському стилі», що отримав поширення у 60-х роках ХІХ століття.
Як і більшість п’ятиглавих храмів, собор Вознесіння відрізняється підкресленою висотністю. У плані собор має хрестоподібну побудову, центральний купол посаджено на 12-гранний барабан. Інші чотири куполи – розміщені на восьмигранних. Із заходу над головним входом підноситься дзвіниця. В об’ємному влаштуванні церкви збережено принцип трьох основних частин: притвор, неф, вівтар.
Дуже своєрідним є вирішення інтер’єру. Відкриті ребра арок, що перетинаються, розкривають внутрішній простір, утворюючи оригінальну конструкцію, якій не має аналогів на території нашого краю. Циліндричні склепіння храму ніби народжують центральний четверик із парусами, який є основою для світлового барабана.
В 1912 році, на свято Вознесіння, тут провели першу службу, тому і назву собор отримав Свято-Вознесенський. Правили три священики та два послушники.
В день відкриття нового храму звичайно відбувалося вінчання. Але існувало повір’я, що у першої пари, яку обвінчають у новому храмі, життя не складеться, жити вони будуть погано. Тому місцеві молодята почекали, поки обвінчаються пари, що приїхали із села. Перший день обвінчали п’ять пар і всі вони жили добре, незважаючи на повір’я.
Розписаний храм був тільки частково. Художники іконостасної, художньо-іконописної та позолотної майстерні, якою володів у Єлисаветграді Яків Паученко, розписали зводи, на них зобразили Ісуса Хреста і чотирьох євангелів.
На правій частині храму було зображено зняття Ісуса з хреста. Ліву не встигли розписати – почалася революція. Знято було позолоту з соборних куполів, дзвони пішли на переплавку, а собор перетворився на склад. У 1933 році в ньому зберігали зерно, пізніше різні товари місцевої торгівлі, навіть газові балони для населення.
Від неминучої загибелі будівлю врятувало лише те, що її, зрештою, передали для створення районного історичного музею. Тепер храм повернено віруючим. Він отримав друге життя. І знову бобринчани поспішають на службу, на яку скликають їх церковні дзвони.
Святині храму
До числа реліквій храму належать мироточива ікона святителя Миколая Мирлікійського чудотворця, частинка мощей преподобних Іова та Амфілохія Почаївських, Олексія Карпаторуського, святителя Луки Кримського.
Цікаві факти
Собор споруджено у так званому «візантійському стилі», що отримав поширення з 60-х років XIX століття разом з «руським стилем».
Відомий політичний діяч і публіцист Василь Шульгін у книзі «Три столиці» писав про храм так: «Коли сонце проривається потоками до Собору, воно запалює всю цю дивовижну візантійщину. Чи була вона такою там, на своїй батьківщині, у Візантії? Сумнівно. Але цей новий ренесанс чудовий. Він казково втілився і це золото розкриває таємниці химерності, складності буття і Всесвіту!».
Красу собору у наш час увічнено на марках і конвертах.
Фото Свято-Вознесенського собору, що у Бобринці, перемогло в номінації «Найкраще фото Кіровоградської області» на фотоконкурсі «Вікі любить пам’ятки» у 2015 році. Автор фото – Костянтин Буркут, ліцензія CC-BY-SA-4.0.
Відвідування архітектурного об’єкту входить до туристичного маршруту «Пам’ятки християнської культури Бобринецького району», що був розроблений в межах відзначення 1030-ї річниці хрещення Київської Русі-України.
Дізнатися більше:
Публікації
Свято-Вознесенський собор у Бобринці // Наше місто. – 2016. – 16 червня. – С. 9: фото. кол.
Ресурси Інтернет
Вознесенський собор (Бобринець) [Електронний ресурс] // Вікіпедія: вільна енциклопедія: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: . – (Дата звернення 3.01.2019). – Назва з екрана.
Храм через віки [Електронний ресурс] // Комунальний заклад «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5»: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: . – (Дата звернення 3.01.2019). – Назва з екрана.
