Cвято-Хрестовоздвиженська церква-усипальниця М. М. Раєвського с. Розумівка
Cвято-Хрестовоздвиженська церква-усипальниця героя Вітчизняної війни 1812 року Миколи Миколайовича Раєвського та членів його родини внесена до державного реєстру національного культурного надбання України. Розташована на високому пагорбі біля сріблястого озера у центральній частині села Розумівка Олександрівського району Кіровоградської області.
У 1794 році, після смерті князя Потьомкіна, село Розумівка разом з селищами Івангородом, Бовтишкою, хуторами Нерубаєм та Лісогорським дісталися його старшій племінниці Катерині Самойловій-Давидовій, яка у першому шлюбі була за полковником Азовського піхотного полку Миколою Семеновичем Раєвським і мала від цього шлюбу двох синів: Олександра, 1769 року народження, що загинув у 1790 році під час героїчного штурму фортеці «Ізмаїл», і Миколу, 1771 року народження, майбутнього героя Вітчизняної війни 1812 року і батька чудового сімейства. Після смерті Катерини Давидової нащадком маєтку «Болтишка» Чигиринського повіту Київської губернії став її син Микола Миколайович Раєвський.
Генерал Раєвський, чоловік Софії Олексіївни Раєвської (при народженні Костянтинова, дочка бібліотекаря імператриці Катерини ІІ і внучка відомого російського вченого М. В. Ломоносова), переїхавши з Києва, останні роки свого життя провів у своєму улюбленому маєтку «Болтишка», де розводив квіти та рідкісні рослини у власній оранжереї. У Бовтишці і Розумівці часто бували декабристи: генерал М. Ф. Орлов, дружиною якого була старша донька М. Раєвського – Катерина, і генерал С. Г. Волконський, його дружиною була друга дочка генерала – Марія.
16 вересня 1829 року у маєтку «Болтишка» Микола Миколайович Раєвський помер. Згідно із заповітом, його тіло було віддане землі в селі Єразмівка, у 4 км від центральної садиби у селі Бовтишка.
3 травня 1833 року на місці поховання, що так нагадували Миколі Миколайовичу місця колишніх боїв, була закладена церква в ім’я Воздвиження Хреста Господня.
Спочатку церква мала вигляд прямокутного грецького храму розміром 11х18 метрів, з порталом із 12 колон, поставлених у два ряди з боку головного входу, лише з двома вікнами біля вівтаря. Кожна з колон була складена із семи збірних блоків, відлитих з чавуну. У середині церкви, у напівпідвальному приміщенні, був встановлений просторий склеп з похованням генерала М. М. Раєвського.
Будівництво усипальниці – пантеону, що велося за ініціативи старшої дочки М. М. Раєвського – Катерини Миколаївни, на кошти її чоловіка декабриста М. Ф. Орлова і частково бойових друзів генерала Раєвського було закінчено у 1855 році. Завершила будівництво церкви молодша дочка Миколи Миколайовича Софія Миколаївна Раєвська.
У 1883 році онук і третій власник Бовтишського маєтку генерал-майор Михайло Миколайович Раєвський – звернувся до Київської Консисторії з проханням про реконструкцію Хрестовоздвиженської церкви у зв’язку з малою місткістю парафіян, та бажанням розширити родинний склеп. Реконструкція церкви була виконана на кошти внука М. М. Раєвського. На кошти церкви була надбудована дзвіниця. І дзвіниця, і світловий барабан були виконані з дерева і завершувалися куполами у вигляді шолому. Три кіоти у вівтарі для горитного місця були виконані на кошти купців Миколи Івановича і Матрони Яківни Бондаревих (похованих біля церкви).
Завершилася реконструкція у 1886 році. До церкви були добудовані два приділи, з південної і північної сторони, портик з колонами був закладений цегляними стінами. З лівої сторони колонади утворилося приміщення для влаштування сходів на дзвіницю, яку надбудували над колонадою. З правої сторони утворилося приміщення для зберігання церковного майна, а між цими приміщеннями утворився «бабинець». Зі східного боку була прибудована ризниця, з північного – паламарня, у старих стінах влаштовані вікна.
У напівпідвальному приміщенні церкви був улаштований склеп вже з чотирма похованнями. Центральним є поховання генерала кавалерії М. М. Раєвського – старшого (1771-1829 pp.), що прикрито чавунною плитою. Праворуч знаходиться поховання онука генерала, полковника М. М. Раєвського (1839-1876 pp., який загинув в Сербії 20 серпня 1876 року від смертельного поранення турецькою кулею). Після загибелі полковник Раєвський став національним героєм сербського народу і був похований у монастирі Святого в Сербії, а через деякий час його прах був перевезений в Україну у село Розумівка в родовий склеп Свято-Хрестовоздвиженської церкви. Далі у склепі спочиває молодша дочка генерала, фрейліна Софія Миколаївна Раєвська (1806-1881 pp.). Одне поховання невідоме, і це на сьогодні найбільша таємниця усипальниці Раєвських. На даний час збереглися лише дві чавунні плити.
У 1930 році місцевого священника Григорія Пихтіна заарештували і відправили до ГУЛАГу, а церкву закрили. Місцевий колгосп використовував приміщення храму під комору, а дзвони відправили на переплавлення. Відновили роботу церкви у 1942 році, щоб у 1966 році знову закрити. Були ліквідовані центральний світловий купол і дзвіниця, усі зелені насадження навколо церкви й огородження.
З 1969 року церкву пристосували під краєзнавчий музей присвячений герою Вітчизняної війни 1812 року генералу М. М. Раєвському та історії с. Розумівка.
У 1992 році церкву-усипальницю передали у користування православній релігійній громаді.
З 2003 року на церкві-усипальниці розпочаті реставраційно-відновлювальні роботи. Відновили світловий барабан з куполом, відкрили внутрішній вхід у підвальне приміщення і замуровані чавунні колони та поставили на місце дві колони, які після реконструкції 1886 року більше ста років стояли біля церкви у селі Бандурове. Дзвіницю побудували окремо, як просив у 1883 році Михайло Миколайович Раєвський. Виконали благоустрій території, побудували нову огорожу.
Цікаві факти
Хрестовоздвиженська церква збудована романському стилі, має потужні білокам’яні стіни, напівкруглі арки під вікнами і дверима. П’ять куполів храму символізують чотирьох євангелістів Марка, Матвія, Луку, Іоанна і спасителя Ісуса Христа.
У сквері біля Хрестовоздвиженської церкви-усипальні родини Раєвських збереглися чотири мармурові пам’ятники тонкої роботи італійських майстрів, генералу-майору Михайлу Миколайовичу Раєвському (1841-1893 pp.), корнету Кавалергардського полку Миколі Михайловичу Раєвському (1873-1900 pp.) та малолітнім: сину Григорію (1878-1883 pp.) і доньці Олені (1888-1889 pp.), виконані у вигляді класичних едикул.
Біля храму поховано також членів родини купців Бондаревих і місцевих священників.
У 1999 році Укрпошта випустила маркований конверт із зображенням церкви, а в 2011 році – фотоальбом «Образы Раевских», де вміщено чимало фотографій пам’ятки.
Художники з Кропивницького двічі побували на пленерах у Розумівці і малювали Хрестовоздвиженську церкву-усипальню Раєвських. Частина їх картин подарована в Сербію та в Олександрівський районний краєзнавчий музей. У травні 2016 року храм малювали художники з Одеси та Харкова – учасники Бірчанського пленеру.
Ікони храму
Зі старих розписів збереглися лише два лики євангелістів. Реліквією храму є старовинна ікона святого Миколая, якій понад 250 років.
Традиції
Свято духовного співу «Осінній благовіст», приурочене освячення Свято – Хрестовоздвиженського храму.
Дізнатися більше:
Публікації
Бєлов Олександр. Початок традиції «Осіннього благовісту»/ Олександр Бєлов // Народне слово. – 2015. – 1 жовтня. – С. 16.
Доля Н. Розумівка пензлем художників / Н. Доля // Народне слово. – 2012. – 19 липня. – С. 13.
Куценко Вадим (науковий співробітник історико-архітектурного заповідника родини Раєвських). Нове життя заповідника / Вадим Куценко // Народне слово. – 2015. – 16 квітня. – С. 12: фото.
Никитина Е. «Да, были люди в наше время»... / Е. Никитина // Украина-Центр. – 2011. – 31 марта. – С. 11.
Никитина Е. С верой в Бога и чудо / Е. Никитина // Украина-Центр. – 2011. – 20 октября. – С. 11.
Романюк Н. Ювілей храму в Розумівці: Новини коротко / Н. Романюк // Народне слово. – 2010. – 10 серпня. – С. 4.
Туристичні маршрути Кіровоградщини // Народне слово. – 2011. – 30 червня. – С. 9.
З історії церкви-усипальні [Електронний ресурс] // Заповідник родини Раєвських: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: . – (Дата звернення 3.09.2018). – Назва з екрана.
